Загальні положення

Сучасне хімічне підприємство для забезпечення виробничого процесу витрачає значну кількість різноманітних енергетичних ресурсів. Зазвичай на підприємства знадходять такі природні енергоресурси, як: вугілля, газ і рідке паливо, а також електрична і теплова енергія. Одна частина цих ресурсів споживається, друга ж перетворюється в інші види енергії.

Поряд із природними і перетвореними енергоресурсами, на хімічних підприємствах використовуються такі види енергії, як стиснене повітря, вода, горючі і технологічні гази, холод та ін. Значимість кожного з цих видів енергії визначається характером технологічних процесів і ступенем їх досконалості.

Особливу групу енергії складають вторинні енергетичні ресурси (ВЕР), що є відходами основних технологічних і енергетичних процесів (горючі гази, низькопотенційне тепло після використання пари і різних процесів охолодження, тепло вентиляційного повітря та ін.).

Найчастіше на хімічних підприємствах застосовують змішані схеми енергопостачання. Централізованими джерелами енергії слугують тепло-електроцентралі та електроенергетичні системи, що належать державі, децентралізованими – власні котельні підприємств, ТЕЦ і утилізаційні установки, що використовують ВЕР.

Споживані енергоресурси і структура кінцевої енергії визначають вибір схеми та організацію енергопостачання підприємства. Вибір схеми енергопостачання здійснюється на основі результатів техніко-економічних розрахунків.

Застосування тієї чи іншої схеми енергопостачання вимагає певних капітальних вкладень, а зміна в схемах енергопостачання – заміна енергоносіїв та ін., вимагає додаткових капітальних вкладень. Крім того, усі ці перетворення ведуть до зміни поточних витрат на експлуатацію схем енергопостачання. Від величини цих показників залежить економічна ефективність застосовуваних чи перетворених енергетичних схем.

Основними джерелами економічного ефекту в результаті застосування чи перетворення будь-якої енергетичної схеми є наступні:

– збільшення продуктивності устаткування, а в остаточному підсумку збільшення об'сягу випуску продукції, що призводить до зниження її собівартості за рахунок економії на умовно-постійних витратах;

– скорочення витрат на енергетичні ресурси за рахунок їх економії, або заміни дорогих енергоносіїв більш дешевими. Можлива також економія за рахунок скорочення витрати інших матеріальних ресурсів, застосовуваних при експлуатації схем енергопостачання;

– економія трудових ресурсів – скорочення чисельності обслуговуючого енергетичні мережі персоналу;

– поліпшення якості продукції і скорочення браку;

– використання ВЕР;

– поліпшення екологічної обстановки чи зменшення збитку, який завдається навколишньому середовищу.

Порівняння витрат з результатами покаже економічний ефект (позитивний чи негативний) при розробці і впровадженні технічних пропозицій з удосконалювання схем енергопостачання підприємства (чи якого-небудь виробничого підрозділу).

Організаційно-економічна частина дипломного проекту повинна бути виконана відповідно до вимог ЄСКД і органічно вписуватися в розрахунково-пояснювальну записку дипломного проекту, як її складова частина .

Організаційно-економічна частина дипломного проекту включає наступні розділи:

1. Короткий зміст, цілі (задачі) розділу – преамбулу;

2. Техніко-економічну характеристику базисної енергетичної схеми;

3. Заходи щодо удосконалювання управління даною енергетичною схемою;

4. Розрахунок капітальних вкладень на технічне переозброєння проектованої енергетичної схеми;

5. Розрахунок економії поточних витрат підприємства при впровадженні енергозберігаючих заходів;

6. Розрахунок експлуатаційних витрат на енергосистему;

7. Розрахунок зниження собівартості;

8. Визначення ефективності запропонованих рішень;

9. Розрахунок економії від зниження платежів за порушення природного середовища підприємства;

Висновки.

Наявність в організаційно-економічній частині перших чотирьох і останніх двох розділів обов'язково у всіх дипломних проектах. Розрахунок по економії будь-якого виду матеріальних ресурсів провадиться в залежності від наявності того чи іншого джерела в кожному конкретному дипломному проекті.