- •Розв’язання пунктів змісту Розділ 1 Загальна характеристика
- •1.1 Фізико-географічні та кліматичні умови
- •1.2 Чисельність населення
- •1.3 Виробничий комплекс
- •Розділ 2 Природні загрози та заходи щодо їх усунення і мінімізації їх негативних наслідків
- •2.1 Аналіз загроз геологічного характеру та системи реагування на них
- •2.2 Аналіз загроз гідрометеорологічного характеру та системи реагування на них
- •2.3 Аналіз пожеж у природних екосистемах та системи реагування на них
- •Розділ 3 Техногенні загрози та заходи щодо їх усунення і мінімізації їх негативних наслідків
- •2.4 Аналіз загроз медико-біологічного характеру та системи реагування на них
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Перелік екологічно небезпечних об’єктів
- •Загальна характеристика поширення зсувів у регіоні
- •Оцінка подій, що сталися на аес даного регіону у звітному році, за шкалою ines
- •Класифікація адміністративно-територіальних одиниць з хімічної небезпеки
- •Кількість сильно діючих отруйних речовин (сдор)
- •Розподіл нс на транспорті у даному регіоні за звітний рік, за видами
- •Розподіл нс, що виникли протягом звітного періоду часу за класами та масштабами
- •Розподіл кількості нс природного характеру за видами
- •Розподіл кількості нс техногенного характеру за видами
- •Розподіл кількості нс соціально-політичного характеру за видами
2.4 Аналіз загроз медико-біологічного характеру та системи реагування на них
В Україні серед медико-білогічних загроз найбільшу небезпеу становлять інфекційні захворювання, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масове розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин.
В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб, щорічно на них хворіє від 8 до 10 млн. осіб, з числа яких 15 тис. осіб помирає. Так ситуація обумовлена зростанням групи соціальних захворювань, внаслідок збереження негативних тенденцій, щодо антропогенного впливу на довкілля, санітарно-гігієнічної ситуації, значних соціально-економічних проблем, недостатнього бюджетного фінансування галі охорони здоров’я.
Найбільш негативний вплив на стан здоров’я населення мають грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, лептоспіроз, ВІЛ/СНІД, інфекції, керовані засобами специфічної профілактики (дифтерія, кір, епідемічний паротит, кашлюк, інфекційний мононуклеоз, малярія.)
На сьогоднішній день Державною службою ветеринарної медицини контролюється понад 130 хвороб тварин. Найбільш небезпечними хворобами є сказ, лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ), лептоспіроз, туберкульоз, сибірка, пташиний грип.
Національний перелік шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 117 видів, з яких 20 обмежено поширені на території України.
Завдання
Дати аналіз загальної захворюваності на інфекційні хвороби даного регіону, тенденцію на зниження або збільшення захворюваності. Графічно показати розподіл епідемічних спалахів, що виникли у звітному році за видами у процентному співвідношенні.
Вказати які заходи щодо профілактики гострих кишкових захворювань, харчових отруєнь, отруєнь грибами та інш. проводилися в даному регіоні.
Дати оцінку якості харчової продукції за мікробіологічними показниками.
Вказати, чи були в даному регіоні надзвичайні ситуації, зареєстровані Державною службою ветеринарної медицини.
Дати оцінку фіто- санітарного стану території регіону. Вказати найбільш небезпечні рослини даної території.
Дати аналіз розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин. Вказати шкідників, що становили найбільшу небезпеку для даного регіону.
Графічно показати розподіл кількості НС медико-біологічного характеру. Зробити аналіз основних причин їх. Які завдання потрібно вирішувати першочергово.
Розділ 3 Техногенні загрози та заходи щодо їх усунення і мінімізації їх негативних наслідків
3.1 Аналіз радіаційної небезпеки та системи реагування на них
Радіаційний вплив залишається одним із найбільш небезпечних техногенних факторів, які негативно позначаються на умовах життя населення і навколишнього середовища.
Експлуатація атомних електричних станцій в Україні здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України тощо.
На території України експлуатуються 4 атомні електростанції: Запорізька, Южно-Українська, Хмельницька та Рівненська.
Для інформування громадськості про ядерні та радіаційні події в світовій атомній енергетиці широко використовується міжнародна шкала INES.
Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) використовуються в Україні в промисловості, медицині, науково-дослідній роботі, навчанні. Всього в Україні зареєстровано понад 180,0 тис. ДІВ та понад 18,0 тис. приладів іонізуючого випромінювання, які використовуються на більше ніж 7,0 тис. підприємствах.
Завдання
Визначити рівень радіаційної безпеки АЕС у даному регіоні. Дати аналіз радіаційної безпеки на АЕС для регіонів, де працюють станції. Написати рівні викидів та скидів радіоактивних речовин у відсотковому відношенні до допустимих (індекси). Оцінити за міжнародною шкалою INES АЕС за всіма подіями, що сталися у звітному році (таблиця 3.1.1). Які запобіжні заходи з радіаційної безпеки об’єктів атомної енергетики?
