
- •Охорона праці
- •5.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •5.2. Шкідливі чинники виробництва
- •5.3. Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з пк
- •5.4. Технічні та організаційні заходи по зменшенню рівня впливу небезпечних та шкідливих факторів
- •5 .5. Пожежна та вибухова безпека
- •5.6. Професійні захворювання користувачів пк
- •5.7. Інструкція з охорони праці
- •5.8. Вимоги до виробничих приміщень і робочого місця
5.6. Професійні захворювання користувачів пк
Робота за комп'ютером характеризується також тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку ока від висихання, пилюки та інших забруднень. Це може призвести до появи, так званого, синдрому Сікка: рогівка висихає і мутніє, аж до появи сліпоти. Наслідком напруженої зорової роботи за комп'ютером може бути не лише порушення функції зору, але й виникнення головного болю, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.
П ри роботі з ПК основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Ще в перші роки експлуатації комп'ютерів з відеотерміналами з'явились масові скарги на порушення зору. Проведені у 70-ті роки обстеження у США встановили, що майже у половини професійних операторів ПК є різноманітні порушення зорової функції. Враховуючи виняткову важливість даного питання, в різних країнах світу, були проведені фундаментальні дослідження щодо впливу відеотермінала комп'ютера на очі та зір користувача. Однак, необхідно зазначити, що опубліковані результати численних досліджень не завжди відповідним чином корелюються між собою. Так в опублікованому в 1985 році звіті Національної ради з науки (США) зроблено висновки про те, що такі захворювання операторів комп'ютерів, як глаукома, катаракта, запалення райдужної оболонки ока не пов'язані з роботою за ПК. Електромагнітне випромінювання від ПК може викликати катаракту, тобто помутніння кришталика ока. Сучасні медичні обстеження кількох десятків тисяч професійних користувачів комп'ютерів, проведені у Німеччині та Італії показали, що частота порушень зору в них на 15—20% більша ніж серед працівників, які в своїй діяльності не використовують ПК. Наукова група Національної ради наукових досліджень США сформувала термін "астенопія", який визначається "як будь-які суб'єктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності". Симптоми астенопії були класифіковані на "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очних яблук, ломоти у надбрівній частині та ін.) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи та ін.).[39]
5.7. Інструкція з охорони праці
За інструкцією [47] оператор (користувач) ПК інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я оператора (користувача), з вини власника, оператор ПК має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
О ператор (користувач) ПК повинен:
Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі. Уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків. Уміти користуватись первинними засобами пожежогасіння. Виконувати правила особистої гігієни.
Вимоги до освітлення для візуального сприймання операторами інформації з двох різних носіїв (з екрана відеотермінала та паперового носія) різні. Штучне освітлення у приміщеннях з відеотермінала треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.
Для запобігання засвітленню екранів прямими світловими потоками лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень. При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або вертикальні жалюзі, що регулюються. Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 градусів.
Основним обладнанням робочого місця оператора є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним — пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
Робочу позу оператора.
Простір для розміщення оператора.
Взаємне розташування елементів робочого місця.
Положення клавіатури та кут її нахилу.
Р
озміщення робочого обладнання.
Засоби праці, з якими оператор (користувач) має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, розташовувати у центрі зони зорового спостереження. Забезпечити відстань між найважливішими засобами праці, з якими оператор (користувач) працює найчастіше, до 500 мм. Трудові завдання операторів (користувачів) розробляти з урахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об’єктами зорового спостереження.
Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні де виконуються роботи на ПК, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів.
Для зниження напруженості праці на ПК необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонної праці доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) та ін. Для зменшення негативного виливу на здоров’я працівників виробничих факторів необхідно застосовувати регламентовані перерви.
Тривалість безперервної роботи оператора ПК без регламентованої перерви має не перевищувати 2 год. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Після закінчення роботи необхідно вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути відеотермінал і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки “витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попадання в неї пилу. Прибрати робоче місце.