Тема 2.”Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин.
Заняття 2.1. Основні принципи та форми бойового застосування авіації ПС. .
Принципи - це основополагаючі правила, якими необхідно керуватися при ведення бойових дій.
Вивчення досвіду бойових дій авіації в війнах і військових конфліктах показало, що основними принципами ведення бойових дії авіаційних підрозділів, частин і з'єднань є:
-Постійна висока бойова готовність до ведення бойових дій.
-Зосередження основних зусиль авіації на найважливіших напрямках в вирішальний момент для виконання головних задач.
-Активність, рішучість і раптовість дій.
-Безперервність бойових дій.
-Економія сил і засобів.
-Своєчасний маневр авіаційними підрозділами, частинами і з'єднаннями.
-Завчасне створення резервів, їхнє вміле використання і своєчасне відновлення.
-Тісна взаємодія між родами авіації, а також з об'єднаннями/сполученнями/ інших видів ЗС і родів військ.
-Всебічне забезпечення бойових дій.
-Централізоване управління авіацією з широким застосуванням автоматизованих систем управління /АСУ/ військами і зброєю.
-Облік і повне використання морально-психологічних факторів в інтересах виконання поставлених задач.
Спосіб бойових дій це - це порядок застосування сил та засобів при виконанні бойової задачі.
Спосіб бойових дій містить один або декілька основних прийомів дій. До них відносяться:
1.В залежності від направлення /місця/ додатку зусиль:
-зосереджені дії;
-розосередженні дії /розосередженні польоти/ за часом і в просторі. Наприклад, удари по одному або декільком об'єктам в залежності від розподілу зусиль за часом:
-одночасні дії, одночасне введення в бій, одночасні спеціальні бойові польоти;
- послідовні дії, послідовне введення в бій, послідовні спеціальні бойові польоти.
2.В залежності від повноти інформації про об'єкти дій:
дії по заздалегідь заданим об'єктам;
дії по виявленим в ході бойових дій об'єктам;
дії по самостійно визначеним об'єктам.
3.В залежності від терміновості дій:
-дії за планом /в встановлений час/;
-дії за викликом;
-дії негайно по готовності.
4.В залежності від вихідного положення сил:
-дії з положення чергування на землі /аеродромі, майданчику/;
-дії з положення чергування в повітрі;
-дії з засад на землі і в повітрі.
5.В залежності від кількості сил що беруть участь:
-дії всім складом;
-дії частиною сил.
Бойовий порядок - це взаємне розташування частин, підрозділів, літаків (гелікоптерів) в повітрі для спільного виконання бойового польоту.
Бойовий політ - це політ на виконання бойовий задачі.
Бойовий порядок повинен відповідати задуму наступних дій і забезпечувати:
-повне використання бойових можливостей окремих літаків і АПЧ;
-тактичну /вогневу/ взаємодію;
-успішне подолання ППО супротивника;
-найкращі умови для пошуку цілі, виходу на майданчики, -приземлення, спостереження за повітряним простором;
-свободу маневру;
-зручність та безперервність управління;
-безпеку літаків /гелікоптерів/ від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами , а також від поразки своїми боєприпасами.
Самостійна робота
Бойовий порядок АПЧ тактичного призначення.
До них відносяться:
-основна (ударна, десантна, транспортна або інша) група;
-група забезпечення;
-резерв.
Кількість, склад і місце цих груп в бойовому порядку визначається в залежності від бойової задачі і умов її виконання , а також етапу бойового польоту.
Основна група призначена для виконання головної задачі. Вона складає основу бойового порядку.
Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій
основний групи. До них відносяться групи:
-дорозвідки;
-радиоелектронної боротьби;
-знищення наземних засобів ППО;
-прикриття від атак винищувачів /гелікоптерів/ супротивника;
-демонстрантивні та відволікаючі;
-пошуку та позначки /освітлення/цілей;
-наведення ударних /десантних,транспортних/ груп;
Інтервал - це відстань між літаками або групами літаків по фронту.
Дистанція - це відстань між літаками або групами літаків по глибині.
Перевищення або приниження - це відстань між літаками по вертикалі
Перевищення або приниження Інтервал Дистанція
|
Намалювати
форми бойових порядків:
Завдання! Самостійно в довідковій літературі знайти визначення форм оперативного і тактичного застосування .
Формами оперативного застосування авіаційних корпусів є операція і бойові дії.
Операція - подає собою сукупність погоджених за метою, задачам, місцю і часу авіаційних ударів, повітряних битв (боїв) і спеціальних бойових польотів (які проводяться авіаційними з'єднаннями і частинами корпуса в взаємодії з об'єднаннями і з'єднаннями інших видів ПС і родів військ або самостійно по єдиному задуму і плану для виконання однієї або декількох задач в певних ТВД.
