Особливості спрощеної системи оподаткування

(Наказ Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік")

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України

20.12.2011 № 1675

 

Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

 

1. Суб’єкт господарювання - юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

2. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

перша група – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

При цьому вимоги, встановлені для другої групи, не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

3. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, у якій зазначаються такі відомості:

найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

податкова адреса суб'єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

види господарської діяльності, обрані фізичною особою – підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва – також види товару (продукції), що нею виробляються;

ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання;

кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

4. Заява подається суб’єктом господарювання до органу державної податкової служби особисто або поштою.

5. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього пункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675.

6. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

7. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

8. У разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої і четвертої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

9. Платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників третьої групи), а платники єдиного податку четвертої групи - у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 глави 1 розділу ХІV Кодексу, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу ХІV Кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотків, може бути обрана:

суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;

суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість.

10. У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

11. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до глави 1 розділу ХІV Кодексу), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

 

 

Директор Департаменту податкової,

митної політики та методології

бухгалтерського обліку М. О. Чмерук

Застосування спрощеної системи оподаткування дає можливість зменшити кіль­кість сплачуваних податків та внесків, скоротити обсяг фінансової звітності

• частка юридичних осіб у статутному фонді підприємства, що не є суб'єктами малого підприємництва, не повинна перевищувати 25 %.

Ці умови дозволяють більшості аптек використовувати спрощену систему оподатку­вання, окрім аптек державної та комунальної форм власності, оскільки їх засновниками не є суб'єкти малого підприємництва, а органи державної влади та місцевого самовря­дування.

Спрощена система оподаткування передбачає можливість самостійного обрання СПДЮО ставки єдиного податку: 6 % або 10 % щодо виручки (доходу) від реалізації. Для аптек, як платників ПДВ, прийнятною є саме ставка 6 %.

Для юридичних осіб спрощена система оподаткування у порівнянні з загальною має переваги. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа, яка сплачує єдиний пода­ток, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на прибуток;

• комунального податку;

• збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок втрати працездатності та безробіття;

• плати за торговий патент (табл. 2).

Для юридичних осіб, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком, законодавством передбачені особливі умови здійснення підприємницької діяльності. По-перше, такі юридичні особи не мають права застосову­вати жоден інший, окрім грошового, спосіб розрахунків за відпущений товар. По-друге, на відміну від суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб (СПДФО), зазначені юридичні особи не звільняються від обов'язкового застосування РРО під час розрахун­ків зі споживачами за готівкові кошти.

Згідно з чинним законодавством про пенсійне забезпечення СПДЮО є страху­вальниками - платниками страхових внесків для фізичних осіб, які працюють в них па

Таблиця 2 Об'єкти і ставки оподаткування у СПДЮО залежно від системи оподаткування

№ з/п	Об'єкти	Системи оподаткування
		Загальна	Спрощена
1	Дохід від реалізації	Податок па додану вартість	Податок на додану вартість; Єдиний податок (ЄП) - 6 %
2	Фонд заробітної плати	Разом - 36,8 %, у т. ч.: А. Пенсійний фонд - 33,2 % Б. Фонди соціального страхування (ФСС): - на випадок втрати працездатності -1,4%; - від безробіття - 1,6 %; - від нещасного випадку на виробництві -0,6 %;	А. Пенсійний фонд - ПФ (доплата*) Б. Фонд соціального страхування від нещасного випадку па виробництві -0,6%
3	Середньо облікова кількість працівників	Комунальний податок: К-сть прац. х 17 гри х 10 % х 12 міс.	-
4	Операційний прибуток	Податок з прибутку - 25 %	_
* різниця між сумою податку в пенсійний фонд за ставкою і перерахованою сумою зі сплаченого єдиного податку у цей же фонд.

умовах трудового договору, цивільно-правового договору чи інших передбачених зако­нодавством умовах. Зазначені суб'єкти зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги з тимчасової непрацездатності страхові внески у розмірі 33,2 % і сплачувати їх в установлені терміни у повному обсязі. Водночас зазначено, що суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не с платни­ком збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позаяк 42 % суми сплаченого аптекою єдиного податку перераховуються до Пенсійного фонду України. Решта суми сплаченого єдиного податку із Держказначейства скеровується до державного (20 %) і місцевого (23 %) бюджетів, у фонди соціального страхування на випадок втрати праце­здатності (11 %) та на випадок безробіття (4 %).

З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного податку у зв'язку з одночасною дією нормативних актів сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку, зара­ховується в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі представлених страхувальником копій платіжних доку­ментів про сплату згаданого податку.

Крім того, СПДЮО виступає податковим агентом стосовно найманих працівників і здійснює утримання та сплату із заробітної плати найманих працівників податку з дохо­дів фізичних осіб, а також внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання. Із фактичних витрат на оплату праці нараховуються внески до фонду соціаль­ного страхування від нещасного випадку на виробництві. При цьому роздрібна торгівля фармацевтичною продукцією, згідно з класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва товарами, відноситься до 5-го класу і внески ста­новлять 0,9 %.

