
- •Міністерство аграрної політики україни державний вищий навчальний заклад херсонський державний аграрний університет
- •Херсон 2013 р.
- •Практична частина
- •Приклад виконання кейсу
- •1997-1999 Роки: вдосконалення управління з опорою на інформаційну
- •2000-2001 Роки: mrpii
- •Кейси Кейс 1
- •Запитання до кейсу 1
- •Запитання до кейсу 2
- •Запитання до кейсу з
- •Запитання до кейсу 4
- •Запитання до кейсу 5
- •Запитання до кейсу 6
- •Практичне завдання №2
- •Індивідуальні завдання|: Завдання 1
- •Завдання 5
- •Завдання 12
- •Завдання 15
- •Завдання 19
- •Завдання 26
- •Література
Кейси Кейс 1
Донецький металургійний завод (ДМЗ), заснований в 1872 році англійським промисловцем Джоном Юзом, є однією з найстаріших компаній України. Нині - це компанія з повним металургійним циклом. Він спеціалізується на виробництві передільного чавуну, сортового і листового прокату, трубної заготівки з вуглецевих, конструкційних, легованих якісних і високоякісних марок сталі.
До складу ДМЗ входять сім основних цехів: доменний, мартенівський, електросталеплавильний, три цехи по виробництву прокату і цех тонкостінних труб металопродуктів. Основний обсяг листа і заготівок поставляється на експорт у країни СНД і далекого зарубіжжя. Завод повністю забезпечений матеріалами українських постачальників для виробництва більшості марок сталі. За даними «ТОП - 100 Кращих підприємств України - 99» («Українська інвестиційна газета»), Донецький металургійний завод входить до числа двадцяти найбільш динамічних експортерів України. На сьогодні на ДМЗ працює 9 000 чоловік.
Складний економічний стан, що склався на початку 1990-х років, поставив компанію перед необхідністю реформ. Одним з найважливіших етапів реструктуризації виробництва було формування єдиної інформаційної бази, що працює в режимі реального часу. Очевидною стала необхідність заміни, розробленого власними силами, програмного забезпечення компанії на нову, орієнтовану на технологічний процес інформаційну систему, що базується на передових технологіях. Так, в березні 1995 року керівництвом ДМЗ було ухвалене рішення про впровадження системи SAP R/3. Мотивами придбання організаційно-економічного ПЗ компанії SAP стали наступні чинники: широка функціональність, інтеграція процесів бізнесу, мовна підтримка, передова технологія на базі архітектури клієнт/сервер, підтримка національної валюти. Таким чином, система R/3 найкраще підходила для здійснення страгегічної мети компанії: досягнення миттєвої реакції на побажання клієнтів, прозорості і цілісності даних. Одночасно з системою SAP R/3 в компанії IBM була куплена відповідна обчислювальна техніка. Керівником проекту був призначений технічний директор - головний інженер ДМЗ - Борис Петрович Крикунов.
Мотивами придбання стали такі чинники, що характеризують цей продукт, а саме:
широка функціональність;
інтеграція всіх процесів бізнесу;
модульний принцип побудови, який допускає ізольоване вико ристання окремих компонентів системи, а також їх комбінації, що диктується виробничо-економічною необхідністю;
кожна господарська операція, що виконується в системі, знаходить відображення і в системі обліку (бухобліку, калькуляції витрат);
незалежність від конкретної галузі;
відвертість, можливість формування власних програмних продуктів у системному середовищі;
мовна підтримка;
протокольований доступ користувачів до системи в залежності від конкретних повноважень;
передова технологія на базі архітектури клієнт/сервер;
за допомогою доступних користувачеві засобів система настроюється на конкретні особливості компанії, будучи відкритою для змін впродовж; всього терміну експлуатації.
На початку було заплановане впровадження трьох модулів системи: FI (Управління фінансами), MM (Управління матеріальними потоками), CO (Контролінг).
Також були організовані три функціональні групи щодо впровадження. У зв'язку з тим, що керівництво вирішило здійснювати впровадження своїми силами, деякі працівники обчислювального центру (ОЦ) були переведені у фінансовий відділ (ФВ). Це було обумовлено тим, що для ефективної роботи щодо впровадження системи були необхідні професійні знання фахівців ВЦ з настройки системи, з одного боку, і практичні знання працівників ФВ для формування правильного і повноцінного документообігу в системі - з іншого. Групи підготували перелік необхідних документів, які б вони хотіли мати, працюючи з системою. Потім, протягом 10 днів, підгрупами по чотири особи (два-від ВЦ і два - від ФВ і бухгалтерії) члени робочих груп пройшли навчання в Центрі навчання SAP в Москві. У серпні - вересні 1995 року силами ВЦ здійснювалася настройка системи. Вже у вересні 1995 року система була запущена в пробному режимі. Першим результатом став звіт за жовтень поточного року. У листопаді - грудні 1995 року пройшло активне навчання кінцевих користувачів. Організацію процесу навчання повністю узяв на себе ВЦ. Користувачів навчали члени проектних груп за спеціально розробленими внутрішніми курсами і операційними інструкціями, які враховували специфіку кожного робочого місця. А з січня 1996 року модулі FI, MM і CO стали працювати в продуктивному режимі і почалась робота щодо впровадження модулів AM (Основні засоби ) і SD (Збут).
У 1998 році було ухвалене рішення про впровадження модуля РР (Планування виробництва). На сьогодні на ДМЗ задіяно шість модулів системи R/3: Fl, MM, CO, AM, SD, PP. Чотири з них -- Fl, CO, MM, AM -працюють у виробничому режимі. Модуль РР в продуктивному режимі працює в електросталеплавильному і мартенівському цехах. Впровадження даного модуля дало можливість проаналізувати витрати за кожною плавкою і маркою сталі протягом звітного періоду і сформувати фактичну калькуляцію за продукцією сталеплавильних цехів. Були проведені роботи щодо формування планової калькуляції сталеплавильних і прокатних цехів, виконується будівництво модуля РР для прокатних цехів.
Частина модуля SD - договори, замовлення - працює в продуктивному режимі; виписка сертифікатів якості і рахунків за відвантажену продукцію - в режимі настройки.
Відтепер система дозволяє:
одержувати баланс в автоматичному режимі;
одержувати аналітичну інформацію за балансовими рахунками компанії. Система дозволяє, створюючи необхідну кількість субрахунків, групувати аналітичний матеріал за певними формами, котрі вкрай необхідні керівництву;
одержувати аналітичну інформацію за дебіторами та кредиторами. Це означає, що існує можливість у будь-який момент часу переглянути заборгованість компанії перед постачальниками, і навпаки, проаналізувати історію відносин з постачальником, зробити порівняльний аналіз постачальників одного виду продукції;
вводити інформацію один раз, оскиїьки система інтегрована і операція, проведена в одному з модулів, спричиняє за собою автоматичні бухгалтерські проводки та інші необхідні зміни в системі.
За матеріалами - http:// www.sap.com