6

Тема 2: Маркетингова інформаційна система План.

1. Маркетингове середовище.

2. Концепція маркетингової інформаційної системи.

3. Техніка маркетингового дослідження.

1. Маркетингове середовище.

Будь-яке підприємство здійснює свою діяльність не ізольовано від інших об’єктів чи сил, а під впливом найрізноманітніших факторів, які утворюють маркетингове середовище.

Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів і сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами стосунки ділового співробітництва.

Маркетингове середовище формується з мікро середовища та макросередовища.

Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів й підприємство може на них впливати. Основними факторами мікро середовища є:

1. Постачальники – юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

2. Маркетингові посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають фірмі просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.

2.1. Торговельні посередники допомагають підприємству знайти покупців та/або безпосередньо продавати їм товари. Вони забезпечують зручність місця, часу та процедури придбання товару замовником із меншими витратами, ніж підприємство-виробник.

2.2. Фірми-спеціалісти з організації руху товарів допомагають підприємству створювати запаси своїх виробів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення. До них належать склади, транспортні підприємства.

2.3. Агентства з надання маркетингових послуг – рекламні агентства, маркетингові дослідницькі фірми, видавництва, різні консультативні фірми з питань маркетингу.

2.4. Кредитно-фінансові установи – посередники, які спеціалізуються на наданні фінансових послуг. Вони допомагають підприємству фінансувати операції купівлі-продажу товарів, беруть на себе страхування цих угод.

3. Клієнтурні ринки:

3.1. Споживчий ринок – окремі особи чи сім’ї, що купують товари для задоволення особистих потреб.

3.2. Ринок виробників – організації-споживачі, що купують товари для виробництва іншої продукції.

3.3. Ринок посередників – організації, які купують товари для їх подальшого використання у сфері комунальних послуг або для надання цих товарів тим, хто їх потребує.

4. Конкуренти:

4.1. Бажання-конкуренти – бажання, які споживач може прагнути задовольнити.

4.2. Товарно-родові конкуренти – шляхи задоволення конкретного бажання.

4.3. Товарно-видові конкуренти – різновиди однієї категорії товару, які здатні задовольнити конкретне бажання покупця.

4.4. Марки-конкуренти – різноманітні марки одного і того самого товару, що їх виготовляють підприємства-конкуренти.

5. Контактні аудиторії – будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив.

5.1. Фінансові кола – мають вплив на здатність підприємства забезпечити себе капіталом.

5.2. Контактні аудиторії ЗМІ – допомагають привертати увагу громадськості та споживачів підприємства до його діяльності.

5.3. Контактні аудиторії державних закладів – впливають на діяльність підприємства через державне регулювання підприємницької діяльності.

5.4. Громадські організації – небажані аудиторії, увагу яких підприємство намагається не привертати, проте змушене з ними рахуватися.

5.5. Місцеві К.А. та широка громадськість – підприємство зацікавлене у формуванні свого позитивного іміджу серед широкого загалу.

5.6. Внутрішні К.А., які складаються з власних робітників підприємства і потребують уваги.

Макросередовище охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інші чинники, що впливають на діяльність підприємства опосередковано і не підлягають контролю з боку підприємства.

Фактори макросередовища:

1. Демографічні:

1. Чисельність населення.

2. Територіальний розподіл населення.

3. Частка активного населення.

4. Віковий склад населення.

5. Рівень платоспроможності населення.

6. Психологічні особливості нації.

2. Економічні:

2.1. Ступінь державного регулювання економіки.

2.2. Система оподаткування.

2.3. Мінімальні розміри заробітної плати та пенсій.

2.4. Рівень безробіття.

2.5. Умови отримання кредитів.

3. Природні:

1. Наявність природних ресурсів за видами.

2. Ступінь освоєння й використання ресурсів.

4. Науково-технічні:

4.1. Науково-технічна політика держави.

4.2. Рівень упровадження нової техніки та технологій.

4.3.Технічний рівень і якість продукції.

5. Екологічні:

5.1. Екологічна безпека навколишнього середовища.

5.2. Екологізація виробництва.

6. Політичні:

6.1. Політична стабільність суспільства.

6.2. Взаємодія виконавчої і законодавчої гілок влади.

6.3. Професіоналізм політиків.

7. Міжнародні:

7.1. Науково-технічне співробітництво.

7.2. Обсяги експорту-імпорту.

8. Культурні:

8.1. Рівень культури споживача.

8.2. Історичні традиції.

8.3. Належність до певного класу.

8.4. Професія.

8.5. Сімейний стан.

8.6. Спосіб життя.

9. Кліматичні:

9.1. Природні умови.

9.2. Середньодобова температура повітря.

9.3. Переважаючий атмосферний тиск.

10. Еволюційні:

10.1. Основні тенденції розвитку галузей народного господарства.

10.2. Еволюція нації.

На підприємстві повинна бути налагоджена система збору інформації щодо змін, які відбуваються у маркетинговому середовищі. Оскільки на зміни в макросередовищі підприємство не може впливати, то воно повинно до них адаптуватися у своїй діяльності на ринку. Що ж стосується макросередовища, то на його фактори підприємство може впливати, налагоджуючи конструктивні співпрацю з ними.