
- •Тема: Стилі керівництва (теорії лідерства)
- •Поведінковий підхід до визначення стилів керівництва.
- •1. Вступна частина
- •2 Поведінковий підхід до лідерства.
- •2.1 Теорія «х» і теорія «y» Дугласа Мак Грегора.
- •2.2 Дослідження стилів керівництва Курта Левіна
- •2.3 Стилі лідерства Лайкерта.
- •2.4. Класифікація стилів керівництва університету штату Огайо.
- •1*. Ініціювання структури
- •2*. Увага до підлеглих.
- •2.5 Управлінська сітка Блейка і Моутона. (Роберт Блейк, Джейн Моутон – Техас, університет.)
- •Висновки з поведінкового підходу до класифікації стилів керівництва.
- •Лекція 6
- •3. Ситуаційний підхід до визначення стилів керівництва.
- •3.1. Ситуаційна модель керівництва Фідлера.
- •3.3. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшара.(модель життєвого циклу).
1*. Ініціювання структури
2*. Увага до підлеглих.
1*. Ініціювання структури – характеризує ступінь орієнтації лідера на виконання робочих завдань і спрямування діяльності підлеглих на досягнення цілей.
Приклади поведінки такого лідера – розробка детальних інструкцій для підлеглих, графіків виконання робіт, ретельне планування.
2*. Увага до підлеглих – це рівень поваги керівником ідей та почуттів підлеглих, турботу про умови їхньої праці, встановлення відносин взаємної довіри.
Керівники цього типу дружелюбні, відкриті для спілкування, культивують роботу в командах, орієнтовані на благополуччя підлеглих.
Увага до підлеглих та ініціювання структури – це окремі, незалежні один від одного елементи поведінки керівників.
Можливі 4 комбінації критеріїв стилів керівництва, за класифікацією університету Огайо:
-
(Н,В)
(В,В)
(Н,Н)
(В,Н)
Рис. 4 Класифікація стилів керівництва університету штату Огайо
(Н,Н) – стиль керівництва, який характеризується тим, що лідер не спроможний виконувати необхідного структурування робіт, намагається компенсувати це встановленням найкращих відносин з працівниками.
(Н,В) – стиль керівництва, який характеризується тим, що керівник приділяє менше уваги структуруванню завдань працівників, а більше займається задоволенням їх потреб і бажань.
(В,Н) – стиль керівництва, який характеризується тим, що лідер основну свою увагу зосереджує на роботі, майже не враховуючи потреб працівників.
(В,В) – це стиль керівництва, який характеризується тим, що лідер в значній мірі забезпечує виконання робіт, одночасно приділяючи увагу встановленню найкращих відносин з працівникам.
За класифікацією університету Огайо вважається, що найбільш ефективний керівник, в своїй поведінці, зі стилем керівництва (В,В), який повинен задовольняти в однаковому ступені двом параметрам.
Але подальші дослідження виявили, що ця класифікація не може ефективно застосуватись у всіх ситуаціях.
Наприклад: Працівники можуть мати потреби в іншому стилі керівництва і не будуть отримувати морального задоволення від роботи.
Елементи поведінки керівника, яка класифікована за критерієм ініціювання структури:
1*. Розподіл виробничих ролей серед підлеглих.
2*. Розподіл завдання і пояснення вимог до їз виконання.
3*. Плану і складає графіки робіт.
4*. Розробляє підходи до виконання робіт.
5*. Передає свою занепокоєність про виконання завдання.
Елементи поведінки керівника, яка класифікована за рівнем уваги до підлеглих:
1*. Участь у двосторонньому спілкуванні.
2*. Допускає участь підлеглих в прийнятті рішень.
3*. Спілкується в позитивній, незагрозливій манері.
4*. Надає можливість людям задовольняти свої потреби, пов’язані з роботою.