Бойові дії - форма оперативного застосування авіаційних корпусів між операціями для вирішення окремих задач.
Формами тактичного застосування авіаційних полків і ескадрилій
-авіаційні удари (АУ);
-повітряні битви (ПБ);
-повітряні бої (ПБ);
-спеціальні бойові польоти (СБП);
-бойові дії (БД);
-операції.
Заняття 2.2.Суть і зміст бойової готовності авіаційних підрозділів і частин.
Бойова готовність АПЧ - такий стан, в якому вони здатні організовано в установлені терміни перейти з мирного на бойове положення та успішно виконати бойові задачі в умовах активної протидії ворога.
Бойова готовність АПЧ може бути представлена як єдиний комплект з трьох взаємозв'язаних компонентів :
бойовій здатності (боєздатності) - головний компонент;
бойові мобільності;
бойовій живучості.
Боєздатність це - здатність АПЧ вести бойові дії, виконувати бойові задачі. Вона є визначним компонентом бойової готовності та найважнішою умовою, досягнення перемоги. Боєздатність залежить від бойового досвіду екіпажів, та можливостей бойової авіаційної техніки.
Критерієм боєздатності може бути кількість уражених об'єктів, або збитих повітряних об'єктів.
Бойова мобільність це - здатність АПЧ привести себе у готовність до негайних дій в установлені терміни.
Критеріями бойової мобільності можуть бути час переходу з однієї ступені бойової готовності, а також терміни приведення авіаційних підрозділів та частин у готовність до польоту (від моменту отримання сигналу до зльоту).
Бойова живучість - це здатність АПЧ до тривалого ведення бойових дій в умовах використання усіх видів зброї та засобів РЕБ супротивника (тобто здатність зберігати боєздатність та мобільність в умовах протидії супротивника ).
Для реалізацій цих потреб в Збройних Силах України прийняти наступні ступені бойової готовності :
бойова готовність-Постійна.
бойова готовність –Підвищена.
бойова готовність –Військова загроза.
бойова готовність-Повна.
Бойова готовність «Постійна» - це таке становище частин, при якому вони займаються повсякденною плановою діяльністю та здатні у мінімально скорочений термін перейти у вищу ступінь готовності. При цій ступені бойової готовності :
частини виконують польоти та їх забезпечення згідно плану бойової підготовки;
управління здійснюється з КП скороченим складом бойового розрахунку;
чергові пари ІТО знаходяться на бойовому чергуванні у встановлених для них ступенях готовності до бойового польоту ( бойове чергування - найвища форма підтримки бойової готовності);
літаки авіачастин у бойовому стані знаходяться у ЗБУ у районах розташування
(боєздатним вважається справний підготовлений до польоту літак, споряджений АЗУ та іншими засобами, згідно поставленої задачі );
■ засоби керування та матеріально технічного забезпечення знаходяться у парках та на позиціях.
Бойова готовність «Підвищена» - це такий стан частин, у якому вони залишаючись на аеродромі головного базування проводять заходи, у підсумку яких підвищується їх готовність до виконання бойових задач.
Основні заходи, що підвищують готовність частин до виконання бойових задач та які проводяться в АПЧ є:
літаки готуються до бойового вильоту з оснасткою 1 бойового комплекту;
вводиться (посилюється бойове чергування екіпажів ) частина сил, яка здатна миттєво почати виконання бойових задач;
на КП встановляється цілодобове повного бойового розкладу;
офіцери та прапорщики переводяться на казармене становище, та тих, хто знаходяться у відряджені та у відпусках викликають в частину;
особовому складу видається зброя;
проводяться заклади з захисту авіачастин, з захисту від зброї МУ(масового ураження), по маскуванню об'єктів на ньому.
У бойову готовність «Підвищена» частина приводиться таємно, без об'яви тривоги. Польоти з учбової підготовки проводяться по ескадрільно.
Бойова готовність «Військова загроза» - це такий стан частин, при якому вони підіймаються по « бойовій тривозі » та проводять заклади, що спрямовані на завершення підготовки до виконання бойових задач на головних аеродромах та аеродромах розосередження. При цьому АПЧ частиною сил здатні негайно приступити до виконання бойових задач. Впроваджені заклади:
посилюється бойове чергування літаків та засобів;
особовий склад та техніка, що не зайняті до забезпечення вильотів виводиться у район розмежування;
авіаційні частини та частини забезпечення доукомплектовуються до штатів військового часу;
аеродроми розосереджування готуються до прийняття авіачастин, їх передові команди виходять на оперативні аеродроми;
особовому складу видаються патрони, гранати, стальні шоломи, засоби захисту та дозиметричного контролю;
■ вживаються заклади до підготовці евакуації сімей військовослужбовців. Польоти по бойовій підготовці вживаються тільки за для підтримання натренованості особового складу, та для введення в стрій прибуваючого в частину поповнення;
Бойова готовність «Повна» - це такий стан апч, при якому вони готові негайно приступити до виконання бойових задач згідно за своїм оперативним призначенням.
