2. Фактори дивідендної політики.

До основних з таких факторів належать:

-1-Стадія життєвого циклу підприємства (для нещодавно створених підприємств доцільним є максимальне реінвестування прибутку).

-2-Наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів. Якщо в підприємства відсутні обґрунтовані плани щодо прибуткового реінвестування прибутку, то найраціональнішим буде максимальний розподіл прибутку (виплата дивідендів).

-3-Альтернативні джерела капіталу. Цей чинник пов’язаний з доступністю і вартістю залучення коштів із зовнішніх джерел, які можна використати для покриття потреби в капіталі, що залежить від: -кредитоспроможності підприємства та наявності в нього кредитного забезпечення; -вартості залучення позичкового капіталу; -інвестиційної привабливості та можливостей залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу (шанси розміщення нової емісії); -накладних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу із зовнішніх джерел.

-4-Обмеження. Законодавством, статутом чи угодами підприємства можуть бути встановлені певні обмеження на виплату дивідендів. Ці обмеження можуть застосовуватися, як правило, в таких випадках: у разі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу;за наявності на момент виплати дивідендів підстав щодо порушення справи про банкрутство підприємства; власний капітал підприємства є меншим за обсяг його статутного та резервного капіталу; повністю не сплачені поточні та накопичені дивіденди за привілейованими акціями; відсутність відповідних фінансових джерел виплати дивідендів; наявність договірних обмежень, наприклад з банком-кредитором.

-5-Податкові наслідки застосування того чи іншого типу дивідендної політики: для власників та для самого підприємства.

-6-Рівень процентних ставок на ринку капіталів, а також ставки дивідендів у конкурентів та в інших підприємств, які належать до тієї самої чи суміжних галузей виробництва.

3. Основні статті активів балансу корпорації.

І розділ Активу Балансу "Необоротні активи".

У статті "Нематеріальні активи" відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами).

У статті "Незавершене будівництво" показується вартість незавершеного будівництва, що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу Основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами).

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції*" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

У статті "Довгострокова дебіторська заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з Дати складання Балансу.

У статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасово різниш між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розподілу "Необоротні активи".

II розділ Активу Балансу "Оборотні активи".

У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, та відповідають технічним умовам і стандар­там.

У статті "Товари" показується вартість товарів, придбаних підприємствами для наступного продажу.

У статті "Векселі одержані" показується заборгованість покупців, та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках.

У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".

III розділ Активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" (статті відсутні).

4. Стратегічне фінансове планування (визначення).

Під стратегічним фінансовим плануванням розуміють управлінський процес створення та підтримки фінансової відповідності між цілями підприємства, його потенційними можливостями та можливостями у сфері маркетингу.

5. Корпорація оформлює свої відносини з іншими суб'єктами фінансового ринку договорами (угодами), що мають юридичну силу.

"Так"

6. Ставка дисконту це:

б) відсоток за позикою.

Білет № 3

1. Назвіть функції корпоративних фінансів.

Корпоративні фінанси (Corporate Finance) – це грошові відносини, пов’язані з формуванням і розподілом грошових доходів і накопичень та їх використання на різні цілі підприємства.

Функції корпоративних фінансів:

Облікова функція – за допомогою фінансового механізму здійснюється облік усіх вироблених вартостей товарів, робіт, послуг.

Розподільча функція – в результаті реалізації товарів, робіт, послуг новостворена вартість розподіляється і перерозподіляється між виробником, посередником, державним бюджетом.

Стимулююча функція – через фінансові важелі підприємство може стимулювати розвиток пріоритетних напрямків діяльності.

Контрольна функція – підприємство проводить внутрішній і зовнішній контроль за збереженням власності, ефективним використанням ресурсів, раціональним витрачанням коштів

Фінансова робота – практична діяльність людей (фінансових менеджерів) по управлінню фінансами організації. Кінцевою метою фінансового управління компанією (фінансовий менеджмент) є досягнення фірмою найкращих результатів при найменших затратах (під результатами розуміються як економічні, так і соціальні показники діяльності).

Фінанси корпорації виконують три функції:

1) формування капіталу;

2) розподіл і використання капіталу;

3) контроль за формуванням, розподілом і використанням капіталу.