4. Препарати гормонів прищитоподібних залоз.

ГОРМОНИ:

- кальцитонін - гормон, який утворюється у прищитоподібних залозах і С-клітинах щитоподібної залози, він знижує рівень кальцію в крові й сприяє фіксації кальцію і фосфатів в кістках. Препарати – кальцитонін (міакальцик).

Міакальцик (miacalcic)

Форма випуску: ампули 1 мл (50-100 МО);

Синтетичний препарат кальцитоніну. Призначають підшкірно, внутрішньо- м’язово (50-100 МО) протягом 10 днів.

Механізм дії: регулюють обмін кальцію і фосфатів в організмі, сприяють їх фіксації в кістках, активізують репаративні процеси у кістковій тканині.

Застосування: остеопороз, пов’язані з ним болі у суглобах, хвороба Педжета (деформуючий остит), повільне зрощення переломів, остеомієліт та інші кісткові захворювання, пов’язані з порушенням кальцієвого обміну.

- паратгормон – його продукують прищитоподібні залози. Основна дія паратгормону –підвищує рівень кальцію в крові, мобілізує його з кісткової тканини. Рівень фосфору в крові при цьому знижується.

При гіпофункції прищитовидних залоз знижується рівень кальцію в крові, що може спричинити тетанію, спазмофілію, ларингоспазми, спазм м’язів обличчя, непосмугованих м’язів. В цих випадках призначають препарати кальцію, паратиреоїдин.

ПРЕПАРАТИ.

Паратиреоїдин для ін’єкцій (Parathyreoidinum pro injectionibus)

Форма випуску: ампули 1 мл, флакони 5 мл (20 ОД в 1 мл).

Механізм дії: препарат паратгормону, регулює рівень кальцію в крові, усуває тетанію і симптоми збудливості нервової системи. Призначають разом з препаратами кальцію підшкірно, внутрішньом’язово по 1-2 мл.

Застосування: профілактика тетанії, пов’язаної з гіпокальціємією при гіпопаратиреозі.

5. Препарати інсуліну та пероральні гіпоглікемічні засоби.

ГОРМОНИ:

- глюкагон – синтезується α-клітинами панкреатичних острівців і підвищує рівень цукру в крові; його препарати можна застосовувати при гіпоглікемії, що розвивається внаслідок передозировки інсуліну.

- інсулін – синтезується β-клітинами панкреатичних острівців Лангерганса, регулює жировий, білковий обмін, але насамперед виявляє регулюючий вплив на вуглеводний обмін: основна біологічна роль інсуліну - зниження рівня цукру в крові.

При відсутності або недостатності секреції інсуліну розвивається цукровий діабет – стан хронічної гіперглікемії, що може розвиватися в результаті впливу багатьох екзогенних і генетичних факторів, які часто доповнюють один одного.

Симптоми: підвищення розпаду глікогену в печінці, зниження засвоєння глюкози тканинами, гіперглікемія, глюкозурія, поліурія, полідипсія (спрага), поліфагія (підвищення апетиту), нечіткість зору, схуднення, слабкість, стомлюваність, зниження працездатності, ураження шкіри, слизових оболонок рота, суглобів, кісток, судинні ускладнення тощо.

Розрізняють інсулінозалежний цукровий діабет (діабет I типу) і інсуліно-незалежний цукровий діабет (діабет II типу).

Препарати інсуліну.

Призначають для лікування хворих на цукровий діабет І типу (інсуліно-залежний), а при відповідних умовах і при цукровому діабеті ІІ типу, при кето-ацидозі, діабетичній комі, значному схудненні, оперативних втручаннях, вагіт-ності і лактації, відсутності ефекту від інших методів лікування.

Розрізняють препарати інсуліну різної тривалості дії.

1. препарати інсуліну короткої дії.

Зниження рівня цукру в крові починається через 20-30 хвилин, максимум дії через 1-2 години, загальна тривалість дії – 6-8 годин. Призначають підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно за 30 – 40 хвилин до їди 20 - 40 ОД 2-3 рази на день (з розрахунку 1 ОД на 5 г цукру, що виділяється з сечею).

2. Препарати інсуліну середньої тривалості (semilente).

Ефект розвивається через 1-1,5 години, максимум через 3-8 годин, дія в середньому триває 12-14 годин. Призначають насамперед у вигляді суспензії підшкірно (внутрішньом’язово) одноразово до сніданку.

3. Препарати інсуліну тривалої дії (ultralente).

Ефект розвивається через 4-8 годин, максимум через 8-18 годин, дія в середньому триває 24-28 годин. Призначають насамперед у вигляді суспензії підшкірно (внутрішньом’язово) одноразово до сніданку або звечора

Інсуліни.

