5 .5. Пожежна та вибухова безпека

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж (вибухопопередження) і пожежного захисту (вибухозахисту) регламентуються в ГОСТ 12.1.004-91 [45].

П ожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем що наносить матеріальний збиток.

Джерелом запалювання можуть бути електронні схеми, прилади для технічного обслуговування, пристрої для електроживлення кондиціонера повітря. Кисень, як джерело процесу горіння є в будь-якій точці на робочому місці.

Вибухобезпека – це такий стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або, у разі його виникнення, виключається вплив на людей небезпечних і шкідливих чинників, що викликаються ним, і забезпечується збереження матеріальних цінностей.

Комплекс технічних засобів і організаційних заходів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожеж називається системою запобігання пожеж, вибухопопередженням, а комплекс аналогічних засобів і заходів, що виключають вплив на людей небезпечних і шкідливих факторів пожежі (вибуху) і обмежуючих матеріальний збиток від них - системою пожежного захисту (вибухозахисту).

Вимоги по забезпеченню пожежної і вибухової безпеки об'єктів згідно ГОСТ 12.1.004 – 91 [45] передбачають наступне:

• комплекс виробничих приміщень повинен мати не менш двох евакуаційних виходів;

• для акустичної обробки стін потрібно застосовувати негорючі і важко горючі матеріали;

• джерела електричної енергії необхідно розташовувати у відособлених приміщеннях;

• система вентиляції повинна бути обладнана пристроєм, що забезпечує її автоматичне відключення, а також перекриття повітропроводу машинного залу автоматичними заслонами у разі виникнення пожежі;

• прокладку кабелів через перекриття, стіни і підлоги потрібно здійснювати в стальних трубах з ущільненням з негорючих матеріалів;

• о бчислювальні комплекси потрібно розташовувати в будівлях не нижче за 2 міри вогнестійкості з розташуванням залів ЕОМ не нижче першого поверху (мірою вогнестійкості називається здатність будівлі загалом чинити опір руйнуванню при пожежі), при цьому міра вогнестійкості будівлі залежить від займистості і вогнестійкості будівельних конструкцій і від меж поширення вогню по цих конструкціях;

• сховища інформації потрібно розміщувати у відособлених приміщеннях, обладнаних шафами з негорючих матеріалів;

Для виявлення пожежі в приміщеннях рекомендується встановлювати датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури, та реагують на відкрите полум'я. У разі пожежі датчики спрацьовують і приводять в дію сигналізатори.

Первинні засоби гасіння пожежі:

• внутрішні пожежні крани.

• відра, кошми, лопати, пісок

• вогнегасники

Пінний вогнегасник ВХП-10 можна застосовувати для гасіння твердих речовин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею. Піна електропровідна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Порошкові вогнегасники ВП-1 це поліетиленові балончики, які містять фосфорноамонійні солі, карбонат натрію. Застосовуються для гасіння магнію та його сплавів, лужних металів алюмінію, металоорганічних сполук, а також тоді коли не можна гасити пожежу водою, піною або вуглекислим газом.

Вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.