
- •1. Основні поняття про автоматичне керування.
- •2. Структура сак.
- •3. Фундаментальні принципи керування.
- •8. Основні властивості перетворення Лапласа.
- •18. Коливна ланка.
- •19. Консервативна ланка.
- •20. Інтегруюча ланка.
- •21. Інтегруюча ланка з сповільненням.
- •31. Способи усунення статичного відхилення.
- •32. Поняття про стійкість.
- •33. Критерій стійкості Рауса.
- •34. Критерій стійкості Гурвіца.
- •35. Критерій стійкості л’єнара-Шипора.
- •36. Частотний критерій Михайлова.
- •37. Частотний критерій Найквіста.
- •38. Визначення стійкості по лчх.
- •41. Поняття про якість перехідних процесів. Прямі оцінки якості.
- •42. Оцінка якості при гармонічній дії по ачх. (тут про замкнуту сис).
- •43. Критерій тривалості, ступінь стійкості.
- •44. Критерій коливності перехідного процесу.
- •45. Графічний метод побудови перехідних процесів по дійсних частотних характеристиках. (Метод трапецій).
- •46. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів.
- •47. Послідовні корегуючі ланки в контурі сак.
- •48. Паралельні корегуючі ланки.
- •49. Класифікація дискретних сак.
- •50. Екстраполятор нульового порядку.
- •51. Математичний апарат для дослідження імпульсних сак.
- •53. Дискретне перетворення Лапласа.
- •54. Передаточна функція розімкнутої дискретної сак.
- •55. Передаточна функція замкнутої імпульсної системи.
- •57. Умова стійкості лінійних дискретних сак.
- •59. Аналог критерію Михайлова.
- •60. Аналог критерія Найкіста.
48. Паралельні корегуючі ланки.
.
Корегуючі зворотні зв’язки бувають:
1. Від’ємні та додатні. 2. Жорсткі та
гнучкі.
Жорсткий
зворотній зв’язок реалізується статичною
ланкою, тобто ланкою
.
Гнучкий
зворотній зв’язок реалізується
диференціюючою ланкою і вцьому
.
І в статиці зворотній зв’язок відсутній,
тобто гнучкі зворотні зв’язки діють
лише в динаміці.
Жорсткі
зворотні зв’язки:
,
,
=
=
;
;
.
В результаті охплення аперіодичної
ланки І порядку жорстким зворотнім
зв’язком, його постійна часу і коеф
передачі змінюються в
,
тобто вони зменшуються у випадку
від’ємного зворотнього зв’язку і
збільшуються у випадку додатнього
зворотнього зв’язку.
Використовують
в основному від’ємний зворотній зв’язок
для зменшення інерційності ланки. Крім
того від’ємний ЗЗ зменшує не лінійність
статичної характеристики ланки,
нестабільність пароаметрів ланки, а
також зменшує рівень перешкод на виході
ланки.
Вплив додатнього ЗЗ протилежний відношені перерахованих факторів.
При
охоплені жорстким зворотнім зв’язком
ланки любого порядку
відбувається зміна в
раз всіх коефіцієнтів в многочленах
.
,
,
;
,
,
.
Очевидно, що від’ємний ЗЗ зменшує
інерційність, але одночасно і збільшує
коливність ланки.
У виипадку
не коливної ланки
це корисно, але для коливної ланки
це небажано.
49. Класифікація дискретних сак.
Дискретною наз система, яка містить хоча би одну ланку вихідним сигналом якої є дискретний сигнал. Дискретний сигнал змінюється в часі дискретно, стрибком, або визначається послідовністю певних значень.
Решітчата
функція
в більшості випадків представляється
як врівно віддалені часу
відповідної неперервної функції
,
період
квантування послідовності імпульсів.
Є два види квантування: 1. Квантування по рівню. 2. Квантування по часу. Сигнал квантований по рівню може приямати тільки цілком визначене дискретне значення, що відповідають наперед заданим рівням. Дискретні САК поділяються: релейні імпульсні і цифрові.
Імпульсна САК – це система з квантуванням по часу. В цифрових САК викор квантування по часу і квантування по рівню.
50. Екстраполятор нульового порядку.
Передаточна
функція формувача:
.
У випадку коли
сигнал зберіг протягом всього періоду
повторення імпульсів і такий імпульсний
елемент наз екстраполятором з фіксацією
на період, або екстраполятором нульвого
порядку:
.
У випадку, якщо
то
.
У випадку коли прямокутні імпульси
і для цього коли
то
.
Часто використовується відносний час:
,
– відносний час, який вимірюється
кількістю періодів повторення імпульсів
Т.
Перетворення
Лапласа
,
– комплексна змінна перетворення
Лапласа у відносному часі.
,
,
.
.
51. Математичний апарат для дослідження імпульсних сак.
Гратчаті
функції
,
,
:
.
.
Перша пряма рязниця визначається в
момент часу
(або
)
по наступному значеню решітчатої функції
(
)
і позначається
,
.
- перша пряма різниця.
Перша
зворотня різниця визначається в момент
часу
по попередньому значеню гратчатої
функції
,
,
і
є від’ємними. Нехай (друга різниця)
.
,
.
Різниця
другого порядку зворотня:
=
Для
-
ного порядку:
.
Аналог інтегралу
,
повна сума:
.
52.
Різнецеві рівняння.
.
,
.
.
Вводять
оператор зсуву, який зв’язує наступне
значення решітчатої функції з попереднім.
Е – оператор зсуву.
,
.
,
.
,
.
.
– передаточна функція в передаточній
формі.