
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •6.1. Підприємство як суб’єкт економічних відносин на мікрорівні
- •6.2. Сукупний, середній та граничний продукт
- •6.3. Виробнича функція, її поняття, параметри, види
- •Рішення
- •Задача 6.1
- •Задача 6.2
- •Задача 6.3
- •Задача 6.4
- •Задача 6.5
- •Задача 6.6
- •Задача 6.7
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •7.1. Поняття та структура факторів виробництва
- •Ізокванта та ізокоста: суть, графічне та алгебраїчне зображення
- •Ефект масштабу та його вплив на визначення оптимального розміру підприємства
- •Задача 7.4
- •Задача 7.5
- •Задача 7.6
- •Задача 7.7
- •Задача 7.8
- •Задача 7.9
- •Модуль 2. Теорія ринкових структур
- •Тема 8. Витрати виробництва
6.3. Виробнича функція, її поняття, параметри, види
Зв'язок між ресурсами, що залучені фірмою у виробничий процес, та фізичним обсягом випуску готової продукції описується виробничою функцією. Тобто, виробнича функція відображає обсяг випуску, який може випустити фірма за умови використання різних комбінацій використаних у виробничому процесі ресурсів.
Виробничі функції бувають: мультиплікативні та адитивні, дво-, три- та багатофакторні. Для спрощення в мікроекономіці припускають, що фірма (підприємство) використовує свого виробничого процесу лише два фактори: працю (L) та капітал (K). Тоді, у загальному вигляді, виробнича функція має вид: Q = f (L, K).
Графічно, виробнича функція має вигляд кривої, відображає валові затрати виробництва фірми та величину попиту фірми на виробничі ресурси. Саме таким чином, фірми впливають на встановлення рівноваги на ринку ресурсів, з одного боку, та ринку товарів та послуг – з іншого.
Виробнича функція описує максимально досяжний обсяг виробництва (випуску продукції) за умови наявності певного набору ресурсів та їх використання у технологічно ефективному способі виробництва. Отже, використання ресурсів, які зменшують обсяги виробництва – недоцільне. Безумовно, не всі фірми завжди технологічно ефективні. Але, як відомо, кожна фірма прагне максимізувати прибуток та мінімізувати витрати – тож жодна фірма не буде марно витрачати (використовувати) ресурси.
Фірма використовує більш технологічно ефективний спосіб виробництва, якщо забезпечує максимальний випуск продукції при використанні хоча б одного ресурсу в меншому обсязі (за незмінності усіх інших задіяних ресурсів).
Порівнюючи технологічну ефективність одного способу виробництва з іншим слід зауважити наступне. Якщо перший спосіб виробництва для забезпечення максимально обсягу виробництва передбачає використання одного ресурсу у більшому обсязі, а іншого ресурсу – у меншому порівняно з другим способом виробництва, то такі способи вважаються не зіставними за критерієм їх технологічної ефективності. У цьому випадку обидва способи виробництва вважаються технологічно ефективними та включаються до виробничої функції. Який варіант комбінації факторів виробництва доцільно вибрати виробникові, перед усім залежить від співвідношення цін на ресурси, з яких виробляється кінцевий продукт.
Однією з головних умов отримання максимального прибутку є ефективність виробництва. А отже необхідно розрізняти технологічну, економічну ефективність виробництва, а також організаційну, управлінську та багато інших.
У короткостроковому періоді виробнича функція (або однофакторна виробнича функція) відображає максимально можливий випуск готової продукції за різних обсягів використання одного з факторів виробництва та незмінної кількості застосованих інших виробничих факторів:
Q = f (X). (6.3)
Однією з найвідоміших виробничих функцій є функція Кобба-Дугласа (була розроблена у 1923 році), що описує залежність обсягу виробництва від праці та капіталу:
,
(6.4)
Де A – коефіцієнт пропорційності (масштабності);
α і β – коефіцієнти еластичності, які показують вплив 1-% зміни праці (β) та капіталу (α) на загальний обсяг випуску.
Пізніше до цієї функції було введено ще один чинник – технологічний прогрес:
(6.5)
Де
-
– вплив технологічного прогресу та
інших якісних змін на загальний обсяг
випуску.
«Цікаво знати»
У опублікованій у 1928 р. праці К. Кобб та П. Дуглас запропонували емпіричну модель мультиплікативної виробничої функції, яку було апробовано лише на макрорівні:
,
при
,
де – P – індекс виробництва продукції обробної промисловості у 1899-1922 рр., L – індекс зайнятості, C – індекс постійного капіталу в обробній промисловості.
