Тема 5„Забезпечення бойових дій авіації”.

Заняття 5.1 Суть, мета та основний зміст забезпечення бойових дій.

Забезпечення бойових дій-це комплекс заходів, виконання яких дозволяє підрозділам і частинам ВПС успішно вирішувати поставлені завдання

Однією з основних складових забезпечення є бойова готовність частини, основною складовою якої є бойова готовність інженерно-технічної служби(ІТС).

Бойова готовність ІТС — це здатність при будь-яких умовах обстановки в установлені строки почати, успішно та своєчасно виконати завдання з ІАЗ бойо­вих дій. Бойова готовність ІТС визначається його укомплектованістю, рівнем професійної підготовки, а також наявністю доданих ІТС засобів експлуатації та ремонту АТ. За укомплектованість ІТС відповідають командири та штаби, за професійну підготовку - керівний ІТС частин, з'єднань та об'єднань.

Бойова готовність АТ — це стан, який визна­чає ступінь готовності АТ до виконання бойових зав­дань. Вона визначається її працездатністю та часом, необхідним для підготовки техніки до виконання бо­йових завдань.

Справним вважається літак, який відповідає всім вимогам технічної документації та має запас ресурсу (терміну служби). На літаку повинні бути виконані встановлені операції технічного обслугову­вання й усунуті всі пошкодження та відмови. Запас ресурсу справного літака повинний забезпечувати виконання бойового вильоту.

Боєготовим вважається справний літак, під­готовлений до польоту, споряджений авіаційними засобами ураження та іншими засобами згідно по­ставленої задачі.

Норми справності літаків у частинах і підрозділах авіації Збройних Сил України визначаються наказом Міністра оборони України.

Що впливає на бойову готовність.

Укомплектованість особовим складом і технікою.

Стан бойової техніки.

Рівень навчання льотного складу.

Мистецтво командирів по керівництву військами.

Забезпечення матеріальними засобами(ресурси).

Знання сил і тактики вірогідного противника.

Рівень морального стану і військової дисципліни.

Видами бойового забезпечення у ПС є повітряна розвідка, оперативне маскування, оборона аеродромів, захист від зброї масової поразки, забезпечення подолання протиповітряної оборони супротивника і радіоелектронної боротьби.

Повітряна розвідка

Повітряна розвідка - один із найважливіших видів забезпечення бойових дій авіаційних частин. Вона організується з метою своєчасного добування достовірних даних про противника, його протиповітряну оборону, місцевість, погоду в районі майбутніх дій, повітряну і радіаційну обстановку, що необхідні командуванню для прийняття обґрунтованого рішення і контролю результатів бойових дій. У залежності від цілей, масштабів діяльності і характеру виконуваних задач повітряна розвідка ділиться на стратегічну, оперативну і тактичну.

Оперативне маскування й оборона аеродромів

Маскування - один із видів забезпечення бойових дій, що мають за мету сховати від розвідки супротивника війська, військові об'єкти і ввести його в оману щодо дійсного розташування і характеру дій своїх військ. Вона досягається використанням природних і штучних укриттів, технічних засобів, періодичною зміною районів базування і пунктів керування, удаваними переміщеннями й оман ними діями частин і з'єднань, утаєнням дійсних і побудовою удаваних об'єктів, знищенням або зміною деяких їхніх зовнішніх ознак і властивостей. Маскування підрозділяється на тактичне, оперативне і стратегічне.

Захист від зброї масового ураження

Захист від зброї масового ураження - це система оперативно-тактичних і спеціальних заходів, проведених із метою не допустити або максимально послабити вплив ядерної, хімічної або біологічної зброї на сухопутні війська, сили авіаційного об'єднання й об'єкти тилу, зберегти їхню боєздатність і забезпечити успішне виконання бойових задач. Вона організується і проводиться на всіх етапах операції всіма родами військ. Захист від зброї масової поразки передбачає:

-попередження військ про загрозу застосування супротивником зброї масової поразки;

-розосередження військ і техніки;

-періодичну зміну районів базування авіації; використання захисних властивостей місцевості і маскування;

-інженерне устаткування ділянок, що займаються і підготування шляхів для маневру;

-визначення координат і параметрів ядерних вибухів;

-виявлення радіаційної, хімічної і біологічної обстановки, зон зараження, руйнацій, затоплень і пожеж, інформацію й оповіщення про неї;

-забезпечення безпеки особового складу при діях на зараженій місцевості, у зонах руйнацій, затоплень і пожеж;

-протиепідемічні, санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи;

-контроль радіоактивного опромінення особового складу, зараження людей, озброєння, бойового техніки, транспорту, матеріальних засобів і води;

-ліквідацію наслідків застосування зброї масової поразки супротивником.

Зміст оперативного забезпечення, є підготовка авіаційної техніки, озброєння, особового складу і забезпечуючіх частин(служб) до успішного виконання бойових завдані у встановлені строки.

Тилове забезпечення бойових дій авіаційних об'єднань організується з метою всебічного і безперебійного задоволення їхніх потреб в аеродромах базування і різноманітних матеріально-технічних засобах для виконання бойових задач і створення необхідних умов для життя і побуту особового складу.

Воно включає матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, технічне і медичне забезпечення.

Інженерно-авіаційне забезпечення бойових дій та бойової підго­товки авіації — це комплекс заходів, що здійснюється силами ІТС, і які направлені на утримання авіаційної техніки, засобів експлуатації та ремонту в постійній справності та готовності до ведення бойових дій, досягнення безвідмовності та високої ефективності їх застосування.

Інженерно-авіаційне забезпечення включає:

-розробку і проведення заходів щодо утримання АТ, засобів її ек­сплуатації та ремонту в справності й постійній готовності до ведення бойових дій;

-технічну експлуатацію та ремонт АТ;

-організацію експлуатації АТ;

-підтримання заданої надійності АТ та проведення заходів щодо забезпечення безпеки польотів;

-організацію та проведення всіх видів підготовок АТ до застосування у встановлені терміни;

-організацію та проведення ремонту АТ, яка отримала бойові та експлуатаційні пошкодження;

-навчання інженерно-технічного й льотного складу експлуатації та ремонту АТ;

-планування та виконання інженерних розрахунків щодо застосування АТ, обґрунтування -потрібних сил і засобів для її експлуатації та ремонту;

-облік наявності й стану АТ;

-проведення аналізу результатів застосування АТ і розробку заходів для підвищення ефективності її застосування;

-планування і проведення заходів щодо підтримання технологічної дисципліни ІТС.

Інженерно-авіаційне забезпечення навчань.(НТЗ-99.стор 21 п.53.)