147. Контроль в державному управлінні, його суть.

Одним з основних елементів процесу управління - функція контролю, яка є обов’язковою до ретельного виконання будь-яким управлінцем на будь-якій посаді як в органах державного управління, так і в структурах місцевого самоврядування, як в бізнес-процесах, так і в політичних змаганнях, як в релігійних конфесіях, так і в неурядових громадських організаціях. Функція контролювання результатів діяльності дозволяє не лише виявити, але й попередити можливість помилок і недоліків в роботі організації, вишукувати та використовувати нові резерви та можливості.

Контроль - це будь-яка перевірка відповідності об'єкта контролю існуючим обмеженням і регулюванням, способів досягнення організацією потрібних їй результатів, а також оцінки відповідності кількості і якості цих результатів її цілям і місії. Зміст виконання функції контролю в процесах і процедурах управління державними і самоврядними органами, установами та організаціями полягає в:= - перевірці діяльності, отриманні звітів підпорядкованих органів, організацій та установ, а також їх посадових осіб;= - розгляді та аналізі отриманої інформації, на основі чого виконується розробка коротко -, середньо - і довгострокових прогнозів та планів подальшої діяльності;= - виявленні та попередженні недоліків у роботі та вжитті заходів для досягнення запланованих результатів і визначених цілей на даному етапі розвитку держави.

Тобто, контроль - це систематична й конструктивна діяльність керівників органів і підрозділів, а також відповідальних службовців органів державного управління та місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідності фактично досягнутих результатів діяльності запланованим.

148. Види контролю в державному управлінні.

1. Залежно від характеру та обсягу контрольних повноважень виділяють загальний та спеціальний контроль.

2. Залежно від часу проведення контролю він може бути попереднім, поточним (оперативним) і наступним. Попередній контроль має за мету як виявлення необхідних умов, так і обгрунтованість підстав для прийняття рішень. Він проводиться задля вироблення виважених заходів щодо забезпечення законності й дисципліни.Поточний (оперативний) контроль проводиться в процесі виконання управлінських рішень, поставлених завдань, взятих зобов'язань. Наступний контроль на відміну від попередніх видів має за мету з'ясувати відповідність результату початковому рішенню.

3. За характером організаційних зв'язків контролюючого суб'єкта з підконтрольним об'єктом слід виділити зовнішній і внутрішній контроль.Відмінність таких видів контролю полягає в різних правових формах реалізації контрольних повноважень та в методах впливу. Якщо внутрішній контроль є суто внутрішньою справою і здійснюється органами однієї системи, може стосуватися широкого кола питань діяльності системи, то зовнішній контроль, як правило, здійснюється щодо конкретної сфери чи функції і стосується якогось певного аспекта діяльності управлінської системи.

4. Залежно від суб'єктів, які здійснюють контроль, зокрема щодо сфери виконавчої влади, доцільно виділити такі види, як:= - контроль у самій системі органів виконавчої влади — внутрішній адміністративний контроль;= - контроль з боку Президента України — президентський контроль; = - контроль з боку Верховної Ради України — парламентський контроль;= - контроль з боку органів судової влади — судовий контроль; = - специфічний різновид контролю з боку органів прокуратури — прокурорський нагляд.