9. Розрахунок економії від зниження платежів за порушення природного середовища підприємством

В цьому розділі студенту необхідно описати екологічний результат удосконалення енергетичної системи, тобто викласти у чому конкретно є зменшення негативного впливу на навколишнє середовище при застосуванні даної системи. Для цього у даному розділі студенту необхідно скласти таблицю шкідливих речовин, які викидає підприємство (при застосуванні даної енергетичної системи) в атмосферу або скидає у водяне середовище до та після впровадження запропонованих заходів. У таблиці необхідно вказати обсяги забруднення (т/рік) та яку шкідливу дію вони причиняють природному середовищу. У даному розділі також необхідно зробити розрахунки зборів за забруднення навколишнього середовища підприємством відповідно до діючого законодавства до та після впровадження запропонованих заходів (за даними підприємства, на якому студент проходив практику – форми № 2-ТП підприємства).

В даний час в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види екол. порушення середовища:

– забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

– забруднення водних об'єктів;

– розміщення відходів;

– спричинення збитку рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища, затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. №303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. №162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2002 р.).

(1) Забруднення атмосфери.

Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляді:

(9.1)

де П_ас – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин М_і – обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини (т) Н_6і – норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн./т), див. табл. 9.1, 9.2, 9.3; К_нас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, див. табл. 9.4; К_ф – коригуючий коефіцієнт, що враховує народно-господарське значення населеного пункту, див. табл. 9.5.

Увага! Усі необхідні коефіцієнти наведені у Постановах КМ України №303 та № 402.

Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення

Таблиця 9.1

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, гривень/тонну
Азоту оксиди	80
Амiак	15
Ангiдрид сiрчистий	80
Ацетон	30
Бензопiрен	101807
Бутилацетат	18
Ванадiю п'ятиокис	300
Водень хлористий	3
Вуглецю окис	3
Вуглеводнi	4,5
Газоподiбнi фтористi сполуки	198
Твердi речовини	3
Кадмiю сполуки	633
Марганець та його сполуки	633
Нiкель та його сполуки	3225
Озон	80
Ртуть та її сполуки	3390
Свинець та його сполуки	3390
Сiрководень	257
Сiрковуглець	167
Спирт н-бутиловий	80
Стирол	584
Фенол	363
Формальдегiд	198
Хром та його сполуки	2147

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності:

Таблиця 9.2

Клас небезпечності	Норматив збору, гривень/тону
I	572
II	131
III	19,5
IV	4,5

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 9.1, нормативи збору слід застосовувати залежно від встановленого класу небезпечності забруднюючої речовини згідно з таблицею 9.2.

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від встановлених орiєнтовно-безпечних рiвнiв впливу:

Таблиця 9.3

Орієнтовно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів)	Норматив збору, гривень/тонну
Менше 0,0001	24078
0,0001 – 0,001 (включно)	2063
0,001 – 0,01 (включно)	285
0,01 – 0,1 (включно)	80
0,1 – більше 10	3

Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 9.1 та на якi не встановлено клас небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орiєнтовно-безпечних рiвнiв впливу згідно з таблицею 9.3.

Для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орiєнтовно-безпечний рівень впливу, нормативи збору встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.