Висновки
Сучасна економічна наука розглядає підприємство (фірму) як суб’єкт мікроекономіки, як один із різновидів мікросистем, як цілісний господарсько-майновий об’єкт (комплекс), що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію (товари, послуги), як господарюючий суб’єктом, як складну систему ринково-виробничого характеру.
Поділ на миттєвий, короткостроковий та довгостроковий періоди здійснюється не за критерієм часу як такого. А за можливістю змінювати обсяги ресурсів, що використовуються у процесі виробництві продукції. Ця можливість, у свою чергу, обумовлена дією низки факторів, зокрема, розмірів виробництва, сфери діяльності, технології тощо. Тобто, в окремих підприємств короткостроковий період може тривати декілька тижнів, для інших – декілька місяців і, навіть, років.
Результати виробництва у короткостроковому періоді залежно від обсягу залучених ресурсів розглядається за допомогою понять сукупного, середнього та граничного продукту праці. Праця, за цих умов, розглядається як єдиний змінний фактор виробництва.
Поняття граничної продуктивності фактора посідає центральне місце в теорії фірми, оскільки зіставлення продуктивності та ринкової ціни фактора виробництва є дієвим інструментом у процесі обґрунтування рішення фірми щодо доцільності залучення додаткових одиниць змінного фактора з метою збільшення обсягів виробництва (присутності на ринку).
Зв'язок між ресурсами, що залучені фірмою у виробничий процес, та фізичним обсягом випуску готової продукції описується виробничою функцією. Тобто, виробнича функція відображає обсяг випуску, який може випустити фірма за умови використання різних комбінацій використаних у виробничому процесі ресурсів.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте підприємство як суб’єкт мікроекономіки, ринку та як мікроекономічну систему.
2. Чи тотожними є поняття «фактор виробництва» та «виробничі ресурси»?
3. Поясніть у чому полягають принципові відмінності між короткостроковим, миттєвим та довгостроковим періодами функціонування фірми.
4. Яким є основний мотив поведінки (функціонування) підприємства?
5. Чим пояснюється той факт, що нормальний прибуток є елементом витрат (на думку економістів)?
6. Які існують обмеження заміни одного фактора виробництва на інший у процесі виробництва?
7. Як в теорії граничної продуктивності визначається попит на ресурси?
8.Чому у короткочасному періоді граничний продукт праці спочатку зростає, а потім знижується?
9. Охарактеризуйте зв'язок між сукупним, середнім та граничним продуктами.
10. Яким чином впливає технологія на споживання фактові виробництва?
Тести, практичні завдання та задачі
Оберіть єдину правильну відповідь (з чотирьох відповідей одна вірна):
1. Що, з точки зору економічної теорії, лежить в основі мотивації поведінки фірми:
а) прагнення використати найменш енергоємний процес виробництва;
б) звести до мінімуму екологічні збитки;
в) бажання отримувати максимальний прибуток;
г) бажання уникнути високих податків?
2. Що розуміється під альтернативними витратами фірми:
а) вартість економічних витрат на іншому підприємстві, яке виробляє таку саму продукцію;
б) вартість альтернативних напрямків використання однакових ресурсів;
в) платежі за придбані ресурси;
г) вартість суспільних витрат?
3. Оптимальна структура виробництва – це структура, за якої:
а) забезпечується найбільший прибуток;
б) виробляється найбільший обсяг продукції;
в) виробляється найбільший обсяг продукції при даному обсязі витрат;
г) забезпечуються мінімальні витрати.
4. Виробнича функція описує кількісну залежність між:
а) обсягом випуску продукції і обсягом його продажів;
б) обсягом випуску продукції і обсягом витрат на нього;
в) обсягом випуску продукції і розмірами виробничого підприємства;
г) обсягом випуску продукції і обсягом факторів виробництва, використаних для його виробництва.
5. Термін «спадна віддача» стосується:
а) частини ізокванти з позитивним нахилом;
б) спадної частини граничного продукту;
в) спадної частини кривої загального продукту;
г) немає правильної відповіді.
6. Закон спадної продуктивності (віддачі) стосується:
а) миттєвого періоду;
б) довгострокового періоду;
в) короткострокового періоду;
г) довго- та короткострокового періодів.
7. Миттєвий період у діяльності підприємства – це відрізок часу протягом якого:
а) фірма не може змінити ні розміри своїх споруд, ні кількість машин та обладнання;
б) усі фактори виробництва постійні;
в) фірма не може змінити розміри своїх споруд, але може змінити ступінь завантаження машин і обладнання;
г) усі фактори виробництва змінні.
