
- •Охорона праці
- •5.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •5.2. Шкідливі чинники виробництва
- •5.3. Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з пк
- •5.4. Технічні та організаційні заходи по зменшенню рівня впливу небезпечних та шкідливих факторів
- •5 .5. Пожежна та вибухова безпека
- •5.6. Професійні захворювання користувачів пк
- •5.7. Інструкція з охорони праці
- •5.8. Вимоги до виробничих приміщень і робочого місця
5.8. Вимоги до виробничих приміщень і робочого місця
Головним компонентом при написанні дипломного проекту являється персональний комп’ютер, тому заходи з охорони праці полягають у правильній організації виробничого приміщення і робочого місця, а також додержанні режимів праці та відпочинку, встановлених для користувачів ПК.
Виробничі приміщення для роботи з ПК повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные норми" та низці інших нормативних документів.
Приміщення в якому знаходиться ПК є придатним для роботи і написання дипломного проекту. В ньому одностороннє розташування вікон, площа засклення 25%. Вікно в кімнаті зорієнтоване на північ, що дає змогу усунути небажану засліплюючу дію сонячних променів. Вікно обладнане регульованими пристроями – завісками. ПК знаходиться на відстані 1,5 м від вікна. Стіни в кімнаті помаранчевого кольору, а стеля має матову фактуру, що виключає попадання відбитих відблисків в очі користувача. Взагалі чим темніше поверхня і стіни в кімнаті тим більший кут заломлення, тому для покращення становища бажано було б переклеїти стіни шпалерами більш світлого і м’якого кольору. В кімнаті коефіцієнт відбиття становить: для стелі 0,7; для стін 0,6; для підлоги 0,4 , що відповідає нормативним вимогам.
Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров’я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Недостатнє освітлення утруднює виконання технологічних операцій і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору. Організація правильного освітлення робочих та виробничих місць сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції.
Освітлення повинно задовольняти таким основним вимогам:
1 . Бути рівномірним і достатньо сильним;
2. Не створювати різних тіней на місцях роботи, значних контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою обстановкою (підлога, стіни, обладнання);
3. Не створювати зайвих бліків в полі зору працівника;
4. Давати правильний напрям світлового потоку.
В кімнаті для здійснення трудової діяльності та написання дипломного проекту доцільно використовувати природне та суміщене освітлення.
Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відбитим), що проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх конструкціях.
Суміщене освітлення – освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним освітленням.
Залежно від напрямку проникнення світла в приміщення природне освітлення застосовувалося у всіх трьох видах:
• бокове – через віконні прорізи;
• верхнє – через спеціальні світлові ліхтарі в стелі;
• комбіноване природне освітлення.
Тому, що природне освітлення верхнім і комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність освітленості, ніж бокове. При застосуванні тільки бокового освітлення створюється висока освітленість поблизу вікон і низька у глибині приміщення, при цьому можливе утворення тіней від устаткування.
Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення не може використовуватися величина освітленості робочої поверхні. В природному освітленні нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), який показує яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу в процентах становить освітлення в певній точці на робочій поверхні всередині приміщення.[38]
Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності користувача, підвищенню його продуктивності.
Елементи робочого місця розміщуються таким чином, що витримувалася однакова відстань очей від екрана, клавіатури, тримача документів. С идіти перед монітором ПК необхідно на відстані витягнутої руки, оскільки він випромінює іонізуючі промені, які мають негативний вплив на організм людини.
Випромінювання, під дією якого у середовищі, що опромінюється, утворюються заряджені частинки різних знаків, називається іонізуючим.
До іонізуючого випромінювання відносяться: α-, β-, γ- промені і нейтрони, що випускаються при мимовільному розпаді радіоактивних речовин; рентгенівські промені, що виникають під час взаємодії радіоактивних випромінювань і прискорених заряджених частинок з речовиною; потоки заряджених частинок – електронів, протонів та інших, прискорених до великих енергій у спеціальних прискорювальних установках.
Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація молекул і атомів тканини, порушуються хімічні структури сполук, утворюються сполуки, не властиві живій клітці, що у свою чергу призводить до її відмирання.
Такі складні зміни фізичних і біохімічних процесів в організмі можуть бути залежними від дози опромінення або оборотними, тобто функції окремих органів і всього організму людини відновлюються цілком, або необоротними, що призводить ведучими до функціональних порушень в організмі та виникнення променевої хвороби.
Ураження організму може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра форма виникає під дією великих доз опромінення за короткий проміжок часу, хронічна розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зовнішньому опроміненні.
На першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається порушення сну, погіршення апетиту, з'являється головний біль, слабість і т.д.
На другій стадії ці симптоми загострюються ще більше: порушується обмін речовин, з'являються порушення в роботі серцево-судинної системи й органів травлення.
На третій стадії ці зміни різко загострюються: порушується робота кровотворних органів, що призводить до недокрів'я, лейкемії, відбуваються крововиливи в серцево-судинній системі.
Д ля виключення шкідливого впливу іонізуючих випромінювань необхідно усувати всяку можливість опромінення організму дозами, що перевищують граничнодопустимі.
Застосовувані в апаратурі електронно-променеві трубки, рідко-кристалеві монітори , що працюють при напругах вище 6 кВ, є джерелами "м’якого" рентгенівського випромінювання.
В процесі технічної експлуатації апаратури, живляча напруга якої вище 15 кВ, необхідно обов'язково використовувати захисні засоби для запобігання опроміненню операторів та інженерно-технічних працівників рентгенівським випромінюванням, тому що при таких напругах рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.
Санітарними нормами передбачені граничнодопустимі дози рентгенівського опромінення: для всього тіла людини упродовж тижня – не більше ніж 100 мр (міллірентген), тільки рук – 500 мр (80 мр на день). У суміжних приміщеннях з рентгенівською установкою доза опромінення у продовж тижня не повинна перевищувати 10 мр.
ВИСНОВОК
Цей розділ присвячено системам стандартів та інструктивних вказівок по техніці безпеки та охороні праці. Аналіз нормативно правової бази показав, що життя і здоров’я працюючих має пріоритет над виробничою діяльністю.
Встановлений комплекс небезпечних та шкідливих факторів виробництва з якими зустрічаються оператори ПК, визначені технічні та організаційні заходи по зменшенню рівня впливу небезпечних та шкідливих факторів, розраховано рівень освітлення робочого приміщення, визначено комплекс дій протипожежної безпеки, проведений аналіз основних професійних захворювань операторів ПК та визначено його дії (за інструкцією) щодо їх уникнення, встановленні вимоги до робочого місця оператора.
Оскільки головним компонентом при написанні дипломної роботи являється ПК, тому були враховані заходи з охорони праці, які полягали у правильній організації виробничого приміщення, робочого місця, додержанні режимів праці та відпочинку, розрахунку коефіцієнту освітлення в кімнаті, вплив іонізуючого та м’якого рентгенівського випромінювання на організм користувача ПК, проаналізовані шкідливі чинники виробництва і запропоновані заходи для покращення ситуації.
Виробничий шум і вібрація виникають при несправності машин, а також через їхню нераціональну конструкцію. Вивчаючи виробничий шум і вібрації, було звернуто увагу на небезпеку впливу шуму і вібрації на організм користувача. Тому треба чітко знати одиниці виміру шуму, граничнодопустимі рівні, а також методи боротьби із шумом. Запропоновано використовувати гумовий килимок, як шумопоглинаючий засіб під системний блок та спеціальний килимок для мишки, що усуває незначну дію вібрації.
Так, як від шкідливих чинників виробництва, таких як шум, вібрація та рівень НВЧ можна отримати безліч хвороб, тому краще замінювати деталі на менш шумні (по м ожливості) та замінити монітор з електронно-променевою трубкою на TFT LCD монітор (з тонкоплівковим транзистором і рідкокристалевим дисплеєм), щоб отримувати меншу дозу опромінення та зберегти зір.