У бойову готовність « Повна » АПЧ приводиться по сигналу «бойова
тривога».
В «Повній» бойовій готовності сили та засоби АПЧ займають наступне положення:
особовий склад на робочих місцях, льотний склад у кабінах літаків, ТС у літаків, бойові розрахунки КП у пультів керування;
засоби ураження знаходяться у літаках;
техніка забезпечення польотів - на встановлених місцях.
При цьому частина літаків може розташовуватися у ВПП, інші в укриттях чи ЖБУ, враховуючи їх вирулювання та зльоту у мінімально встановлені терміни.
Приведення авіаційних частин у різні ступені бойової готовності в залежності від обставин може здійснюватися послідовно або відразу в вищі ступені минаючи попередні.
Приведення авіаційних частин у різні ступені бойової готовності проводять командири, які мають на це право, у порядку, встановленому раніше розробленим планом.
Сигнал на приведення АПЧ у вищі ступені готовності може передаватись:
письмово з доставкою посильним;
по технічним засобам зв'язку;
при особистому спілкуванні.
Таким чином бойова готовність авіаційних частин - це стан, який визначає їх підготовленість до виконання покладених на них бойових задач.
Ступенями готовності до бойового вильоту є:
перша готовність ( готовність №1 );
друга готовність ( готовність №2 );
третя готовність (готовність №3 ).
При готовності №1 сили та засоби частин займають наступне положення:
■ літаки повністю підготовлені до бойового польоту (двигуни опробуванні, літаки дозаправленні, та завантажені, ракети, бомби, контейнери з розвідувальним обладнанням чи засобами РЄП підвішені, гармати заряджені, обладнання повністю підготовлено);
засоби запуску двигунів та передстартового контролю - підключені;
льотний склад знаходиться у кабінах;
технічний склад та спеціалісти наземних засобів забезпечення у літаків;
розрахунки КП - на робочих місцях;
засоби керування - увімкненні та готові до негайного використання;
бортові та наземні радіостанції увімкненні на прийом.
У деяких випадках у готовності №1 літаки можуть знаходитись із запущеними двигунами.
Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №1 складає 6 хв., а для вильоту ескадрильї, озброєної літаками бомбардувальниками Су-24-7-10хв.
При готовності №2 сили та засоби АПЧ займають таке положення:
льотний склад: у спорядженні зі знятими шоломами або без спорядження, знаходяться у літаках або в інших місцях, встановлених командиром;
льотний склад десанту чи військ, що перевозяться - знаходиться у готовності до посадки;
десант, або озброєння чи техніка, що перевозиться - завантажені у літаки;
технічний склад та спеціалісти НСО - у літаків, або в місцях встановлених командиром;
розрахунок командних пунктів на робочих місцях;
засоби керування - перевірені та готові до роботи.
Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №2 складає 10 хв., а для вильоту ескадрильї, озброєної літаками бомбардувальниками Су-24- 15-ЗОхв.
При готовності №3 сили та засоби АПЧ займають таке положення:
літаки заправлені, гармати зарядженні, контейнери з розвідувальним обладнанням, або з засобами РЄП підвішені, ракети та бомби підготовані, та зберігаються поблизу літаків;
льотний і технічний склад та спеціалісти знаходяться на заняттях, працюють або відпочивають у інших місцях, встановлених командиром, частина технічного складу чергує біля літаків;
аеродромно - технічні засоби розташовані поблизу стоянки літаків;
чергова зміна розрахунку КП - на робочих місцях;
засоби керування - перевірені та готові до роботи.
Наприклад, час вильоту екіпажу або пари літаків Міг-29, Су-27 з готовності №3 складає 10 хв., тобто такими самими, як з готовності №2.
Ступінь готовності до бойового польоту, термін перебування у ній та час вильоту з кожній готовності встановляється старшим начальником. Тривалість безперервного перебування льотного складу у готовності №1 не повинна перебільшувати одної години. Перехід із однієї готовності в іншу проводиться по сигналу або по плану-графіку.
Таким чином, ступені готовності авіаційних частин до бойового польоту встановлюються з метою забезпечення своєчасного їх вильоту на виконання бойової задачі, а також забезпечення чергування екіпажів, командних пунктів, засобів керування у мирний час.
Заняття 2.3.Бойова готовність авіаційних підрозділів і частин.(Семінар)
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО СЕМІНАРУ
-Ступені бойової готовності .
-Впливання бойової готовності частин Червоної Армії на її поразки в початковий період війни.