8. Довгостроковий період в діяльності підприємства – це відрізок часу протягом якого:
а) фірма не може змінити ні розміри своїх споруд, ні кількість машин та обладнання;
б) усі фактори виробництва постійні;
в) фірма не може змінити розміри своїх споруд, але може змінити ступінь завантаження машин і обладнання;
г) усі фактори виробництва змінні.
9. Короткостроковий період в діяльності підприємства – це відрізок часу протягом якого:
а) фірма не може змінити ні розміри своїх споруд, ні кількість машин та обладнання;
б) усі фактори виробництва постійні;
в) фірма не може змінити розміри своїх споруд, але може змінити ступінь завантаження машин і обладнання;
г) усі фактори виробництва змінні.
10. Якщо фірма збільшила витрати факторів виробництва на 10 %, а обсяг виробництва при цьому зріс на 5 %, то це означає, що:
а) фірма заробляє додатковий прибуток;
б) діє закон спадної граничної продуктивності змінних факторів виробництва;
в) діє спадний ефект від збільшення масштабів виробництва;
г) діє зростаючий ефект від збільшення масштабів виробництва.
11. Якщо за певної комбінації праці та капіталу співвідношення їх граничних продуктивностей дорівнює 2:1, то для мінімізації витрат:
а) співвідношення їх цін факторів має бути 2:1;
б) співвідношення їх цін факторів має бути 1:2;
в) дві одиниці праці мають поєднуватися з однією одиницею капіталу;
г) однозначне визначення неможливе.
Оберіть усі правильні відповіді (множинний вибір):
Які різновиди ефекту масштабу виробництва враховує в своїй діяльності будь-яка фірма:
а) позитивний;
б) постійний;
в) інноваційно-інвестиційний;
г) негативний?
При дослідженні взаємозв’язків обсягів виробництва та використання змінного ресурсу аналіз яких різновидів продукту необхідно провести:
а) граничного;
б) середнього;
в) суспільного;
г) загального.
На підприємстві, що випускає кобзи, середній продукт праці дорівнює 5, незалежно від того, скільки праці в цілому використовується. Що з наведеного відповідає дійсності:
а) середня продуктивність праці складає 5 одиниць;
б) гранична продуктивність праці складає 5 одиниць;
в) продуктивність праці складає 5 одиниць;
г) усі відповіді неправильні.
Визначте правильність наступних тверджень (так/ні):
1. Еластичність виробничої функції Кобба-Дугласа за капіталом є від’ємною величиною.
2. Виробнича функція – це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів.
3. Функція Кобба – Дугласа – це виробнича функція, яка показує максимальний обсяг продукту при використанні праці, капіталу та матеріалів.
4. Виробнича функція відображає взаємозв’язок використаних факторів виробництва і відношення граничних продуктивностей цих факторів.
5. Рівноважний набір ресурсів забезпечує максимальний випуск продукції.
6. Значення виробничої функції залежить від цін продуктів.
7. У довгостроковому періоді усі фактори виробництва постійні.
8 У довгостроковому періоді зміни у використанні факторів виробництва менш еластичні, ніж у короткостроковому.
9. Обсяг виробництва може продовжувати зростати навіть тоді, коли граничний продукт від’ємний.
10. Для виробництва заданого обсягу продукції застосовують тільки один варіант комбінації ресурсів.
Практичні завдання
Завдання 6.1. Побудуйте графіки ізоквант для виробничих функцій:
а) із ідеальною взаємозамінністю виробничих факторів;
б) із фіксованою пропозицією факторів виробництва.
Чим визначається конфігурація ізоквант?
Завдання 6.2. На перший погляд скидається, що у McDonald’s працює ДУЖЕ багато людей, особливо у порівнянні з іншими, особливо вітчизняними, КАБАРЕ (кафе, барами, ресторанами). Який вигляд можуть мати ізокванти для усього підприємства? Чи реалізується принцип максимізації витрат у цьому випадку?
Приклади розв’язання задач
Задача
Припустимо, що фірма діє в короткостроковому періоді, коли обсяг устаткування є незмінним (фіксованим). Відомо, що у міру збільшення кількості робітників у процесі виробництва від 1 до 7 кількість виробленої продукції змінюється таким чином: 10, 17, 22, 25, 26, 25, 23.
Розрахуйте граничну та середню продуктивність праці для цієї функції виробництва.
Чи демонструє ця функція виробництва спадну віддачу від масштабу? Поясніть чому?
Покладаючись на інтуїцію, поясніть, що може спричинити від’ємне значення граничної продуктивності праці?