5.2 Міжособові стилі вирішення конфліктів.
Стиль 1. Ухиляння від конфлікту.
Найкращий спосіб вирішення конфлікту – це не потрапляти в ситуації, які провокують виникнення суперечностей, не обговорювати питань, які призводять до конфліктів.
Стиль 2. Залагодження конфлікту.
Цей стиль характеризується звертанням до потреби в солідарності. У людини можна загасити прагнення конфліктувати, в результаті наступить мир, але проблема залишиться, емоції не проявляються, але вони живуть всередині людини і накопичуються, зростає ймовірність вибуху емоцій.
Стиль 3. Примусове вирішення конфлікту.
Цей стиль спрямований на те, щоб заставити прийняти опонента свою точку зору за будь-яку ціну не враховуючи думки іншших.
Стиль примусу ефективний в ситуаціях, де керівник має значну владу над підлеглими.
Недоліки цього стилю полягають в тому, що придушується ініціатива підлеглих, враховується тільки одна точка зору. Цей стиль може викликати обурення, особливо серед молодих працівників.
Стиль 4. Компроміс.
Цей стиль характеризується частковим прийняттям точки зору протилежної сторони. Здатність до компромісу високо ціниться в управлінських ситуаціях, оскільки це зводить до мінімуму недоброзичливість і часто дозволяє вирішувати конфлікти, задовольняючи обидві сторони.
Компроміс небажаний на ранній стадії конфлікту при вирішенні важливої проблеми, тому що це може заважати встановленню діагнозу проблеми та пошуку альтернативних варіантів її вирішення.
Стиль 5. Повне прийняття точки зору іншої сторони.
Цей стиль вирішення конфлікту передбачає відмову від власних інтересів по відношенню до об’єкту конфлікту в теперішньому часі, але ця відмова може означати довгострокову стратегію, спрямовану на розвиток співробітництва з опонентами в майбутньому.
Цей стиль вирішення конфліктів позитивно оцінюється оточуючими, але, одночасно, складається враження про слабкість натури, яка легко піддається чужому впливу.
Стиль 6. Вирішення проблеми, яка була причиною конфлікту.
Цей стиль характеризується визнанням різниці в думках опонентів і готовністю ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причинии конфлікту і знайти вирішення, прийнятне для всіх сторін.
Той, хто використовує цей стриль, не намагається досягти свого за рахунок інших, а шукає найкращий варіант вирішення проблеми.
Методика вирішення конфлікту через вирішення проблеми наступна:
1) Визначити проблему в категоріях цілей, а не рішень, оскільки рішення можуть бути.
2) Визначити рішення, прийнятні для обох сторін.
3) Зосередити увагу на проблемі, а не на особистих якостях іншої сторони.
4) Створити атмосферу довіри, взаємно впливаючи один на одного і обмінюючись інформацією.
5) Під час спілкування створити позитивне відношення один до одного, виявляючи симпатії і вислуховуючи думки іншої сторони, а також, зводячи до мінімуму прояви гніву та загроз.
Висновок.
В складних ситуаціях, де різноманітні підходи і точна інформація є істотними для прийняття рішення, появу конфліктуючих думок необхідно навіть заохочувати і управляти ситуацією, використовуючи стиль вирішення проблеми.
Інші стилі також можуть з успіхом обмежувати чи запобігати конфліктним ситуаціям, але вони не приведуть до оптимального вирішення проблеми, оскільки не всі точки зору будуть вивчені.
Рис. 1 Модель процесу конфлікту
Рис. 2 Стилі вирішення міжособових конфліктів
Рис. 2 Стилі вирішення міжособових конфліктів