2.2 Дослідження стилів керівництва Курта Левіна

(проведено раніше, ніж дослідження Д. МакГрегора).

Результатами досліджень виявлені основні характеристики стилей керівництва: автократичного, демократичного, ліберального.

Ліберал – це людина, схильна до надмірної поблажливості.

Ліберальний – надмірно поблажливий (франц.)

Ліберальний стиль керівництва – характеризується:

1*. Лідер знімає з себе всю владу, повноваження і відповідальність на користь групи, чи організації.

2*. Надається можливість самоуправління в бажаному для групи режимі.

3*. Комунікаційні потоки інформації будуються на «горизонтальній» основі.

4*. Підлеглим надається повна свобода у визначення свої цілей і контролі за своєю роботою.

5*. Робота підлеглих відбувається без будь-якої участі лідера.

6*. Без втручання лідера група може втратити швидкість і напрямок роботи.

При ліберальному стилі керівництва зменшуються обсяги виконання робіт, знижується її якість, працівники виявляють бажання мати демократичного керівника.

При виконанні складних науково – дослідних робіт, які вимагають творчого пошуку, ліберальний стиль керівництва є найбільш ефективним.

2.3 Стилі лідерства Лайкерта.

Ренсис Лайкерт (Мічиган, університет) ділить керівників на тих, хто орієнтований на роботу і тих, хто орієнтований на людину. Мета дослідження Лайкерта – це виявити зв'язок між продуктивністю праці і стилем керівництва.

Рис. 2 Континуум стилів Лайкерта:

Крайні позиції стилів лідерства, зосередженість на роботі - відповідає територія «Х», а зосередженість на людині відповідає територія «Y» Дугласа МакГрегора.

Керівник, зосереджений на роботі, або орієнтований на завдання, турбується про те, щоб спроектувати завдання на максимальну продуктивність і розробити систему винагород для стимулювання бажання ревно працювати.

Керівник, зосереджений на людині, намагається здійснити вплив на підлеглих шляхом покращення людських відносин, сприяє розвитку взаємодопомоги, максимально залучає працівників до участі у прийняті рішень, заохочує підвищення професійного рівня підлеглих.

Продовжуючи дослідження стилів керівництва, Лайкерт запропонував 4 базові системи стилів лідерства для лінійних керівників:

Рис. 3 Континуум 4-х систем стилів лідерства

Система 1: Експлуататорсько-авторитарна система: керівники – автократи, авторитарний – це той, хто прагне затвердити свою владу, вплив, авторитет.

Система 2: Прихильно-авторитарна система: підтримка авторитарних відношень з підлеглими, з обмеженим залученням до прийняття рішень. Мотивація: винагорода чи покарання.

Система 3: Консультативно демократична: значна, але не повна довіра до підлеглих.

Система 4: Заснована на участі: колективне прийняття рішень, що вважається найбільш ефективним.

2.4. Класифікація стилів керівництва університету штату Огайо.

У всіх попередніх класифікаціях вважалось, що керівник може бути виключно автократом, або виключно демократом, тобто одне виключає інше.

Дослідження університету штату Огайо виявили хибність цього поділу стилів керівництва, вважаючи, що на практиці люди можуть поводити себе так, що це буде одночасно орієнтацією і на роботу, і на людину.

Дослідники університету Огайо розробили двохвимірну модель поведінки керівника, згідно якої керівники можуть здійснювати вплив на підлеглих своєю поведінкою, яка розрізняється за двома критеріями: