Р ОЗДІЛ 5

Охорона праці

5.1. Законодавча та нормативна база охорони праці

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних або лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство про охорону праці України складається із Закону "Про охорону праці", "Кодексу законів про працю України" та інших нормативних актів, котрі регулюють взаємовідносини між різними суб’єктами права у сфері охорони праці.

Закон України "Про охорону праці" визначає положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці базується на таких основних принципах державної політики:

- пріоритету життя і здоров’я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Охорона праці має вирішувати три головні завдання:

• Формувати в людях принципово нову, позитивну ідеологію творення і законослухняності, тому що альтернативні дії, порушення норм і правил безпеки є деструктивними, антисоціальними, ведуть до ураження, утрати життя і здоров’я працівників у процесі їх діяльності;

• Ліквідовувати передумови, що формують травмо небезпечні й аварійні ситуації, створювати на робочих місцях умови, що зменшували б шкідливий вплив і небезпечний вплив виробничих факторів на працюючого;

• Давати реальні гарантії соціальної захищеності людині, якій у процесі трудової діяльності завдано фізичної чи моральної шкоди внаслідок отриманої травми чи профзахворювання.

Виходячи з вимог Закону України "Про охорону праці" слід дотримуватися системи стандартів та інструктивних вказівок по безпеці праці.

5.2. Шкідливі чинники виробництва

Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або низка небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого технологічного процесу може бути визначена за їх кількістю і за ступенем небезпеки кожного з них зокрема. Безпека праці на виробництві визначається ступенем безпеки окремих технологічних процесів.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ГОСТ 12.0.003-74 (СТСЭВ 790-77) поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші - на конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

П ри роботі в кімнаті людина знаходиться під впливом небезпечних та шкідливих факторів, які можуть викликати різні хвороби або травми.

Аналіз потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів можна звести до таблиці 5.2.1.

Таблиця 5.2.1.

Аналіз шкідливих виробничих факторів

№ п/п	Назва фактору	Чим викликаний	До чого призводить	Норма	Що передбачено
1	Шум	Робота оргтехніки, кондиціонера	Хвороби нервової системи	50 дБ	Прослідковувати стан апаратури, підтримувати в належному стані
2	Вібрація	Робота оргтехніки, кондиціонера	Хвороби нервової системи	2 мм/сек
3	Температура	Підвищена (понижена) температура навколишнього середовища	Тепловий удар (обморо- ження)	+17 -+22˚С	Кондиціонер
4	Освітлення	Штучне освітлення	Хвороби очей	350 лк	Світильники
5	Рівень НВЧ	Опромінення монітором комп’ютера	Хвороба очей (катаракта)	ТСО92	Відповідає нормам. Захист забезпечується комп’ютером

З таблиці 5.2.1. видно, що до шкідливих чинників виробництва при роботі оператора ПК належать: шум, вібрація, рівень НВЧ та недостатнє освітлення.

Ш ум та вібрація відносяться до шкідливих виробничих факторів, які при тривалому впливі на робітників можуть призвести до важких професійних захворювань. Часто ці фактори супроводжують один одного. В основі їхнього походження лежать механічні коливання, що поширюються в пружних середовищах. Мається певна подібність у впливі шуму і вібрації на організм людини, хоч і спостерігаються деякі значні відмінності. У певній мірі подібні фізичні закономірності, що визначають методологію захисту від впливу цих шкідливих виробничих факторів.

Шум – безладне поєднання небажаних для людини звуків, що заважають трудовій діяльності чи відпочинку.

Вібрації – механічні коливання елементів конструкцій, устаткування, машин, споруд, що поширюються в пружних середовищах і впливають на людину при поверхневому контакті.

На сьогодні шкідливий вплив шуму на організм людини науково обґрунтовано. Діючи на орган слуху, центральну і вегетативну нервові системи, а через них на внутрішні органи, шум є причиною розвитку хвороби, спричиненої шумом. Знижуючи загальну опірність організму, він сприяє розвитку інфекційних захворювань. Під час роботи за умов шуму спостерігаються підвищена стомлюваність і зниження працездатності, погіршуються увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій робітників. Внаслідок цього шум може спричинити зниження рівня безпеки праці. Будучи причиною головного болю, дратівливості, неврівноваженого емоційного стану, шум сприяє погіршенню психологічного стану. Прояви хвороби, викликаної шумом, підрозділяються на специфічні, виникають в периферичній частині слухової системи людини (кортієв орган), і неспецифічні, характерні для інших органів і систем організму людини.

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості. Чим значніший шум, тим вище його інтенсивність і експозиція. Шум змінює функціональний стан багатьох систем і органів людини внаслідок їхньої взаємодії через центральну нервову систему. Такий взаємозв'язок призводить до впливу шуму на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, зокрема, до зниження м'язової працездатності.

Розглядаючи тіло людини з погляду механіки, його можна при низьких частотах і рівнях вібрації приблизно апроксимувати лінійною системою із зосередженими параметрами. Однією з основних ланок цієї системи є грудинобрюшна порожнина, резонансні частоти якої лежать у діапазоні 3-6 Гц, через що ефективна вібраційна ізоляція людини в положенні, коли вона сидить і приймає їжу, є дуже важкою. Ще один резонансний ефект знаходиться у смузі частот 20-30 Гц, він відноситься до ланки голова – шия – плече. У діапазоні частот 60-90 Гц виявляються резонансні явища очного яблука, а при частоті 100-200 Гц ці явища охоплюють нижню щелепу – черепну коробку. Частоти резонансу, власне черепної коробки, лежать у межах 300-400 Гц для основної форми коливань і 600-900 Гц – для вищих форм. Для вібрації найбільш важливий діапазон низьких частот.

В результаті впливу вібрації може виникнути вібраційна хвороба. У людини, що піддається впливу могутньої загальної вертикальної вібрації, можуть ушкоджуватися судини головного мозку й оболонок, а також порушуватися циркуляція крові.

Ефективне вирішення проблем захисту від шуму та вібрацій досягається проведенням комплексу заходів, що послабляють вплив шкідливих виробничих факторів у їхніх джерелах на шляху поширення. Зниження інтенсивності шуму в джерелах забезпечує кардинальне вирішення всіх цих проблем. Зниження інтенсивності шуму на шляху поширення нерідко буває менш дорогим і досить ефективним.

У зв'язку з тим, що шум ПК визначається, у першу чергу, їхніми силовими установками, для його зниження необхідне проведення заходів щодо зменшення шуму. При цьому можливі два шляхи: створення нових малошумних деталей і модифікація існуючих.

Методи ослаблення шуму від джерел, розташованих усередині приміщень, дуже різноманітні і залежать від типу устаткування. Наприклад, знизити шум ПК можна акустичною оптимізацією вентиляторів охолодження (наприклад, збільшенням зазорів, зменшенням діаметра й окружної швидкості), зменшенням витрат охолоджуваного повітря і, нарешті, вирішенням проблеми охолодження без використання вентиляторів, завдяки чому знижується аеродинамічний шум.

Засоби захисту від вібрацій у джерелах вібрацій ґрунтуються на урівноважуванні діючих сил і моментів у машинах і механізмах, балансуванні обертових деталей, застосуванні матеріалів з підвищеним внутрішнім тертям, поліпшенні технології виготовлення і т.д. Зниження рівня вібрації на шляху її поширення досягається застосуванням віброізолюючих конструкцій і вібродемпфіруючих матеріалів і покриттів. Для віброізоляції роблять розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а також відстроюють частоти власних коливань системи від частот сил, що їх збурюють.