Галузь знань: 1001 «Ветеринарія»

Напрям підготовки: 6.110101 «Ветеринарна медицина»

ОКР: бакалавр

Термін навчання: повний

Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»

Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

В результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати:

Зв’язок курсу "Безпека життєдіяльності" з навчальними дисциплінами та практикою життєвого досвіду;

мету та основні завдання курсу "Безпека життєдіяльності";

основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;

основні етапи розвитку проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

На основі набутих теоретичних знань Ви повинні вміти:

визначати рівень безпеки системи "людина життєве середовище";

ідентифікувати небезпеку;

визначати зону небезпеки;

визначати причини на можливі наслідки небезпеки;

класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

1.1. Безпека життєдіяльності як категорія

1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності

1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності

1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності

1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності

1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти

1.2.3. Рівні системи «людина - життєве середовище»

1.3. Ризик як оцінка небезпеки

1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек

1.3.2. Оцінка ризику небезпеки

1.3.3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

1.3.4. Управління ризиком

1.3.5. Якісний аналіз небезпек

Література

1. Скобло Ю. С., ЦапкоВ.Г., Макаренко Д.І. Безпека життєдіяльності Львів.: Афіша. 2001.- 255 с.

2. Джигерей В.С. Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності Львів.: Афіша. 2001.- 255 с.

3. Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності Вінниця.: Нова книга. 2000.- 368 с.

4. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б. Безпека життєдіяльності Київ.: Кондор. 2003. 424 с.

5. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності Київ.: Атіка. 2001. 304 с.

6. Скобло Ю.С., Цапко В.Г., Мазаренко Д.І., Тіщенко Л.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Київ.: Знання, 2004. – 397 с.

7. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Київ.: Професіонал, 2004.

8. Бедрій Я.І., Нечай В.Я. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів.: Магнолія, 2007. – 499 с.

1.1. Безпека життєдіяльності як категорія

1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності

Виходячи з сучасних уявлень безпека життєдіяльності є багатогранним об'єктом розуміння і сприйняття дійсності, який потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку.

У всьому світі велика увага приділяється вивченню дисциплін, по­в'язаних з питаннями безпеки. Згідно з Європейською програмою на­вчання у сфері наук з ризиків «FОRМ-ОSЕ», науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер.

До них належать:

гуманітарні - філософія, теологія, лінгвістика;

природничі - математика, фізика, хімія, біологія;

інженерні науки - опір матеріалів, інженерна справа, електроніка;

науки про людину - медицина, психологія, ергономіка, педагогіка;

науки про суспільство - соціологія, економіка, право.

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життє­діяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія та інші науки.

Кроною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія, соціальна та комунальна гігієна і багато інших дисциплін.

У деяких підручниках, довідниках і навіть нормативній літературі дається визначення безпеки життєдіяльності як науки, про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває.

Наука — це сфера людської діяльності, функціями якої є опрацювання і теоретичне систематизування об'єктивних знань про світ, а метою - опис, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, які вона відкри­ває. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру до­сліджень, мову. Наука відрізняється від повсякденної свідомості тим, що вона теоретично обґрунтовує дійсність.

Безпека життєдіяльності зараз формується як наука, яка забезпечує єдиний, загальний, підхід до розробки і реалізації відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.