
- •Донецьк – 2011
- •1 Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на біполярному транзисторі
- •1 Вибір ккд трансформатора виконуємо по таблиці залежності ккд від потужності.
- •2 Перевіримо заданий за умовами транзистор на відповідність умовам експлуатації
- •3 Вибір робочої точки транзистора vt1 на постійному струмі
- •4 Нахил бажаної прямої навантаження по змінному струму vt1
- •5 Розрахунок потужності колекторного кола vt1
- •6 Розрахунок нелінійних спотворень.
- •7 Розрахунок елементів температурної стабільності
- •8 Визначення коефіцієнта трансформації вихідного трансформатора
- •9 Вибір радіатора
- •10 Розрахунок вхідних параметрів каскаду
- •2 Розрахунок однотактного трансформаторного підсилювача потужності на біполярному транзисторі
- •3 Вибір положення робочої точки транзистора vt1 по постійному струму
- •4 Розрахунок опорів резисторів rе, rф.
- •5 Нахил прямої навантаження по змінному струму
- •6 Розрахунок потужності, що виділяється в колекторному колі vt1
- •7 Розрахунок нелінійних викривлень каскаду
- •8 Розрахунок кола дільника
- •9 Розрахунок вихідного трансформатора
- •3. Розрахунок схеми узгодження
- •4. Розрахунок схеми негативного зворотного зв'язку у підсилювачі звукових частот з потужним виходом
- •1. Розрахунок необхідної глибини нзз.
- •2. Розрахунок параметрів пп.
- •3. Похибки пп, викликані впливом температури.
- •5. Розрахунок блоку живлення підсилювача звукових частот з потужним виходом
4 Нахил бажаної прямої навантаження по змінному струму vt1
Розрахунок двотактного підсилювача потужності виконується так, щоб мати запас по потужності, що віддається каскадом у навантаження. Запас по потужності дозволить забезпечити налаштування каскаду. Положення прямої навантаження по змінному струму (~I) визначається опором трансформатора Тр2, що погоджує. У області середніх звукових частот схема заміщення Тр2 (див. рис. 4).
Рисунок 4 – Схема заміщення Тр2 у області СЗЧ
Рисунок 5 – Вихідні ВАХ VT1
Опір Тр2 по змінному струму у області СЗЧ рівний:
RК~=r1+r2’+RН’,
де r1 – опір первинної обмотки; r2’ – приведений опір вторинної обмотки; RН’ – приведений опір навантаження; n=W2/W1 – коефіцієнт передачі Тр2 (W2,W1 – кількість витків первинної і вторинної обмотки Тр2, відповідно).
Таким чином, нахил прямої навантаження ~I залежить від опорів обмоток Тр2: r1, r2’, опору RH і коефіцієнта передачі трансформатора Тр2 – n. З усіх цих величин можна міняти тільки коефіцієнт n і, тим самим, одержувати будь-яке положення прямої навантаження по змінному струму (основна перевага трансформаторного двотактного підсилювача потужності).
Рисунок 6 – Вхідні ВАХ VT1
де величини приростів визначаються по прямій навантаження ~I:
∆IК=iКmax-iКmin, UКЕ=uКЕmax-uКЕmin,
де iКmin≥0; iК.max≤ IКmax; uКЕmin≥UКЕнас; uКЕmax ≤UКЕmax;
Повертаючи пряму навантаження вліво та вправо, вибирається «найпотужніший» режим. Вибираємо:
IК=1,80-0,50=1,30 А; UКЕ=15-5,0=10,0 В.
Знаходимо кут нахилу прямої навантаження
tg(α)=4·1,30/10,0=0,520; α=27,50.
Проводимо через точку А під кутом α=27,50 пряму навантаження по змінному струму.
5 Розрахунок потужності колекторного кола vt1
Знаходимо необхідну потужність колекторного кола VT1, що віддається транзистором в первинну обмотку трансформатору Тр2:
На вихідних ВАХ вибираємо UКm і IКm, такі, щоб виконувалася умова:
Оберемо IКm=I’Кm-IК0=1,80-0,50=1,30 А, UКЕm=ЕК-UКЕmin=15-5=10 В.
Умова Р~1≈Р~2 виконується (Р~2 можна вибирати з невеликим запасом).
6 Розрахунок нелінійних спотворень.
Нелінійні спотворення визначаємо по амплітудах гармонік колекторного струму, використовуючи крізну динамічну характеристику IК(EВХ) і метод п'яти ординат.
Опір джерела знаходимо за формулою:
RВХ=1,5·h11Е;
;
RВХ=1,5·7,08≈10,63 Ом.
Далі, переносячи точки на прямій навантаження з вихідною ВАХ на вхідну, розраховуємо ЕДС еквівалентного джерела живлення по формулі:
ЕВХ=UБЕ+IБ·RВХ,
яка витікає з моделі крайового каскаду по змінному струму (див. рис.7)
Рисунок 7 – Модель двотактного трансформаторного підсилювача
потужності для напівперіоду вхідного синусоідального сигналу
Накопичені дані заносимо у табл. 2:
Будуємо крізну динамічну характеристику IК(EВХ) (див. рис. 8). По крізній динамічній характеристиці знаходимо номінальні струми:
IК’m=1,80 А; I1’=1,05 А; I0’=0,50 А.
Таблиця 2 – Результати розрахунків крізної характеристики IК(EВХ)
IК, А |
IБ, А |
UБЕ, В |
EВХ, В |
0,50 |
0,020 |
0,890 |
1,103 |
1,10 |
0,040 |
1,056 |
1,481 |
1,35 |
0,050 |
1,113 |
1,644 |
1,60 |
0,060 |
1,175 |
1,813 |
1,80 |
0,068 |
1,230 |
1,952 |
П'ять значень струмів IКmах, I1, I0, I2, IКmin визначаємо, припускаючи, що в одному плечі каскаду протікає струм в 1+b, а в іншому в 1-b раз відмінний від номінального, причому струми другого плеча мають зворотний напрям. Тут b – коефіцієнт асиметрії плечей, який рівний b=0,1 ... 0,15. (MN=NK.)
Рисунок 8 – Кризна динамічна характеристика крайового каскаду
Вибираємо b=0,1. Тоді одержуємо
Далі визначаємо амплітуди гармонік струму:
Знаходимо коефіцієнт нелінійних спотворень для транзистора, що працює в режимі АВ по формулі: