- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •1. Глобальна та корпоративна безпека
- •2.Тероризм - загроза XXI століття, його витоки, стан та динаміка проявів.
- •2.1.Терор і тероризм
- •2.2. Аспекти міжнародно-правових норм боротьби з тероризмом.
- •2.3. Законодавство України щодо міжнародного тероризму
- •3. Маніпулювання особистістю. Проблема маніпуляції
- •3.1. Маніпулятивний вплив у процесах ділового спілкування
- •3.2. Способи нейтралізації маніпуляції у діловому спілкуванні
- •3.3. Політична реклама
- •3.4. Маніпулятивна взаємодія між суб'єктами навчально-виховного процесу.
3.3. Політична реклама
У політичному житті сучасного демократичного суспільства політична реклама займає цілком визначене місце, є найважливішою технологією "паблік рілейшнз". Жодна передвиборна кампанія не обходиться без політичної реклами. На неї в середньому затрачається одна третина від усіх засобів, що виділяються на передвиборну кампанію.
Що ж розуміється під політичною рекламою? Один з дослідників цього поняття В. Черняховский так пише про складові цього виду реклами: суб'єктом реклами є рекламодавець (політична організація чи діяч, об'єктом — виборці (цільові групи рекламної кампанії), предметом — програми партії, кандидата на виборну посаду, метою реклами — прихід до влади, заняття виборної посади. Звичайно, прихід до влади - це ціль рекламодавця, політичної організації, а реклама - засіб для досягнення цієї мети. Та й сама політична реклама діє не тільки в період передвиборної кампанії і націлена не тільки на неї. Реклама забезпечує діяльність партій, рухів, лідерів, залучає членів суспільства до підтримки тієї чи іншої політичної сили, до участі в різних політичних акціях, рухах протесту. Більш глибоке розуміння політичної реклами знаходимо в О. Феофанова: "Мети і задачі такої реклами - піднести у вкрай доступній, емоційній, лаконічній, оригінальній, що легко запам'ятовується формі суть політичної платформи визначених політичних сил, налаштувати на їхню підтримку, сформувати і впровадити в масову свідомість визначене уявлення про їхній характер, створити бажану психологічну установку, що визначає напрямок почуттів, симпатій, а потім і дій людини"[9].
Форми і прийоми комерційної і політичної реклами методологічно близькі і навіть схожі. Основа цієї схожості на уявленні, що ідея, партія, лідер розглядаються як товар. Той же О. Феофанов відзначає: "Порівняння кандидатів у передвиборних компаніях з товаром для продажу стало звичайним для політичних менеджерів-професіоналів"[9]. Ряд дослідників не приймають цю точку зору, обґрунтовуючи свою позицію тим, що людину не можна ототожнювати з продуктом, тому політичний маркетинг може бути лише технікою керування виборчими компаніями і політичними кар'єрами.
Можна виділити 3 основні точки зору щодо застосування маніпуляційних методів. Перша: маніпуляційні методи самі по собі нейтральні і все залежить від того ким вони застосовуються.
Друга: існують прийоми, якими можна користуватися і є такі, які слід заборонити. Третя: маніпуляції свідомістю наносить шкоду людям і їх слід заборонити взагалі.
Вперше можливості телебачення для політичної реклами були використанні в США в 1952 році у виборчій кампанії Ейзенхауера, а сьогодні це стало невід'ємною частиною усіх виборчих кампаній.
Телевізійний ролик доволі важкий та одночасно дуже поширений вид політичної реклами. Це пов'язано з тим, що телебачення вважається сильним каналом впливу на виборця.
Перш ніж проаналізувати прийоми впливу, автор вважає за доцільне коротко описати основні точки на які спрямовуються маніпуляції.
Отже, до складових людського життя за допомогою яких здійснюється вплив на підсвідомість людини та особливо вразливих точок на які найчастіше спрямовуються маніпуляції відносять:
Слово. З метою маніпуляційного впливу в мову впроваджуються слова, що суперечать очевидності й здоровому глузду та підривають процес мислення.
Число. Переконання чисел величезна. Якщо людина сприйняла яке-небудь кількісне твердження, навіть абсолютно абсурдне, його вже майже неможливо витиснути не тільки логікою, але й кількісними ж аргументами. Число має властивість застрявати в мозку мозкові незворотньо.