Проаналізувати стан безпеки на сховищах відпрацьованого ядерного палива, поводження з радіоактивними відходами (РАВ). Дати аналіз використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ). Навести фактори, що можуть призвести до радіаційної аварії. Як держава регулює безпеку використання ДІВ?
3.2 Аналіз хімічної небезпеки та системи реагування на них
Хімічна небезпека в Україні пов’язана із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів.
В Україні функціонує близько 1,3 тис. об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 440 тис. т небезпечних хімічних речовин, у тому числі: більше 8 тис. т хлору, 214 тис. т аміаку та близько 220 тис. т інших небезпечних речовин.
За ступенями хімічної небезпеки ці об’єкти розподілені за І, ІІ, ІІІ, IV ступеню хімічної небезпеки.
Усього в зонах можливого хімічного зараження мешкає понад 12,0 млн. осіб (близько 26% населення країни).
Серед об’єктів, які зберігають або використовують у своїй діяльності хімічні речовини, найбільш потенційно небезпечними є:
об’єкти з виробництва вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів;
великотоннажні виробництва неорганічних речовин (добрива, хлор, аміак, кислоти);
нафто- та газопереробні заводи;
об’єкти з виробництва продуктів органічного синтезу;
об’єкти, що використовують хлор та аміак;
склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства;
магістральні аміако- та етиленопровід.
Завдання
Заповнити таблиці 3.2.1 – 3.2.3. Які об’єкти у даному регіоні, що зберігають або використовують у своїй діяльності хімічні речовини, несуть потенційну небезпеку? Чи були у звітному році виявлені випадки, пов’язані з аварійним забрудненням довкілля: атмосферного повітря, водних об’єктів, ґрунтів?
Які заходи необхідно здійснити з метою недопущення виникнення НС техногенного та природного характеру, а також подолання наслідків виробничої діяльності на підприємствах хімічної промисловості? Головні шляхи забезпечення хімічної та екологічної безпеки?
3.3 Аналіз пожежонебезпеки та системи реагування на них
В Україні функціонує понад 1,5 тис. вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, на яких зосереджено близько 13 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.
Більшість підприємств усіх галузей промисловості працює на морально застарілому обладнанні, а найбільш ризиковою щодо небезпеки виникнення пожеж та вибухів є вугільна промисловість України, зокрема вугільні шахти.
Серед основних причин виникнення НС, пов’язаних з пожежами та вибухами є порушення Правил пожежної безпеки у побуті та порушення Правил пожежної безпеки і техніки безпеки під час проведення небезпечних технологічних процесів на виробництві. Інші причини, серед яких зношення основних виробничих фондів, незадовільний стан транспортних засобів тощо.
В Україні середньостатистичний показник ризику для людини зіткнутися з пожежею складає 96х10-5, загинути на пожежі 0,072, загинути від пожежі 69х10-6.
Завдання
Показати на мапі розподіл НС, пов’язаних з пожежами та вибухами, що виникли протягом звітного року в даному регіоні, а саме: будівлі та споруди нежитлового та житлового призначення, шахти, підземні та гірничі виробки, транспорт.
Заповнити таблицю 3.3.1. За допомогою діаграми показати розподіл пожеж на об’єктах різних форм власності. Яка тенденція в порівнянні з минулим роком?
На діаграмі показати розподіл основних причин виникнення НС, пов’язаних з пожежами та вибухами. Які заходи проводилися з метою посилення охорони об’єктів?
3.4 Аналіз гідродинамічної небезпеки та системи реагування на них
Змішаними природно-техногенними чинниками щодо виникнення НС через гідродинамічну небезпеку виступатимуть гідротехнічні споруди (дамби, водосховища, греблі, мости тощо), які можуть зазнати руйнувань внаслідок значних паводків, великої кількості опадів, селевих потоків, а також через неякісний стан водозахисних або водозберігаючих споруд.
В Україні не існує жодної території, де б не відчувався час від часу негативний вплив цих чинників (за останні 20 років від 1 до 14 разів території областей країни порпали від негативного впливу вод річок, ставків).
У складі комплексу водозахисних споруд налічується 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплення, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води. Багато з них через брак коштів на експлуатацію втрачає надійність і створює загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
Завдання
Зробити аналіз наявності водозахисних споруд у даному регіоні. Які з них несуть найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення і навколишнього середовища? Чи проводилися роботи з реконструкції або ремонту даних споруд у звітному році? Які роботи проводилися з метою запобігання НС?
3.5 Аналіз небезпеки на транспорті та системи реагування на них
В країні в транспортній галузі функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти, 20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм власності, близько 700 державних підприємств, установ і організацій, понад 58 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку автотранспортних перевезень.
Загальна протяжність магістралей становить: мережі автомобільних доріг загального користування – 169,7 тис. км (з твердим покриттям – 164,6 тис. км), у тому числі – 16,2 тис. км доріг державного і 153,5 тис. км місцевого значення, залізничної мережі України – 22,1 тис. км, річкових шляхів – 2,3 тис. км, магістральних газопроводів – 37,6 тис. км, нафтопроводів – 4,7 тис. км.
