
- •Загальні положення
- •1. Короткий опис розділу
- •2. Техніко-економічна характеристика базисної енергетичної схеми
- •3. Заходи щодо удосконалювання управління даною енергетичною схемою
- •4. Розрахунок капітальних вкладень на технічне переозброєння проектованої енергетичної системи
- •5. Розрахунок економії поточних витрат підприємства
- •5.1. Розрахунок змінення витрат, які пов’язані з використанням сировини та матеріалів
- •5.2. Розрахунок змінення витрат, які пов’язані з використанням палива, пари, газу, води та електроенергії
- •5.3. Розрахунок змінення витрат на заробітну плату
- •5.4. Економія за рахунок зміни обсягу виробництва на умовно-постійній частині собівартості
- •5.5. За умови вторинного використання енергетичних ресурсів економія визначається як результат зниження витрат на їх придбання
- •5.6. Економія може бути досягнута також від реалізації відходів енергетичного виробництва стороннім організаціям:
- •6. Розрахунок експлуатаційних витрат на енергосистему
- •6.1. Витрати на обслуговування
- •6.2. Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •6.3. Витрати на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси
- •7. Розрахунок зниження собівартості
- •8. Визначення ефективності запропонованих рішень
- •9. Розрахунок економії від зниження платежів за порушення природного середовища підприємством
- •Коригуючi коефiцiєнти
- •Регiональнi (басейновi) коефіцієнти Кр
- •Висновки
6.3. Витрати на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси
Витрати, які пов’язані з використанням сировини та матеріалів (Вм), визначаються на основі нормативів (отриманих на підприємстві під час проходження переддипломної практики) і цін на них.
Витрати, які пов’язані зі споживанням паливно-енергетичних ресурсів, визначаються на основі параметрів системи, які вказані в її технічній характеристиці у кожному конкретному випадку індивідуально (по кожному підприємству). Результати розрахунку витрат на експлуатацію енергосистеми підсумовуються. Таким чином, отримують загальну річну суму додаткових витрат ∆В:
.
(6.1)
При наявності інших видів витрат, виконується їх розрахунок і враховується в загальній річній сумі додаткових витрат.
7. Розрахунок зниження собівартості
,
(7.1)
де
– собівартість одиниці продукції до і
після впровадження заходу; Езаг
– сумарне змінення поточних витрат
,
(7.2)
де ∆В – додаткові експлуатаційні витрати на впровадження заходу.
8. Визначення ефективності запропонованих рішень
Заходи щодо вдосконалення енергетичної системи можна визнати ефективними, якщо покращаться техніко-економічні показники діяльності підприємства.
Для оцінювання ефективності, окрім розрахунку зниження собівартості, слід визначити зміни таких показників:
– обсяг виробленої продукції в натуральному та вартісному виразі:
,
(8.1)
де ТП – обсяг товарної продукції підприємства, тис. грн; Ц –ціна одиниці виготовленої продукції; Q – обсяг продукції в натуральному виразі.
– фондовіддачі:
,
(8.2)
де fв – фондовіддача; Фср – середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн/грн.
– фондоємності:
,
(8.3)
де fє – фондоємність продукції.
– матеріалоємності:
,
(8.4)
де Фм – вартість матеріальних ресурсів.
– собівартості одиниці виготовленої продукції:
,
(8.5)
де Сод – собівартість одиниці продукції, грн.
– витрат на 1 грн товарної продукції:
,
(8.6)
де вТП – витрати на 1 грн товарної продукції, грн/грн.
– продуктивності праці виробничих працівників та продуктивності праці всього промислово-виробничого персоналу:
,
(8.7)
де ППВП – продуктивність праці виробничих працівників; ЧВР – чисельність виробничих працівників.
,
(8.8)
де ПППВП – продуктивність праці промислово-виробничого персоналу; ЧПВП – чисельність промислово-виробничого персоналу.
– фондоозброєності праці:
,
(8.9)
де fо – фондоозброєність праці; Фср – середньорічна вартість основних виробничих фондів ІІ, ІІІ, ІV груп.
– прибутку від господарської діяльності підприємства:
,
(8.10)
де П – прибуток підприємства, грн.
– рентабельності виготовленої продукції:
(8.11)
де R – рентабельність продукції, %.
Економічний ефект від впроваджених заходів може бути обчислений за наступною формулою
,
(8.12)
де Ерічн – річний економічний ефект від впровадження заходів; ΔП – додатково отриманий прибуток від впроваджених заходів, розрахований шляхом зіставлення цього показника до і після впровадження.
Зростання прибутку може бути отримане також за рахунок зменшення платежів за забруднення навколишнього середовища, якщо запропоновані заходи сприяють екологічному ефекту. В цьому випадку загальний прибуток від впроваджених заходів треба збільшити на величину економії від зниження платежів за порушення природного середовища.
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладів, приймаємо його рівним 0,15;
ΔК – додаткові капітальні вкладення.
Результати розрахунків необхідно занести в таблицю, що наочно демонструватиме ефективність запропонованих рішень (табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Зведені техніко-економічні показники
№ з/п |
Показник |
Од. вимір. |
Факт |
Проект |
Відхилення |
|
абс., +,- |
відн., % |
|||||
1 |
Товарна продукція |
|
|
|
|
|
|
– у вартісному вираженні |
тис.грн |
|
|
|
|
|
– у натуральному вираженні |
тис.од. |
|
|
|
|
2 |
Собівартість товарної продукції |
тис.грн |
|
|
|
|
3 |
Собівартість одиниці продукції |
|
|
|
|
|
4 |
Витрати на 1 грн товарної продукції |
грн/грн |
|
|
|
|
5 |
Чисельність основних виробничих робітників |
людей |
|
|
|
|
6 |
Чисельність промислово-виробничого персоналу |
людей |
|
|
|
|
7 |
Продуктивність праці основних виробничих робітників |
грн/люд |
|
|
|
|
8 |
Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу |
грн/люд |
|
|
|
|
9 |
Фондовіддача |
грн/грн |
|
|
|
|
10 |
Фондоємність |
грн/грн |
|
|
|
|
11 |
Фондоозброєність |
грн/грн |
|
|
|
|
12 |
Матеріалоємність |
грн/грн |
|
|
|
|
13 |
Прибуток у т.ч. |
тис.грн |
|
|
|
|
|
економія від зниження платежів за порушення природного середовища |
тис.грн |
|
|
|
|
14 |
Рентабельність продукції |
% |
|
|
|
|
15 |
Капітальні вкладення |
тис.грн |
|
|
|
|
16 |
Термін окупності капітальних вкладень |
років |
|
|
|
|
17 |
Економічний ефект від впровадження заходів |
тис.грн |
|
|
|
|