Налагодження та настроювання деревообробних верстатів
Виготовити деталі потрібних розмірів і форм можна тільки при правильному налагоджуванні та настроюванні деревообробних верстатів. Налагодження верстатів полягає у встановленні і закріпленні окремих елементів їх у такому положенні, при якому верстат відповідатиме нормам геометричної точності.
Геометрична точність характеризується паралельністю або перпендикулярністю осей елементів верстата, зміною положення столів і кареток при переміщенні їх, осьовим і радіальним биттям валів. Вона залежить від якості виготовлення і ступеня зношення верстатів.
Деревообробні верстати періодично налагоджують наладчики механічного цеху. Вони перевіряють положення напрямних і притискних пристроїв, механізмів подачі, прямолінійність руху кареток, паралельність і площинність столів, плит і напрямних пристроїв, ліквідують осьове, торцеве і радіальне биття валів і шпинделів. Крім того, вони встановлюють на верстат датчики апаратури керування верстатами, захисні пристрої, а також регулюють роботу пристроїв для змащування верстатів.
Незважаючи на те, що налагодження верстатів виконують спеціальні робітники, верстатник повинен мати основні поняття про налагодження, щоб визначати, а іноді й ліквідувати причини дефектів обробки, пов'язаних з неправильним налагодженням верстатів. Якщо верстати налагоджують спеціальні робітники, то настроює їх верстатник перед обробкою кожної нової заготовки. Настроювання полягає в тому, щоб встановити у визначеному положенні упорні й напрямні елементи верстата, різальні елементи і пристрої.
При настроюванні пилорами до роботи, відповідно до схеми розкрою, підбирають необхідну кількість пилок і міжпилкових прокладок (постав). У поставі пилки встановлюються на певній відстані одна від одної з метою отримання з колод пиломатеріали необхідних розмірів.
Товщину прокладок hпр визначають за залежністю:
hпр = а + Ь + 2S1, мм,
де а — номінальна товщина пиломатеріалу в мм; b — припуск на всихання пиломатеріалу в мм; S1 — розширення (розведення) зубів пилок на бік в мм.
Стрічкопилкові верстати
Стрічкопилковими називають верстати для поздовжнього, прямолінійного чи криволінійного розпилювання деревини, в яких пиляння здійснюється нескінченною стрічковою пилкою, що надіта на шківи, один з яких є приводним, а другий — натяжним.
Стрічкопилкові верстати мають значні переваги перед іншими верстатами для ділення деревини — пилорамами та круглопилковими верстатами. Серед основних переваг: можливість індивідуального розпилювання, вузький пропил (1,5— 2мм) і пов'язаний з цим високий вихід продукції (до 90%), висока якість розпилювання завдяки великій швидкості різання стрічковою пилкою (30—50 м/с), енергоекономічність, можливість розпилювання великих колод (1,2—1,5 м) та швидкого встановлення верстатів без фундаменту.
Стрічкопилкові верстати можна класифікувати за такими ознаками:
площиною, в якій переміщується робоча вітка пилки, — вертикальні та горизонтальні;
за технологічним призначенням вертикальні стрічкопилкові верстати поділяються на верстати для розпилювання колод (колодопиляльні), розпилювання брусів та дошок по товщині (ділильні або реброві) та для прямолінійного і криволінійного випилювання заготівок у меблевому виробництві (столярні);
за встановленою потужністю вертикальні верстати діляться на важкі (більше 50 кВт), середні (від 10 до 50 кВт) та легкі (менше 10 кВт);
горизонтальні стрічкопилкові верстати за конструкцією поділяються на: спрощеної конструкції для використання в індивідуальному виробництві (легкі); промислові, які оснащені набором різноманітних пристроїв для механізації й автоматизації роботи, та мобільні;
за кількістю пилкових блоків горизонтальні промислові верстати поділяються на верстати з одним пилковим блоком, коли верстат має одну пилку і за один прохід випилює одну дошку (одноблокові) та з багатьма блоками (від двох до 24), коли за один прохід випилюється декілька дошок послідовно встановленими стрічковими пилками у пилкових блоках (багатоблокові).
Схеми стрічкопилкових верстатів:
а — колодопиляльний вертикальний; б — колодопиляльний двоблоковий;
в — колодопиляльний з послідовним розташуванням пилок; г — ділильний вертикальний; ґ — столярний універсальний; д — з трьома шківами; е — з похилою пилкою;
є — колодопиляльний горизонтальний з візком; ж — колодопиляльний горизонтальний з рухомим пилковим супортом; з — з двома пилковими блоками
Схема на рис., а показує розпилювання колод пилковим вузлом із вертикальним розташуванням шківів і подачею колоди візком.
Намагання підвищити продуктивність стрічкового розпилювання призводить до появи схеми б, де використані два паралельно розташовані пилкові блоки, і до схеми в, де пилкові блоки розташовані послідовно із зміщенням на товщину дошки.
На рис. г показано схему ділильного верстата з подачею брусів або дошок вертикальними роликами.
Столярний стрічкопилковий верстат на рис. ґ має вертикальне розташування шківів та базування заготовок на нерухомому столі.
На рис. д показано схему з трьома шківами, застосування якої збільшує сумарний кут охвату шківів стрічкою, що зменшує проковзування стрічки на шківах і дозволяє працювати з меншим натягом стрічки, але збільшує кількість перегинів стрічки.
Схема на рис. е показує можливість створення стрічкопилкового верстата для одержання пропилу під кутом за рахунок зміщення осей шківів.
На рис. є показано схему горизонтального стрічкопилкового верстата для розпилювання колод з подачею колоди візком.
На рис. ж пилковий блок подається вздовж колоди.
Для збільшення продуктивності горизонтальних стрічкопилкових верстатів використовують схему з з розташованими послідовно декількома пилковими блоками.
Схему столярного стрічкопилкового верстата наведено на рис.
1 — підмоторна плита; 2 — електродвигун; 3 — пилка стрічкова; 4 — шків натяжний; 5 — ролик контактний; 6 — храповик; 7 — гальмівні колодки;
8 — зубчасто-рейкова передача; 9 — маховик;— бокові напрямні ролики;