Процеси (операції) мислення
Аналіз – прийом мислительного розчленування цілого на частини.
Об'єктом аналізу можуть бути будь-які предмети та їхні властивості.
Н., в реченні виділяємо слова, в словах – склади та звуки.
Синтез – це прийом мислительного об'єднання в одне ціле.
Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення.
Н., із звуків і букв складаємо склади, із складів слова, зі слів – речення.
Аналіз і синтез - це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.
Порівняння – це зіставлення предметів, явищ, ознак та відшукання схожості і відмінності між ними.
Н., порівняння множення і ділення; трикутника і прямокутника; лісу, степу і пустелі – школяр глибше пізнає властивості цих предметів.
Абстрагування – це мислительне відокремлення одних ознак і властивостей, яким вони притаманні.
Н., спостерігаючи переміщення в просторі різних за характером об'єктів - машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокремлюємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.
Н., спостерігаючи прозорі об'єкти: повітря, скло, воду тощо, ми визначаємо в них спільну властивість – прозорість і можемо міркувати про прозорість взагалі.
Узагальнення – це мисленнєве об'єднання предметів і явищ за їхніми спільними й суттєвими ознаками.
Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об'єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Наприклад, види й роди збройних сил.
Класифікація – це об'єднання предметів у групи по суті їх ознак.
Її здійснюють з метою розмежування і подальшого об'єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак.
Систематичність – це вивчення одиничних і більш загальних ознак.
Систематизація забезпечує розмежування та подальше об'єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.
3.
Форми мислення
Поняття – це думка про предмет, або явище, в яких відображені загальні суттєві або відмінні ознаки даного предмета чи явища.
Поняття - елемент думки, слово - елемент мови. Немає поняття без слова, але не кожне слово - це поняття.
Н., «вечоріє» - слово і поняття, «так» - слово, але не поняття тощо.
ПРИМІТКА: Кожне поняття характеризується обсягом і змістом.
ОБСЯГ ПОНЯТТЯ - це відображене в ньому коло об'єктів.
ЗМІСТ ПОНЯТТЯ - це відображення в ньому сукупності їх істотних ознак.
Види понять
І. За кількістю об'єктів, що входять до понять:
Одиничні – відображають істотні властивості одиничних об'єктів.
Н., дерево, метал, машина.
Загальні – відображають істотні властивості класів предметів.
Н., Сонце, золото.
ІІ. За характером відображення ознак об’єктів:
Конкретні – в яких відображаються певні предмети, явища чи їх класи з істотними ознаками, зв'язками і відношеннями.
Н., книга, стіл.
Абстрактні – відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від самих об'єктів.
Н., величина, вага, відстань.
ІІІ. За родовими та видовими ознаками:
Родові – характеризуються більшим обсягом відображувальних об'єктів.
Н., меблі, тварини, рослини.
Видові – з меншим за обсягом по відношенню до родових понять.
Н., «стіл», «дерево», «лисиця»
Поділ є відносним Н., поняття «стіл» щодо поняття «меблі» є видовим, а щодо поняття «письмовий стіл» - родовим.
Категорії – мають найширший обсяг і відображають найзагальніші властивості, зв'язки і відношення.
Н., «рух», «кількість», «якість», «простір»; у психології – це поняття «особистість», «діяльність», «спілкування».
Судження – це форма мислення, в якій є ствердження або заперечення чого-небудь.
Н., «Осінь - пора року», «кішка - ссавець», «кит - не риба», «олово - не рідина».