
- •Загальні положення
- •1. Короткий опис розділу
- •2. Техніко-економічна характеристика базисної енергетичної схеми
- •3. Заходи щодо удосконалювання управління даною енергетичною схемою
- •4. Розрахунок капітальних вкладень на технічне переозброєння проектованої енергетичної системи
- •5. Розрахунок економії поточних витрат підприємства
- •5.1. Розрахунок змінення витрат, які пов’язані з використанням сировини та матеріалів
- •5.2. Розрахунок змінення витрат, які пов’язані з використанням палива, пари, газу, води та електроенергії
- •5.3. Розрахунок змінення витрат на заробітну плату
- •5.4. Економія за рахунок зміни обсягу виробництва на умовно-постійній частині собівартості
- •5.5. За умови вторинного використання енергетичних ресурсів економія визначається як результат зниження витрат на їх придбання
- •5.6. Економія може бути досягнута також від реалізації відходів енергетичного виробництва стороннім організаціям:
- •6. Розрахунок експлуатаційних витрат на енергосистему
- •6.1. Витрати на обслуговування
- •6.2. Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •6.3. Витрати на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси
- •7. Розрахунок зниження собівартості
- •8. Визначення ефективності запропонованих рішень
- •9. Розрахунок економії від зниження платежів за порушення природного середовища підприємством
- •Коригуючi коефiцiєнти
- •Регiональнi (басейновi) коефіцієнти Кр
- •Висновки
Регiональнi (басейновi) коефіцієнти Кр
Таблиця 9.8
Басейни морів i річок |
Коефiцiєнт |
Азовське море |
2 |
Чорне море |
2 |
Дунай |
2,2 |
Тиса |
3 |
Прут |
3 |
Дністер |
2,8 |
Дніпро (кордон України - до м. Києва) |
2,5 |
Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла) |
2,2 |
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря) |
1,8 |
Прип'ять |
2,5 |
Західний Буг та ріки басейну Вісли |
2,5 |
Десна |
2,5 |
Південний Буг та Інгул |
2,2 |
Ріки Кримського півострова |
2,8 |
Сіверський Донець |
2,2 |
Мiус |
2,2 |
Кальміус |
2,2 |
(3) Розмір зборів за розміщення відходів визначається за формулою
,
(9.3)
де Млі – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (відповідно до дозволів на розміщення), у тоннах (т); Мсі – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягами фактичного розміщення та значеннями ліміту) і-ої забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбі – норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн/т), див. табл. 9.9; Кт – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів, див. табл. 9.10; Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує устаткування місця розміщення відходів, див. табл. 9.11; Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5.
Норматив збору, який справляється за розміщення вiдходiв
Таблиця 9.9
Клас небезпеки відходів |
Рівень небезпечності відходів |
Норматив збору, гривень/тону |
I |
надзвичайно небезпечнi* |
82,5 |
II |
високонебезпечнi |
3 |
III |
помірно небезпечні |
0,75 |
IV |
малонебезпечнi |
0,3 |
|
малонебезпечнi нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості |
0,03 |
________________
* Норматив збору для:
– обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з iонiзуючим випромінюванням, – 83 гривні/1 одиницю;
– люмінесцентних ламп – 1,5 гривні/1 одиницю.
За розміщення вiдходiв, на які не встановлено клас небезпеки, за норматив збору береться норматив, встановлений за розміщення вiдходiв I класу небезпеки.
Коефiцiєнт, який встановлюється залежно вiд мiсця (зони) розміщення вiдходiв у навколишньому природному середовищі Кт
Таблиця 9.10
Місце (зона) розміщення вiдходiв |
Коефiцiєнт |
В адмiнiстративних межах населених пунктів або на вiдстанi менше 3 км вiд них |
3 |
За межами населених пунктiв (на вiдстанi бiльше 3 км вiд їх меж) |
1 |
Коефiцiєнт, який встановлюється залежно від місця
розміщення вiдходiв Ко
Таблиця 9.11
Характер місця розміщення вiдходiв |
Коефiцiєнт |
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення |
1 |
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів |
3 |
У подальшому необхідно розрахувати суму економії від зниження платежів після впровадження запропонованих заходів. Повний економічний ефект розраховується за формулою:
,
(9.4)
де
– різниця між платежами і-го
виду до та після впровадження заходу;
– сума економії від зниження платежів
після впровадження запропонованих
заходів
(кількість розрахованих платежів).