2. Сутність та мета бюджетування капітальних вкладень.

Бюджетування капітальних вкладень — це процес складання плану, в якому відображено витрати та джерела їх покриття на будівництво або реконструкцію певного об’єкта.

Розглядувана категорія демонструє вибір проекту для інвестування в реальні активи та визначення джерел їх фінансування. Треба знати, що бюджетування капітальних вкладень є для корпорації важливим питанням, що визначає її майбутні успіхи і конкурентоспроможність. Бюджет капітальних вкладень спрямовує виробничу та фінансову діяльність корпорації на кілька років уперед.

Перед фінансовими менеджерами постають непрості проблеми щодо економічного обґрунтування запропонованого проекту капітальних вкладень. Для цього використовуються основні показники, на підставі яких корпорація прийматиме рішення про інвестиції:

• визначення періоду окупності інвестицій;

• індекс прибутковості;

• внутрішня ставка дохідності;

• чиста сьогоднішня вартість.

Розрахунок періоду окупності інвестицій визначає кількість років, протягом яких будуть покриті всі витрати на інвестиційний проект.

Показник окупності не враховує низку обставин, зокрема, строк життєвого циклу. Він передбачає одержання однакових щорічних надходжень коштів від проекту, що на практиці не реалізується. Для усунення недоліків використовується модифікований показник окупності: у знаменнику стоїть середньорічний прибуток після сплати податків:

Окупність = .

Другий показник — індекс прибутковості — обчислюється за формулою:

,

тобто це — перевернута формула окупності.

Третій показник — внутрішня ставка дохідності, або внутріш­ній показник прибутковості. Економічне значення цього показника в тому, що він оцінює залучені фінансові ресурси. Ця формула застосовується для розв’язання деяких задач:

де CF (cash flow) — грошовий потік; t — період часу; r — ставка дохідності.

Важливим моментом під час розв’язання таких задач є визначення ставки дисконту r, за якої NPV = 0. Її може бути знайдено підбором чисел (методом спроб та помилок).

Четвертий показник — чиста сьогоднішня вартість — обчислюється за формулою:

Сума дисконтованих потоків має дорівнювати 0 (або бути біль­шою за 0), тобто чиста вартість грошових надходжень перевищує чисту вартість грошових витрат. Але ж треба усвідомлювати, що застосування всіх наведених показників не гарантує правильного вибору проекту капітальних вкладень. У західній літературі пропонуються методики для визначення потенційного ризику, а отже, слід засвоїти метод чутливості, тобто оцінювання вартості проекту на підставі найбільш оптимістичних та песимістичних варіантів розвитку подій. Зокрема, модель Монте-Карло нівелює слабкі сторони методу чутливості, оскільки передбачає комбінування змінних. Також належить знати метод «дерево рішень», на основі якого визначають прогнози руху грошових потоків та можливі дії менеджерів.

3. "Золоте" правило балансу (напишіть формулу).

Золоте правило балансу, можна подати такою формулою:

тобто відношення вартості акціонерного капіталу та довгострокових пасивів до основного капіталу має дорівнювати або бути більшим за 1. Сума довгострокових джерел фінансування й акціонерного капіталу повинна перевищувати вкладення в основний капітал (або дорівнювати їм). Відоме також більш загальне правило зі включенням у знаменник наведеної формули суми оборотних активів, «заморожених» на довгий строк.

«Золоте правило» довгострокового фінансування виражається формулою:

тобто вкладення в довгострокові активи мають бути менші або дорівнювати довгостроковим джерелам. Не можна допускати такого становища, коли довгострокові активи перевищують довгострокові пасиви.

«Золоте правило» короткострокового фінансування полягає в такому:

тобто, на відміну від довгострокових вкладень, короткострокові активи мають перевищувати короткострокові пасиви. Тим самим підтримується ліквідність.