— Шків нижній приводний; 12 — упорний ролик; 13 — бандаж;
14 — повзун; 15 — вісь; 16 —кронштейн; 17, 18, 19 — маховички;
20 — робочий стіл; 21 — натяжна пружина; 22 — чаша
Верстат складається з механізму різання з приводом, станини, пристосувань для базування заготовок та гарантування безпечної роботи на ньому.
Механізм різання включає стрічкову пилку З, що монтується на двох вертикально розташованих пилкових шківах 4 і 11.
Шківи мають плоский обід з м'яким (гумовим або шкіряним) бандажем 13. Бандаж служить для того, щоб збільшити зчеплення пилки зі шківом і щоб розведені зуби на пилці, що прилягають до шківа, не втрачали розводу.
Привод шківа здійснює електродвигун 2, закріплений на підмоторній коливній плиті 1, через клинопасову передачу.
Щоб запобігти спаданню (збігу) стрічки зі шківів, верхній шків має можливість нахилятися в обидва боки від вертикалі.
Різання здійснюється робочою віткою пилки, яка рухається вниз і проходить через робочий стіл 20.
Випилювання деталей криволінійної форми ведеться по розмітці або за допомогою спеціальних пристосувань. Якщо розпилювання прямолінійне, то базування заготовок здійснюють по столу й напрямній лінійці. Для розпилювання заготовок, в яких крайку розташовано під гострим кутом, стіл верстата можна нахиляти до 45°. Над заготовкою й під столом розміщаються верхні та нижні напрямні для пилки. Вони призначені для унеможливлення значного відхилення пилки від дії бокових сил. Верхню напрямну встановлено на певну висоту за допомогою зубчасто-рейкового механізму 8 і маховика 9. Під час роботи він повинен знаходитись над самою заготовкою. Напрямним елементом у наведеній схемі застосовують два бокових 10 і один упорний 12 ролики.
У разі випилювання криволінійних деталей мінімальний радіус заокруглення буде залежати від ширини пилки та розширення зубчастого вінця (розводу зубів).
Настроювання стрічкопилкових верстатів. Підібравши пилкову стрічку відповідної ширини, її встановлюють на шківи верстата. Для цього захисні пристрої шківів і пилкової стрічки відводять убік і опускають верхній шків так, щоб можна було вільно надіти стрічку спочатку на верхній шків, а потім на нижній. За допомогою відповідного маховичка верхній шків піднімають на таку висоту, щоб пилка була натягнута. Проте сильне натягування пилкової стрічки призводить до її розривання під час пиляння, а недостатнє — до буксування на нижньому шківі та нагрівання стрічки. Ступінь натягу визначають за положенням пружинного пристрою. Потім встановлюють стіл верстата горизонтально або під відповідним кутом. Якщо випилюють по шаблону або пристроєм, то його закріплюють на столі верстата.
Круглопилкові верстати
Круглопилковими називають верстати, які призначені для поздовжнього і поперечного розпилювання деревини, а також деревних матеріалів круглими пилками, що обертаються як у напрямку проти подачі заготівок, здійснюючи зустрічне пиляння (найчастіше), так і в напрямку подачі — попутне (рідше). Основною перевагою круглопилкових верстатів є те, що вони розпилюють деревину та деревні матеріали на високих швидкостях різання (до 100м/с) та подачі (до 150м/хв.), що забезпечує значну продуктивність. Проте, у разі використання круглопилкових верстатів для розпилювання колод і брусів недоліком є велика ширина пропилу (6—8 мм), тоді як на пилорамах вона становить 3—4 мм. Крім цього, точність розпилювання, у випадку рухомого базування заготовок на вальцях, є невисокою.
За видом розпилювання круглопилкові верстати можна класифікувати таким чином:
Для поздовжнього розпилювання колод, брусів і дошок, коли відбувається їх поздовжній поділ на одну або декілька частин;
Для поперечного розкрою дошок на мірні заготовки або вирізки дефектних місць однією або декількома пилками;
Для розкрою листових і плитних матеріалів на прямокутні деталі заданого формату.