Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сокур.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
205.82 Кб
Скачать

Питання контрольної роботи

1

Гравіметричний метод аналізу Сутність методу, приклади використання у фармації. Запропонувати можливий варіант для кількісного визначення KCl за методом осадження, вибрати осаджувач, вказати осаджувану форму, гравіметричну форму Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій.

2

Йодхлориметрія. Сутність методу, титрант, його приготування та стандартизація. Приклади використання в аналізі

3

Методи кількісного аналізу. Точність і помилки у кількісному аналізі.

4

Титриметричний аналіз, його сутність. Вимоги до реакцій і реактивів, що використовуються у титриметричних методах аналізу. Титр та титр за речовиною, яку визначають

5

Йодометрія. Сутність методу. Особливості визначення окисників та відновників. Титранти для визначення окисників та відновників. Індикатор методу, визначення точки еквівалентності. Приклади застосування йодометрії в аналізі.

6

Теоретичні основи кондуктометричного аналізу. Типи кривих кондуктометричного титрування. Приклади використання кондуктометричних методів в аналізі хімічних сполук та лікарських препаратів. Криві кондуктометричного титрування при титруванні: NaCl робочим розчином AgNO3.

7

Оптичні методи аналізу. Класифікація оптичних методів аналізу. Методи, засновані на вимірюванні поглинання речовиною світлового випромінювання: колориметрія та фотоколориметрія. Сутність, застосування в аналізі.

8

Метод електрогравіметричного аналізу розчину сульфату міді дав такі дані: об’єм розчину – 50мл, маса платинового електрода до аналізу становила 12,4726г, маса платинового електрода з осадом металічної міді після закінчення електролізу – 13,1081г. Визначити масову концентрацію сульфату міді у розчині. М(Cu) = 63,55г/моль; M(CuSO4) = 159,61г/моль.

9

Наважку препарату кристалогідрату щавлевої кислоти H2C2O4·2H2O масою 0,1564г перенесли у конічну колбу, розчинили у воді, додали ≈10мл розчину сірчаної кислоти, нагріли розчин до 70ºС і відтитрували робочим розчином перманганату калію до блідо-рожевого забарвлення. На титрування витратили 21,22мл розчину перманганату калію з 0,1058моль/л. Визначити масову частку H2C2O4·2H2O у препараті. М(H2C2O4·2H2O) = 126,066г/моль.

10

Розрахувати наважку Na2S2O3∙5H2O для приготування 500мл розчину з с(Na2S2O3) = 0,1моль/л, М(Na2S2O3∙5H2O) = 248,19г/моль

11

На титрування 10мл стандартного розчину Н2С2О4 c(1/2 Н2С2О4) = 0,1моль/л було витрачено 10,48мл розчину KMnO4. Визначити с(1/5KMnO4).

12

У лабораторії є приблизно 8%-ний розчин сульфату магнію. Густину такого розчину у першому наближенні прийняти рівною 1г/см3. Для перевірки придатності такого розчину потрібно провести кількісне визначення сульфату магнію. У лабораторії є різні піпетки місткістю 5мл, 20мл, 25мл, мірні колби місткістю 100мл, 200мл, 250мл, 500мл, 1000мл, бюретки на25мл, а також амонійний буферний розчин, робочий розчин NaOH, с(NaOH) = 0,1моль/л, робочий розчин H2SO4, с( H2SO4) = 0,2моль/л; робочий розчин І2, с( І2) = 0,02моль/л; робочий розчин трилону Б (Na2H2Y), с( Na2H2Y) = 0,02моль/л, індикатори фенолфталеїн, метиловий червоний, крохмаль, хромоген чорний.

Який саме посуд та які реагенти потрібно взяти для проведення титрування? Написати формулу для розрахунку (за результатами титрування) маси визначуваної речовини у пробі, яку взяли для титрування./

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЗАВДАННЯ

До контрольної роботи №2

з кількісного аналізу

Група Ф-1Б ІІ курс

Фармацевтичний факультет

(ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ)

Сокур Марина Анатоліївна

Повернути

разом з виконаною контрольною роботою

КИЇВ

2012

  1. Гравіметричний метод аналізу Сутність методу, приклади використання у фармації. Запропонувати можливий варіант для кількісного визначення KCl за методом осадження, вибрати осаджувач, вказати осаджувану форму, гравіметричну форму Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій.

При гравіметричному аналізі з наважки речовини або матеріалу одержують осад або залишок, який зважують. Гравіметричні методи засновані на законах збереження маси і сталості складу речовин. Гравіметричний аналіз має досить високу точність і гарну відтворюваність.

Методи гравіметричного аналізу в залежності від процесів, використовуваних при гравіметричному визначенні, підрозділяють на три великі групи:

1) методи відгонки;

2) методи виділення;

3) методи осадження.

Методом відгонки часто визначають вологість речовин. Методом виділення визначають вміст золи в лікарських препаратах, а також золу, що не розчиняється в соляній кислоті і сульфатну золу.

При методі осадження дією відповідного реагенту перетворюють визначуваний компонент у нерозчинну речовину. Осад відокремлюють, промивають, висушують, прожарюють (якщо потрібно) і зважують. За масою осаду розраховують масу або кількість визначуваної речовини.

Приклад. Вміст Са2+ у солях можна визначити методом осадження, використовуючи оксалат амонію як реагент-осаджувач:

CaCl2 + (NH4)2C2O4 = CaC2O4↓ + 2NH4Cl

Осад СаС2О4 промивають, висушують і прожарюють. При цьому оксалат кальцію перетворюється в оксид кальцію:

CaC2O4 = СаО +СО2↑+СО↑

Оксид кальцію, що утворився, зважують і за його масою розраховують уміст кальцію в аналізованій речовині.

Багато осадів при прожарюванні змінюють свій склад, тому розрізняють:

- осаджувану форму;

- вагову (гравіметричну) форму.

У прикладі з визначенням кальцію спочатку була отримана осаджувана форма СаС2О4. Осад при прожарюванні перейшов у гравіметричну форму СаО.

У ряді випадків хімічна формула осаджуваної форми і гравіметричної форми не відрізняється.

За типом методу, який застосовують для одержання осаду, розрізняють:

- хімічні гравіметричні методи; осад одержують за допомогою хімічної реакції;

- електрогравіметричні методи; використовують електроосадження певної речовини на електроді, яку зважують разом з електродом;

- термогравіметричні методи; реєструють зміни маси зразка при його нагріванні.

Гравіметричний аналіз проводять у такій послідовності:

  1. відбирають середню пробу;

  2. беруть наважку (як правило. на аналітичних терезах);

  3. розчиняють наважку;

  4. осаджують так звану осаджувану форму визначуваної речовини;

  5. відокремлюють осад від рідкої фази фільтруванням;

  6. промивають осад;

  7. висушують, прожарюють і зважують осад (гравіметричну форму);

обчислюють результат.

Для визначення KCl за методом осадження як реагент-осаджувач використовують розчин AgNO3:

KCl + AgNO3 = AgCl↓ + KNO3

Cl- + Ag+ = AgCl↓

Осад AgCl↓ (осаджувана форма) промивають, висушують і прожарюють. Вагова форма також буде AgCl↓.