- •Міністерство аграрної політики україни
- •Методичні рекомендації з написання звіту з виробничої практики
- •Зміст програми комплексної практики з фаху
- •1. Нормативні посилання
- •2. Цілі і завдання практики
- •3. Бази практики і робочі місця студентів
- •4. Обов’язки студентів-практикантів
- •5. Організація і керівництво практикою
- •6. Звітна документація за результатами практики
- •7. Індивідуальні завдання студенту
- •8. Комплексна практика з фаху
- •8.1.Функції, завдання, вміння фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
- •8.2. Мета практики
- •8.3. Зміст практики
- •8.3.1. Організація інвестиційної діяльності підприємства
- •8.3.2. Аналіз фінансової діяльності підприємства
- •8.3.3. Організація фінансового планування на підприємстві
- •8.3.4. Організація податкового менеджменту
- •8.3.5. Організація контрольно-ревізійної роботи
- •8.3.6. Організація охорони праці на підприємстві
- •8.3.7. Організація роботи з фінансовими посередниками на підприємстві
- •8.3.8. Організація фінансової роботи підприємств бюджетної сфери
- •9. Форми і методи контролю
- •10. Вимоги до звіту про практику
- •11. Підведення підсумків практики
- •Дніпропетровськ – 2010
1. Нормативні посилання
У цьому документі є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:
ГСВО МОН Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напряму підготовки “Економіка і підприємництво” професійного спрямування “Фінанси”;
ГСВО МОН Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра з напряму підготовки “Економіка і підприємництво”;
СВО Дніпропетровського державного аграрного університету “Варіативна частина освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра з напряму підготовки “ Економіка і підприємництво” професійного спрямування “Фінанси”.
2. Цілі і завдання практики
Метою комплексної практики з фаху є поглиблення теоретичних знань студентів в галузі фінансово-кредитних відносин, оподаткування, банківської і страхової справи, інвестиційної діяльності, інформації та комп’ютерної техніки, статистики; оволодіння навичками практичної роботи в фінансовій сфері; формування у студентів професійних умінь прийняття оптимальних управлінських рішень, виходячи із умов господарювання в умовах ринкових відносин; виховання внутрішньої потреби постійного оновлення професійних знань та творчого їх застосування в практичній діяльності. Дніпропетровський державний аграрний університет займається підготовкою фахівців для агропромислового сектору економіки країни. Тому важливе місце в практичній підготовці відведено закріпленню знань та здобуттю навичок окремих видів фінансової роботи на підприємствах АПК, в фінансових та кредитних установах.
Завданням практичної підготовки спеціалістів в галузі фінансів протягом всього терміну навчання в університеті є формування фахових здібностей студентів на базі одержаних теоретичних знань відповідно до основних завдань діяльності економіста-фінансиста передбачених освітньо-професійної характеристикою зі спеціальності 6.050100 "Фінанси". Комплексна програма з фаху є складовою частиною програми наскрізної практики, яка організовується в формі виконання студентом визначених програмами всіх видів практик, що дозволяє оптимально поєднати теоретичне навчання студентів з набуттям практичних навичок протягом усього періоду навчання. З цією метою навчальним планом зі спеціальності 6.050100 "Фінанси" передбачена безперервна практична підготовка студентів, яка охоплює різні аспекти практичної діяльності фінансиста з врахуванням галузевої направленості його роботи як в аграрному секторі так і в інших галузях економіки . Вона відповідає обсягу і структурі набутих теоретичних знань.
3. Бази практики і робочі місця студентів
Базами комплексної практики з фаху повинні виступати фінансово стійкі з високим рівнем організації фінансової роботи господарюючі суб’єкти аграрного сектору, фінансові та кредитні установи (підприємства). При підготовці спеціалістів за укладеними договорами з підприємствами на цільову підготовку спеціалістів, бази виробничої практики, як правило, передбачаються договорами. В інших випадках студенти мають право самостійно, після узгодження з кафедрою, обирати місце проходження практики.
Робочі місця студента-практиканта визначають керівники виробничої практики від підприємств, у відповідності з програмою практики, графіком її виконання, терміном та етапами проходження практики. Якщо підприємства, в яких студент проходить практику, мають вакантні посади, то студент-практикант може бути зарахований штатним працівником з оплатою відповідно штатного розкладу. При цьому не менше 50% часу перебування на підприємстві відводиться на виконання практики і складання звіту з практики, а 50% часу – на виконання обов’язків згідно з посадою. Використання студентів на робочих місцях, що не передбачені програмою практики і не відповідають їх фаху, не допускається.
