
- •Питання контрольної роботи
- •До контрольної роботи №2
- •Фармацевтичний факультет
- •1. Гравіметрія. Класифікація Методом виділення визначають кількість золи, що не розчиняється в соляній кислоті. Як це здійснюють? Дати коротке пояснення.
- •Метод виділення
- •2. Титриметричний аналіз. Дати коротку характеристику. Що називають аналітом? Що називають робочим розчином (титрантом)? Дати коротке пояснення.
- •3. Робочі розчини в сульфатометрії, вимоги до них. Розрахунок маси наважки речовини на прикладі приготування 500мл робочого розчину хлориду барію з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л.
- •5. Перманганатометрія. Сутність методу, титрант, визначення кінцевої точки титрування. Умови перманганатометричних визначень.
- •6. Бромометрія та броматометрія. Сутність методів, робочі розчини (титранти). Індикатори. Приклади використання в аналізі
- •8. Інструментальні методи. Основи полярографічного методу. Дати коротку характеристику.
- •9. Рефрактометрія та поляриметрія. Способи визначення концентрації визначуваних речовин у цих методах.
- •Використання рефрактометрії в аналізі
- •10. Інструментальні методи. На чому базується кондуктометрія? Дати коротку характеристику. Електричної провідності розчинів.
- •11. Газова хроматографія. Сутність методу, визначення якісного та кількісного складу аналізованої суміші.
6. Бромометрія та броматометрія. Сутність методів, робочі розчини (титранти). Індикатори. Приклади використання в аналізі
При броматометричному титруванні відбувається відновлення бромат-іонів у кислому середовищі до бромід іонів:
ВгО3‾ + 6Н+ + 6е- → Вг‾-+ ЗН2O
Окисно-відновний
потенціал системи
.
Титрантом методу служить робочий розчин
КВrО3. Бромат калію в кислому
середовищі є одним із сильних окисників
і здатний взаємодіяти з речовинами,
окисний потенціал яких менший принаймні
на 0,4В, ніж 1,44В. У реакції відновлення
іонів ВгО3‾до Вг‾ бромат-іон
приймає 6 електронів, тому фактор
еквівалентності для КВrО3 дорівнює
.
Титр розчину КВrО3 установлюють
йодометричним методом, додавши надлишок
KІ і НС1 При цьому КВrО3 взаємодіє
з KІ, виділяючи еквівалентну кількість
І2:
КВгО3 + 6КІ + 6НС1 → КВг + 3І2 + 6КС1 + 3H2O
Йод, що виділився, титрують робочим розчином Nа2S2О3 у присутності крохмалю до знебарвлення розчину.
При броматометричному титруванні у розчин аналіту додають КВr і застосовують індикатори: метиловий жовтогарячий, метиловий червоний. Ці індикатори знебарвлюються після точки еквівалентності бромом, який утворюється при взаємодії надлишку титранта КВrО3 із КВr.
КВгО3 + 5КBr + 6НС1→ 3Br2 + 6КС1 + 3H2O
Броматометричне титрування застосовують для аналізу речовин і лікарських препаратів, що містять миш'як, наприклад:
- миш’яковистий ангідрид (оксид арсену(III)),
- новарсенол,
- міарсенол,
- осарсол.
Приклад броматометричного титрування: наважку Аs2О3 розчиняють у 2 – 3 мл 10%-ного розчину NaOH, додають воду, концентровану сірчану кислоту і КВr. Розчин нагрівають до кипіння і титрують робочим розчином КВrО3. При цьому Аs(ІІІ) окисляється до Аs(V). Індикатор – метиловий червоний. Титрування ведуть до знебарвлення розчину.
У бромометричному титруванні титрантом має бути розчин брому Br2, який є досить активним окисником:
Вг2+2е-=2Вr‾;
Але через те, що розчин брому нестійкий і токсичний, то такий токсичний розчин не готують, а використовують хімічну властивість КВгО3 взаємодіяти у кислому з надлишком КBr з утворенням еквівалентної кількості молекулярного брому:
КВгО3+5КBr+ 3H2SO4→ 3Br2 + 3К2SO4 + 3H2O.
Молекулярний бром (Br2) в момент утворення відразу витрачається на реакцію з визначуваною речовиною, наприклад з фенолом:
Бром у момент дуже активний, може бромувти багато органічних сполук, наприклад фенол, резорцин, тимол, саліцилову кислоту тощо.
При бромометричному титруванні наважку аналізованої речовини розчиняють у воді, додають розчин КВr і НС1. Отриману суміш титрують розчином КВrО3 у присутності метилового жовтогарячого.
7. Класифікація інструментальних методів. Дати коротку характеристику.
В інструментальних методах аналізу як інструменти застосовують різного типу прилади, призначені для проведення основних процедур аналізу, вимірювання фізичних і фізико-хімічних властивостей речовин, а також для реєстрації результатів вимірювання. Всі інструментальні (фізичні і фізико-хімічні) методи засновані на вимірюванні відповідних фізичних величин, які характеризують визначувану речовину в об’єкті, що аналізується, (в аналізованому об’єкті).
Вимірювана в ході аналізу фізична величина, що функціонально зв'язана з умістом визначуваної речовини Х в аналізованому об'єкті, називається аналітичним сигналом.
Приклади інструментальних методів аналізу
Електрохімічні методи |
Аналітичний сигнал |
Вид градуювальної функції |
||||
Первинний, I |
Вторинний, I* |
|||||
Кондуктометрія |
Електричний опір, R |
Електрична провідність, L |
L = a + kC |
|||
Потенціометрія |
Е.Р.С. електрохімічної комірки, Е |
Потенціал електрода, Е |
Е = a + b lgC |
|||
Вольтамперометрія |
Сила струму, i |
Граничний дифузійний струм, id |
id = kC |
|||
Кулонометрія |
Кількість електрики, Q |
|
Q = k mX |
|||
Електрогравіметрія |
Маса продукту електролізу, m |
|
m = kC |
|||
Оптичні методи |
Аналітичний сигнал |
Вид градуювальної функції |
||||
Первинний, I |
Вторинний, I* |
|||||
Атомно‑емісійний спектральний аналіз |
Фотострум, i; відносне почорніння, S |
|
i = a Cb S = a + k lgC |
|||
Спектрофотометрія |
Оптична густина, D |
|
D = l C |
|||
Рефрактометрія |
Показник заломлення, n |
n = n – no |
n = n0 + kC n = kC |