Облік та звітність для підприємств на спрощеній системі оподаткування простіші, ніж для підприємств на загальній системі оподаткування. СПДЮО на єдиному податку повинні вести книгу обліку доходів і витрат, касову книгу, а також квартальний звіт за формами їм "Баланс" та 2м "Звіт про фінансові результати".

Алгоритм проведення розрахунків з оподаткування СПД юридичних осіб

Вибір системи оподаткування здійснюється самостійно юридичною особою з ураху­ванням специфіки роботи і фінансових показників. У таблиці 3. наведено моделі роз­рахунку економічної ефективності функціонування СПДЮО на звичайній та спроще­ній системах оподаткування. Порівняння проводиться за кінцевим фінансовим показ­ником - сумою чистого прибутку.

Таблиця 3

Розрахунок сум чистого прибутку при загальній та спрощеній системах оподаткування

Системи оподат­кування	Показник	Порядок розрахунку*	Значення, тис. грн
Загальна	1.Нарахування на заробітну плату	50,6x36,8/100	18,62
	2. Прибуток до оподаткування	385,6 - 4,2 - 278,5 - 50,6 -19,3-0,2-18,62	14,18
	3. Податок на прибуток	14,18x25/100	3,54
	4. Чистий прибуток	14,18-3,54	10,64
Спрощена	1. Сума ЄП	385,6x6/100	23,1
	2. Внесок до ПФ: 2.1. Заставкою	50,6 х 33,2 / 100	16,8
	2.2. Із ЄП	23,1x42/100	9,7
	2.3. Доплата до ПФ	16,8 - 9,7	7Д
	3. Внесок до ФСС від нещасного випадку	50,6x0,6/100	0,30
	4. Чистий прибуток	385,6 - 4,2- 278,5 - 50,6 -19,3 - 7,1 -0,30 - 23,1	2,5

* Вихідні дані: виручка (дохід) від реалізації за рік - 385,6 тис. грн, ПДВ - 4,2 тис. гри, витрати на оплату праці (без нарахувань) - 50,6 тис. грн, собівартість реалізованого товару - 278,5 тис. грн, інші витрати (без єдиного податку і комунального податку) - 19,3 тис. грн, комунальний пода­ток - 0,2 тис. грн.

Як видно з даних таблиці 17.3, сума чистого прибутку при загальній системі опо­даткування, що залишається у розпорядженні СПДЮО, щонайменше утричі більша (10,65 тис. грн проти 2,45 тис. грн). Сума єдиного податку, скерована у бюджет (43 % від

23,1 тис. грн) складає 10 тис. гри, а сума податку з прибутку і комунального податку -тільки 3,74 тис. грн. Аналогічна ситуація спостерігається із внесками до фонду соці­ального страхування втрати працездатності - 11 % від 23,1 тис. грн, тобто 2,5 тис. грн при спрощеній і тільки 1,45 тис. грн при загальній системі оподаткування. Переплата спостерігається також у фонд соціального страхування безробіття (0,9 тис. грн проти 0,8 тис. грн).

Таким чином, зазначені вище результати нашого моделювання показують, що на сьо­годні спрощена система оподаткування у фінансовому відношенні невигідна суб'єктам підприємницької діяльності - юридичним особам.

2. Оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб (Наказ Міністерства фінансів України від 20.12.11 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік")

Організаційно-правові умови діяльності фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності

Згідно з Цивільним кодексом України, суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи можуть реалізувати своє право на участь у підприємницькій діяльності, виступаючи або засновником підприємства (юри­дичної особи), або приватним підприємцем, що не є юридичною особою. При цьому всім підприємцям, незалежно від обраної ними організаційної форми підприємницької діяль­ності, державою гарантовано рівні права і можливості. Підприємницькою діяльністю в Україні без створення юридичної особи мають право займатися громадяни України та громадяни інших держав, не обмежені законом у правоздатності та дієздатності.

Переважну більшість підприємців приваблює простіша система державної реєстра­ції та ведення діловодства суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами (СПДФО), ніж юридичними особами. Застосування ж спрощеної системи оподатку­вання, обліку та звітності (єдиного податку) для СПДФО значно полегшує життя під­приємців та зменшує податковий тягар.

Відповідно до чинного законодавства СПДФО на вибір можуть використовувати загальну або спрощену систему оподаткування. Кожна система має свої переваги та недоліки. Так, при звичайній системі оподаткування не обмежується кількість найма­них працівників та обсяг виручки, не встановлено мінімального терміну перебування на даній системі оподаткування, але приватний підприємець не має права на податкові соціальні пільги і сплачує всі податки, збори згідно з нормативними документами.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України

20.12.2011 № 1675

РОЗРАХУНОК доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування

1. Найменування органу державної податкової служби

Фізична особа - підприємець		Юридична особа

(необхідне позначити знаком “” або “”)