Акусфера, тобто світ звукових форм культури. У програмуванні поведінки звуки, впливають в основному не на розум, а на почуття. Музика відіграє одне із найважливіших місць у всій технології маніпуляцій оскільки миттєво відтворює в свідомості людині певні спогади, які з нею асоціюються.
Образи. Маніпуляція шляхом подвійного впливу: поряд з повідомленням, що посилається відкрито, посилається адресату "закодований" сигнал, який має розбудити у свідомості адресата потрібні суб'єкту впливу образи. Цей прихований вплив спирається на "неявне знання", яким володіє адресат, на його спроможність створювати у своїй свідомості образи, що впливають на його почуття, думки й поведінку.
Логічне мислення. Логічне мислення прозоре і його структура чудово вивчена. Отже, в нього можна вторгнутися і спотворити програму, позбавивши людину можливості робити правильні розумові висновки.
Метафори і стереотипи. Метафори — це готові штампи мислення. Стереотипи - невід'ємні компоненти індивідуальної та масової свідомості. Завдяки їм відбувається необхідні скорочення у сприйнятті інших інформаційних і ідеологічних процесів в свідомості.
Жодна людина не може прожити без "автоматизмів" у сприйнятті і мисленні. Вона не може обмірковувати кожен раз по-новому типову для повсякдення ситуацію.
Почуття. Настільки ж важливим, як мислення, об'єктом для маніпуляції є сфера почуттів. Чуттєва ступінь відбивання перебуває ближче до зовнішнього світу, ніж мислення, і реагує швидше. Тому її легше експлуатувати. Крім того, легше створити "ланцюгову реакцію" - зараження, епідемію почуттів.
Уява і поведінка. Уява - це перетворення якоїсь частинки реальності в образ, створюваний свідомістю (фантазією) людини. Ця здатність людини, необхідна для розуміння реальності. Розум оперує тими образами реальності, які виробляє уява і, виходячи з цих образів речей, люди формують і лінію поведінки.
Для контролю за поведінкою людей дуже важливо впливати на обидва процеси - формування образів, виходячи з реальності формування стратегії, і тактики поведінки, виходячи із образів, що виникли в свідомості.
Оскільки уява — здатність творча, вона значно менше, аніж мислення, схильна до дисципліни (логіки, традиції). Отже, більш вразлива для впливу ззовні.
Увага. Концентрація психічних процесів на якомусь об'єкті спрямовує та організує всі процеси - сприйняття, мислення, почуття, уяву тощо. Зосередивши увагу на важливий об'єкт, людина відсіває, усуває другорядну інформацію. Це і дозволяє їй вести доцільну психічну діяльність. Навіть під час читання тексту людина завжди виділяє в ньому кілька центрів цікавості, на яких і зосереджує увагу, а порожнечі між ними заповнює "пакувальним матеріалом", який пробігає поміж очей.
Пам'ять. В цілях маніпуляції свідомістю доводиться впливати на всі види пам'яті людини способами. З одного боку, щоб людина запам'ятала якусь думку, метафору, формулу. З другого, доводиться "відключити" її короткострокову чи історичну пам'ять, якщо вони створюють психологічний бар'єр супротиву бажаного впливу.
Дуже важливий зв'язок емоційної пам'яті і пізнавання. У маніпуляції свідомістю упізнання відіграє ключову роль, бо породжує хибне відчуття знайомства. Це стає передумовою згоди аудиторії з комунікатором — він сприймається аудиторією як свій. Упізнання набагато важливіше свідомої згоди з його твердженнями. Тому необхідною умовою для ефективного впливу є частота реклами.
Міф. Узагальнене уявлення про дійсність. Моральні, естетичні установки, що з'єднують реальність з містикою. Це завжди значною мірою ілюзорне подання, але в силу своєї етичної і художньої привабливості, міф має великий вплив на масову свідомість.
Іноді міф є способом замістити у свідомості нестерпний достовірний образ страшної дійсності умовним чином із яким можна ужитися. Всі вище перераховані складові в тій чи іншій мірі використовуються учасниками виборчих перегонів у своїх телерекламах.
