
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Зв’язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду;
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •Література
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз —методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 2. Ризик як оцінка небезпеки
- •Характеристики та оцінки небезпек;
- •Література
- •2.2. Оцінка ризику небезпеки
- •2.3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Витрати па безпеку
- •2.4. Управління ризиком
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 3. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •Література
- •3.1. Середовище життєдіяльності людини
- •3.1.1. Природне середовище
- •3.1.2. Техносфера
- •3.1.3. Ноосфера
- •3.1.4. Соціально-політичне середовище
- •3.2. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •3.2.1. Основні визначення здоров’я
- •3.2.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 4. Природні небезпеки. Небезпечні фактори проживання на селі
- •Література
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.2. Літосферні стихійні лиха
- •4.2.1. Виверження вулканів
- •4.2.2. Землетруси
- •4.2.3. Зсуви
- •4.3. Гідросферні стихійні лиха
- •4.3.1. Повені
- •4.3.2. Снігові лавини
- •4.4. Атмосферні стихійні лиха
- •4.4.1. Урагани
- •4.4.2. Смерчі
- •4.4.3. Природні пожежі
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 5. Небезпеки техногенного характеру. Сільськогосподарське виробниче середовище
- •Література
- •5.1. Небезпеки техногенного характеру
- •5.2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •5.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.4. Аварії на транспорті
- •5.4.1. Автомобільний транспорт
- •5.4.2. Повітряний транспорт
- •5.4.3. Залізничний транспорт
- •5.4.4. Морський транспорт
- •5.5. Пожежі та вибухи
- •Комбіновані небезпеки
- •5.6.1. Парниковий ефект
- •5.6.2. Порушення озонового шару
- •5.6.3. Кислотні опади
- •5.6.4. Виникнення пустель
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 6. Соціально-полічні небезпеки
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.2. Природно – соціальні небезпеки
- •6.3. Соціально – природні небезпеки
- •Література
- •6.1. Соціально – політичні небезпеки
- •6.1.1.Соціально-політичне середовище
- •6.1.2. Конфлікти
- •6.1.4. Тероризм
- •6.1.5. Злочинність
- •6.2. Природно-соціальні небезпеки
- •6.2.1. Соціальні хвороби
- •6.2.2. Грип
- •5.2.3. Вірусний гепатит
- •6.2.4. Туберкульоз
- •6.2.5. Харчові захворювання
- •6.2.6. Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •6.2.7 Онкологічні захворювання.
- •6.2.8. Синдром набутого імунодифіциту
- •6.3. Соціально-природні небезпеки
- •6.3.1. Алкоголізм
- •6.3.2. Тютюнокуріння
- •6.3.3. Наркотики та наркоманія
2.2. Оцінка ризику небезпеки
Для того щоб пояснити, що будь-яка система, яка надає деякий рівень особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, навіть обов'язковий елемент ризику, зробимо невеличкий відступ.
Наприклад, безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки безпечніші, ніж їхні аналоги. Вони забезпечують допустимий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони замінюють. Жоден літак не зміг би піднятися у небо, жодна машина не змогла б рушити, жоден корабель не зміг би вийти у море, якщо б виникла необхідність перед цим виключити усі ризики та усі небезпеки.
Існує ризиковий баланс між відомими перевагами та недоліками консервантів, що використовуються у харчовій промисловості, між відомими перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування (напр., рентгенівська діагностика, радіаційна терапія) та відомими загрозами людському здоров'ю від впливу радіації.
Отже, безпека є насправді відносним поняттям. Абсолютної безпеки для всіх обставин та умов не існує. Просте запитання: «Яка безпека є достатньою?» не має простої відповіді. Вираз «безпека на 99,9%», що використовується для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не може вважатися коректним.
Для того щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні критерії.
Категорії серйозності небезпеки, представлені у табл. 1.1, встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. Використання категорій серйозності небезпеки дуже корисно для визначення відносної важливості використання профілактичних заходів для забезпечення безпеки життєдіяльності, коли вона застосовується для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуації, які належать до категорії І (катастрофічні небезпеки), потребують більшої уваги, ніж віднесені до категорії IV (незначні небезпеки).
Таблиця 1.1.
Категорії серйозності небезпек
Небезпека |
Категорія |
Опис нещасного випадку |
Катастрофічна |
І |
Смерть або зруйнування системи |
Критична |
ІІ |
Серйозна травма, стійке захворювання, Суттєве пошкодження у системі |
Гранична |
III |
Незначна травма, короткочасне захворювання, Пошкодження у системі |
Незначна |
ІV |
Менш значні, ніж у категорії ІІІ, травми, Захворювання, пошкодження у системі |
Рівні ймовірності небезпеки, представлені у табл. 1.2, є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком не усунутої або непідконтрольної небезпеки, базуючись на вищій ймовірності небезпеки будь-якої системи, можна дійти висновку щодо специфічних видів діяльності людей. Тому, використовуючи водночас методики визначення серйозності і ймовірності небезпеки, можна визначити, вивчити небезпеки, віднести їх до певного класу і вирішити їх, виходячи з серйозності небезпеки, потенційно ймовірних наслідків та ймовірності, що такі наслідки будуть мати місце.
Таблиця 1.2.
Рівні ймовірності небезпеки
Вид |
Рівень |
Опис наслідків |
Часта |
А |
Велика ймовірність того, що подія відбувається |
Можлива |
В |
Може трапитися декілька разів за життєвий цикл |
Випадкова
|
С
|
Іноді може відбутися за життєвий цикл
|
Віддалена |
D |
Малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу |
Неймовірна |
Е |
Настільки малоймовірно, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться |
Наприклад, якщо зіткнення літаків у повітрі, без сумнівів, буде класифікуватися як категорія (катастрофа), то її можливість або ймовірність буде віднесена до рівня D (небезпечна). І навпаки, зіткнення двох автомобілів на переповненій автостоянці може бути класифіковане як небезпечна подія з ймовірністю, що належить до рівня А (часта) або рівня В (можлива).
Звідси випливає, що коли потенційна небезпека події буде віднесена до категорії І (катастрофічна) з рівнем імовірності А (часта), то всі зусилля без сумнівів потрібно спрямовувати на виключення цієї небезпеки з конструкції або забезпечити посилений контроль до запуску системи або проекту.
Легко помітити, що серйозна небезпека може бути припустимою, якщо може бути доведено, що її ймовірність надто низька, так само може бути припустимою вірогідна подія, якщо може бути доведено, то результат її незначний. Ці міркування дають підстави для припущення, що ймовірність припустимого ризику небезпеки обернено пропорційна її серйозності.