3. Проведення податкового контролю здійснюється за наступними етапами:

попередній аналіз;

планування контролю;

здійснення перевірки;

завершальний етап контролю;

реалізація й контроль за виконанням матеріалів перевірки.

На етапі попереднього аналізу здійснюється вивчення обліку платників податків у податковому органі, податкові декларації, порівнюються динаміка даних про нарахування й сплату податків, аналіз розвитку підприємства, аналіз основних показників підприємства.

На етапі планування контролю здійснюється відбір необхідних даних про платника податків, відбір об'єктів для проведення перевірки, підготовка планів та графіків перевірок, визначаються джерела інформації, методичні прийоми контролю, відповідальні за проведення та результати контролю.

Далі на основі програми перевірки безпосередньо здійснюється податкова перевірка. Програми перевірки - це обов'язків мінімум питань, що підлягають документальній перевірці.

За результатами проведення перевірки складається акт (якщо порушення виявлені) або довідка (якщо порушень не виявлено). Акт складається із вступної, описової, результативної частини.

У вступній частині зазначаються відомості про осіб, які здійснюють перевірку, відомості про підприємство, яке перевіряється, його посадових осіб (директора, головного бухгалтера); дата початку та закінчення перевірки, вид перевірки.

У описовому розділі надається інформація про підприємство, орган, який його реєстрував, дата та номер реєстрації, адреса, ідентифікаційний код, види діяльності, що перевіряються. Основне місце приділяється фактам виявлених порушень (описуються види порушень, їх зміст з посиланням на статті законодавчих актів).

У результативній частині узагальнюються виявлені факти. Надаються пропозиції щодо усунення виявлених порушень і стягнення донарахованих сум податків.

Акт перевірки складається у 2 примірниках.

Поняття і функції податкового менеджменту

Процес реформування економіки України вимагає перейти до раціонального управління податками через систему його функцій.

В економіці основні функції менеджменту податків виконує державна податкова служба України, яка має багаторівневу ієрархічну податкову структуру, до якої входить сукупність державних органів, що організовують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

Тактичні вимоги до функцій менеджменту податків здійснює організація-податкоплатник.

Менеджмент податків – це система принципів, методів, засобів і форм організації податкових платежів.

Функції менеджменту податків – це вияв сутності податкових платежів, специфічні способи вираження їх властивостей, реалізація суспільного призначення податків як економічної категорії.

Основними функціями менеджменту податків є податкове планування і прогнозування, податкове регулювання, податкове стимулювання і податковий контроль.

Податкове планування і прогнозування – це набір дій і рішень, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для забезпечення бюджетних завдань держави і податкових зобов’язань організації.

Податкове регулювання – це система економічних заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов’язань.

Податкове стимулювання – це комплекс заходів і принципів, спрямованих на збільшення надходжень до бюджету і мінімізацію податкових зобов’язань.

Податковий контроль – це комплекс методів перевірки надходжень до бюджету та виконання податкових зобов’язань.

Основною функцією менеджера щодо управління податками – передбачати зміни податкової політики країни, законодавчої бази оподаткування і оцінювати їх з метою виявлення і використання легальних можливостей мінімізації податкових зобов’язань.

Рис. 39. Основні функції менеджменту податків

11.2. Система управління органами податкової служби України

Згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів ДПС належить ДПА України, ДПА в АР Крим і областях України, ДПА міст Києва та Севастополя, ДПІ в містах (крім Києва і Севастополя), в районах областей та містах. До органів системи ДПС України також належать спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Голова ДПА України призначається і звільняється Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України.

Заступники Голови ДПА України і голови АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя призначаються і звільняються Прем’єр-міністром України за поданням Голови ДПА України.

Начальники ДПІ у містах (крім Києва і Севастополя), районах областей і районах у містах Києва та Севастополя призначаються і звільняються Головою ДПА України за поданням обласних голів ДПА.

Посадовим особам органів ДПС України присвоюються спеціальні звання, зокрема: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби 1-го рангу, державний радник податкової служби 2-го рангу, державний радник податкової служби 3-го рангу, радник податкової служби 1-го рангу, радник податкової служби 2-го рангу, радник податкової служби 3-го рангу, інспектор податкової служби 1-го рангу, інспектор податкової служби 2-го рангу, інспектор податкової служби 3-го рангу.

Посадові особи податкової міліції розподілені на чотири категорії: вищий начальницький склад, старший, середній і молодший начальницький склад.

Вищому начальницькому складу присвоюються звання генерал-полковника, генерал-лейтенанта і генерал-майора податкової міліції.

Старшому начальницькому складу присвоюються звання полковник, підполковник і майор податкової міліції.

Середньому начальницькому складу присвоюються звання капітана, старшого лейтенанта і лейтенанта податкової міліції.

Молодшому начальницькому складу присвоюються звання старшого прапорщика і прапорщика податкової міліції.

До структури ДПІ, наприклад, по районах у містах входять підрозділи: управління по стягненню податків з юридичних осіб, управління по стягненню податків з фізичних осіб, управління місцевих податків та інших платежів, відділ по роботі з платниками податків, управління документальних перевірок юридичних осіб, управління примусових стягнень податків, відділ податкової міліції, відділ валютного контролю, відділ обліку і звітності, відділ комп’ютеризації, відділ державного реєстру фізичних осіб, юридичний відділ, бухгалтерія, відділ кадрів і спецроботи, адміністративно-господарський відділ.

Рис. 40. Схема структури податкової служби в Україні

11.3. Організація податкової роботи

Податкова робота – це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.

Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.

Законодавча база – це сукупність юридичних норм, які встановлюють види податків, порядок їх стягнення.

Інструктивно-методичне забезпечення – це конкретизовані правила обчислення, нарахування і розрахунків податків.

Облік платників і надходжень податків – це комплекс заходів щодо визначення складу платників та їх економічних характеристик.

Порядок і форми розрахунків із бюджетом – це система методів і способів стягнення та перерахування податків.

Основними формами розрахунків їз бюджетом є розрахунки за фактичними даними і авансовими платежами з наступними перерозрахунками.

Невнесені у встановлені терміни суми податків називаються н е д о ї м к о ю.

Способами стягнення податків є:

– до джерел одержання доходу;

– на підставі декларації;

– на основі платіжного повідомлення.

Рис. 43. Організації податкової роботи податкоплатниками