3. Похибки пп, викликані впливом температури.

1) Похибка від дрейфу е_ЗС.

Наявність напруги зсуву на виході ОП, викликане його не ідеальністю, приводить до виникнення похибки вихідної напруги ПП:

где ∆Т=55-20=35ºС

Знаходимо відносну похибку вихідної напруги ПП:

2) Похибка, викликана температурними змінами резисторів.

У Т.З. заданий широкий діапазон зміни температури (0+55⁰С). Ця обставина викликає відхилення величини опору резисторів від номінального значення. Це відхилення визначається температурним коефіцієнтом опору (ТКО). Для резисторів типа МЛТ (до 510 кОм і інтервалу температур від +20 до +315 ⁰С) ТКС рівний ±0,7·10^-3 1/⁰С. Зміна величини резистора під дією температури:

∆R=TKC·R·∆T,

де ∆T=T_max-20=55-20=35 ⁰С; R – величина резистора.

Відповідно зміна величини опорів приводить до зміни коефіцієнта посилення ОП.

Для інверсного включення величина похибка складає:

При використовуванні резисторів типа МЛТ одержимо:

_ІНВmax=|2·ТКС·∆Т|=2·35·0,7·10^-3=4,9·10^-2

Ця похибка впливає на стабільність амплітуди. По Т.З. нестабільність амплітуди ∆U_Н/U_Н=2,0 %.. Введення НЗЗ у схему підсилювача зменшує похибка _ПП в F раз, тобто одержуємо:

5. Розрахунок блоку живлення підсилювача звукових частот з потужним виходом

Відповідно до складеної повної принципової схеми за довідковими даними [4] складаємо таблицю вимог до блоку живлення (див. табл.. 5):

Таблиця 5 – Вимоги до блоку живлення підсилювача звукових частот з потужним виходом

№ п/п	Елемент схеми
1	Двотактний підсилювач потужності	+15	0,62
2	Однотактний підсилювач потужності	+15	12,65·10–3
3	ОППС (К544УД1А)	–15	3,5·10–3
			0,6362

Визначимо типи і номінальні значення елементів схеми блоку живлення (див. рис 17):

1.Канал на U_H=+15 В.

За даними табл. 3 визначаємо сумарний струм:

I_{ЖИВ 2ПП}= I_К0+I_Б0+I_Д =0,5+0,020+0,100=0,62 A.

I_{ЖИВ 1ПП}= I_К0+I_Б0+I_Д =11,75+0,15+0,75=12,65 мA.

Вибираємо стабілізатор КР142ЕН8Е. Параметри ІМС [Додаток Г]:

– напруга стабілізації U_СТАБ=15 В;

– максимальний струм стабілізації I_СТ.max=1,0 А;

– максимальна допустима розсіювана потужність Р_max=6 Вт;

– струм споживання I_СПО=10 мА;

– вхідна напруга ; U_ВХ=35 В;

– коефіцієнт нестабільності напруги навантаження К_нU=0,05%/B;

– коефіцієнт нестабільності струму навантаження К_нI=0,01%/A

Коефіцієнт стабілізації вибраної ІМС:

Дані по ТЗ параметри живлячої мережі: U_М=(220B ^+10% _-15%). Вибираємо максимальну зміну вхідної напруги: =15%. Тоді нестабільність напруги на виході ІМС:

2.Канал на UH=-15В.

За даними табл. 4 визначаємо сумарний струм через елемент DA₂: I_СПО=3,5·10^-3=3,5мA. Вибираємо стабілізатор КР142ЕН8Е.

Для зменшення амплітуди пульсацій напруги на виході стабілізатора необхідно підключити ємність:

С₃=С₄=510мкФ типа К53-1-510 20 20%;

Для стійкої роботи мікросхем стабілізаторів застосовують ємність:

С₁=С₂=100 мкФ типа К53-1-100 20 20%.