Назва	Вид		Форма випуску	концентрація
а) дуже короткої дії
Хумалог (Humalog)	аналог інсуліну людини		флакони 10 мл	40 Од в 1 мл.
	б) короткої дії
Моноінсулін (Monoinsulin)	свинячий		флакони 5-10 мл	40 Од у 1 мл
інсулін S (Insulin S)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
Актрапід (Actrapid)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
хумулін R (Humulin)	людський		флакони 5-10 мл	40, 100 Од у 1 мл
хоморап 40 (Homorap)	людський		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
хоморап 100 (Homorap)	людський		флакони 10 мл	100 Од у 1 мл
в) середньої тривалості
інсулонг (Insulong)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
монотард МС (Monotard)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
протафан МС (Protafan)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
семіленте (semilente)	свинячий		флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
інсулін-семілонг (Insulin-semilong)	свинячий		флакони 5-10 мл	40 Од у 1 мл
хумулін L (Humulin lente)	людський		флакони 5-10 мл	40, 100 Од у 1 мл
г) тривалої дії
ультраленте МС (Ultralente)		свинячий	флакони 10 мл	40 Од у 1 мл
хумулін U (HumulinUltralente)	людський		флакони 10 мл	40, 100 Од у 1 мл

Пероральні гіпоглікемічні засоби.

- похідні сульфонілсечовини.

Механізм дії: посилення вироблення інсуліну β-клітинами острівців підшлункової залози. Звичайно препарати цієї групи призначають всередину за годину до їди 2 – 3 рази на день, однак існують препарати добової дії – амарил, що призначають однократно.

Застосування: інсулінонезалежний цукровий діабет (діабет II типу) у хворих віком понад 40 років з нормальною чи помірно підвищеною масою тіла, із тривалістю хвороби менше 5 років.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, алергічні реакції, розвиток лейко- і тромбоцитопенії, збільшення маси тіла, розвиток резистентності до препаратів.

- бігуаніди.

Механізм дії: впливаючи на периферичні тканини, підсилюють їх чутливість до інсуліну, тим самим зменшують інсулінорезистентність; Ефективні тільки при наявності в організмі інсуліну, не впливають на його секрецію β-клітинами острівців підшлункової залози. Призначають 2-3 рази на добу.

Застосування: хворим на цукровий діабет II типу з ожирінням, при неефективності монотерапії препаратами сульфонілсечовини.

Пероральні гіпоглікемічні засоби, дозволені до застосування в Україні.

Міжнародна назва	Торгова назва	Форма випуску, таблетки	Особливості призначання
Похідні сульфонілсечовини.
І генерація.
Карбутамід (carbutamide)	Букарбан	0,5 г		По 2 таблетки зранку і ввечері до їди
ІІ генерація.
Глібенкламід (Glibenclamide)	Глюкобене	0,005 г	0,0025-0,01 г 1-2 рази на день після їди
	Глібенкламід
	Манініл	0,0035-0,005 г
Гліклазид (Gliclazidum)	Діабетон	0,08 г	По 1-2 таблетки 1-2 рази на добу
	Предіан
Глімепірид (Glimepiride)	Амарил	0,001 - 0,002 -0,003 - 0,004 -0,006 г	0,001 г 1 раз на день до сніданку, з підвищенням дози до 0,006 г.
Гліпізид (Glipizide)	Мінідіаб	0,005 г	½ -1 таблетка 1 раз на день з підвищенням дози до 3-6 таблеток в 2-3 прийоми.
Бігуаніди
Буформін (Buformin)	Адебіт	0,05 г	1 таблетка 2-3 рази на день після їди
Метформін (Metformin)	Метформін	0,5 г	По 0,5 г 3 рази на добу або 1 г 2 рази на добу після їди.

Невідкладні стани при цукровому діабеті.

- гіперглікемічна (діабетична) кома

розвивається при недостатності інсуліну.

Симптоми: глибокий стан непритомності, різке підвищення рівня цукру в крові, суха шкіра, спрага, м’які очні яблука, голосне глибоке не прискорене дихання, запах ацетону з рота, знижений АТ, прискорений ниткоподібний пульс.

Допомога: введення інсуліну короткої дії внутрішньовенно крапельно 25-50 ОД; потім з огляду на стан хворого ін’єкції інсуліну повторюють через кожні 1-2 години – по 40-50 ОД підшкірно. Для ліквідації дегідратації і гіповолемії - внутрішньовенно крапельно розчин Рінгера; для корекції ацидозу – інфузії розчину натрію гідрокарбонату; для корекції АТ – мезатон; призначають серцево-судинні засоби – строфантин, кофеїн, кордіамін, камфору.

- гіпоглікемічні кома

розвивається при надмірному введенні інсуліну.

Симптоми: слабкість, почуття голоду, тремтіння кінцівок, оніміння губ і язика (гіпоглікемія), при комі - глибокий стан непритомності, різке зниження рівня цукру в крові, підвищення тонусу м’язів, судоми, збудження, надмірне потовиділення.

Допомога: для ліквідації гіпоглікемії – солодкий чай, цукерки, білий хліб, цукор; при коматозному стані – внутрішньовенно струйно 20-50 мл 40 % розчину глюкози; при відсутності ефекту внутрішньовенно крапельно 5 % розчин глюкози. Для корекції АТ і підвищення рівня цукру в крові – 1 мл 0,1 % розчин адреналіну; для профілактики і лікування набряку мозку – маніт, глюкокортикоїди.