Рисунок 19 – Принципова схема блоку живлення

З урахуванням вибраних елементів стабілізації поставимо вимоги до випрямлячів:

– випрямляч на VD₁:

– випрямляч на VD₂:

Коефіцієнт пульсацій обраний згідно вимог живленої апаратури [4]. На виході схем стабілізації завдяки наявності елементів корекції величина буде ще менше.

Перелік посилань

1. Бойко В.І., Зорі А.А., Багрій В.В. Імпульсні пристрої електронних систем: Навчальний посібник –Донецьк: РВА ДонНТУ, 2003. - 252 с.

2. Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. – К.: Вища школа, 1983, 240 с.

3. Зорі А.А., Бойко В.І. Аналогова схемотехніка електронних систем: Навчальний посібник –Донецьк: ДонНТУ, 2003. - 324 с.

4. Источники электропитания радиоэлектронной аппаратуры: Справочник / Под. Ред. Найвельта Г.С. – М.: Радио и связь, 1989. – 496с.

5. Костиков В.Г. и др. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование. Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1998. – 334 с.

6. Методические указания к выполнению курсового проекта по курсу «Электроника и микросхемотехника», «Аналоговая схемотехника», Донецк, ДонНТУ, 2003. – 83 с.

7. Опадчий Ю.Ф. Аналоговая и цифровая электроника: Учебник для вузов / Под ред. О.П. Глудкина. – М.:Горячая Линия Телеком, 2000. – 768 с.

8. Остапенко Г.С. Усилительные устройства: Учебное пособие для вузов.- М.: Радио и связь, 1989.- 400 с.

9. Полупроводниковые приборы: Диоды, тиристоры, оптоэлектронные приборы: Справочник / Под. общ. ред. Н.Н. Горюнова. – 3-е изд., перераб. – М.: Энергоатаомиздат, 1987. – 744 с.

10. Полупроводниковые приборы: Транзисторы. Справочник / Под. общ. ред. Н.Н. Горюнова. – 2-е изд. – М.: Энергоатаомиздат, 1985. – 904 с.

11. Проектирование транзисторных усилителей звуковых частот./ Под ред. Н.Л. Безладнова.- М.: Связь, 1978.- 368 с.

12. Терещук Р.М. и др. Полупроводниковые приемно-усилительные устройства. Справочник радиолюбителя.-К.:Наукова думка,1981-672с.

13. Транзисторы для аппаратуры широкого применения./ Под ред. Б.Л. Перельмана. - М.: Радио и связь, 1981. – 656 с.

14. Цыкина А.В. Проектирование транзисторных усилителей.–М: Связь, 1965.

Додаток А – Перелік елементів принципової схеми

Додаток Б – Схема електрична структурна

Додаток В – Схема електрична принципова

Додаток Г – Стандартний ряд постійних напруг

0,25	0,4	0,6	1,2	2,4	3,0	4,0	5,0	6,0	(6,3)
9,0	(10,0)	12,0	(12,6)	15	20	24	27	30	40
48	60	80	100	(125)	150	200	250	(300)	400
(500)	600	800	1000	12500	1500	2000	2500	3000	4000
5000	6000	8000	10000	12000	15000	20000	25000

Додаток Д – Ряди Е номінальних ємностей конденсаторів і опорів резисторів

Індекс ряду	Номінальні значення (одиниці, десятки, сотні пФ, нФ, мкФ, Ом, кОм, МОм, ГОм)												Точність, %
Е3	1,0				2,2				4,7
Е6	1,0		1,5		2,2		3,3		4,7		6,8
Е12	1,0	1,2	1,5	1,8	2,2	2,7	3,3	3,9	4,7	5,6	6,8	8,2
Е24	1,0	1,2	1,5	1,8	2,2	2,7	3,3	3,9	4,7	5,6	6,8	8,2
	1,1	1,3	1,6	2,0	2,4	3,0	3,6	4,3	5,1	6,2	7,5	9,1