Проблема аварійності на автомобільному транспорті України набула надзвичайної актуальності в останні роки, у зв’язку з невідповідністю існуючої дорожньо-транспортної інфраструктури потребам суспільства і держави в безпечному дорожньому русі, та вкрай низькою дисципліною учасників дорожнього руху, а саме: перевищення безпечної швидкості руху (33,7%); порушення правил маневрування (24,0%); керування транспортом у нетверезому стані (10,3%); порушення правил проїзду перехресть (5,7%).
Залізничний транспорт є одним із основних чинників динамічного розвитку економіки країни. Саме на нього припадає 85% вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту), що становить 300 млн. тонн вантажів та близько 500 млн. пасажирів.
За обсягами вантажних перевезень Україна посідає 4-те місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізничникам Китаю, Росії та Індії.
У Державному судновому реєстрі України зареєстровано понад 3,4 тис. суден різних форм власності. Найпотужнішими українськими судноплавними компаніями, які мають статус українського національного перевізника, є АСК «Укррічфлот», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» та СК «Укрферрі», які володіють 819 суднами. Транспортний флот судноплавних компаній здійснює перевезення здебільшого сухих вантажів у закордонному плаванні.
За даними Мінтрансзв’язку в України в середньому здійснюється близько 84 тис. комерційних авіарейсів, перевозиться більше ніж 5 млн. пасажирів кожний рік. Пасажирські перевезення здійснюються 34 вітчизняними авіакомпаніями до 45 країн світу.
Основними авіаційними вантажоперевізниками на сьогодні є АНТК «Антонов», «Міжнародні авіалінії України», «Аеросвіт», «Аеровіз», «Урга», Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
В останній час через збиткове функціонування міського електротранспорту відсутність достатнього оновлення інвентарного парку його рухомого складу суттєво знизився рівень безпеки перевезень пасажирів цим видом транспорту. Протягом останніх 10 років кількість трамваїв і тролейбусів зменшилася на третину, із наявного парку рухомого складу майже 90% відпрацювало нормативний термін експлуатації і підлягає списанню. Біля 40% загальної протяжності контактної мережі та трамвайних колій не відповідають вимогам Правил експлуатації трамвая та тролейбуса і потребують капітального ремонту.
Завдання
Заповнити таблиці 3.5.1, 3.5.2. Навести НС, що сталися за останній рік. Проаналізувати причини виникнення ДТП. Дати аналіз ДТП за тяжкістю наслідків у даному регіоні.
Чи мали місце акції та профілактичні заходи щодо попередження та профілактики аварійності на різних видах транспорту або попередження дитячого дорожнього-транспортного травматизму?
Які заходи виконувалися у звітному році щодо зменшення шкідливого впливу функціонування транспорту на довкілля та забезпечення екологічної безпеки на транспорті?
Наведіть заходи, щодо безпеки використання залізничного транспорту. Чи мали місце транспортні події та серйозні інциденти на залізницях даного регіону у звітному році? Проаналізувати причини виникнення аварійних ситуацій.
Які заходи та роботи проводилися з метою зменшення аварійних ситуацій та щодо зменшення шкідливого впливу функціонування транспорту на довкілля, забезпечення екологічної безпеки на залізничному транспорті?
Чи мали місце аварії на морському та річковому транспорті у звітному році? Чи було здійснено проекти щодо нормативно-правового регулювання діяльності у сфері безпеки судноплавства? Які служби у звітному році створено, з якою метою?
Наведіть заходи, щодо безпеки використання авіатранспорту, якщо у даному регіону є діючий аеропорт. Чи мали місце НС або серйозні інциденти у звітному році? Провести аналіз безпеки польотів з урахуванням оцінки аварійності. Які заходи та роботи проводилися з метою зменшення аварійних ситуацій та щодо зменшення шкідливого впливу функціонування транспорту на довкілля, забезпечення екологічної безпеки на авіатранспорті?
Проаналізувати наявність та стан в великих містах електротранспорту та метрополітену. Які заходи проводилися з метою поліпшення стану міського електротранспорту транспорту?
3.6 Аналіз небезпеки на об’єктах життєзабезпечення та системи реагування на них
Житловий фонд України складає понад 10,1 млн. будинків, загальною площею 1040,0 млн. м2, з нього 9,9% складає житловий фонд комунальної власності.
Упродовж останніх років зберігається тенденція щодо старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває у незадовільному технічному стані. До категорії ветхих та аварійних житлових будинків в Україні віднесено 0,5% житлового фонду країни, де постійно проживають 169,3 тис. мешканців.
У 260 міських населених пунктах якість питної води за окремими фізико-хімічними показниками (жорсткість, сухий залишок, заліза, марганцю, фтору, нітратів, аміачних сполук та інш.) не відповідає вимогам чинного стандарту. Приблизно 40% існуючих очисних потужностей потребують відновлення з метою виконання вимог стандартів якості води.
Не відповідає вимогам технічної експлуатації і технічний стан теплових мереж. Втрати теплової енергії за 2012 рік оцінюються 13 млн.Гкал, що становить 11% від обсягів відпущеної теплової енергії, які було витрачено 2,1 млрд.м3 природного газу.
Завдання
За який рахунок здійснюється фінансування ремонту житлового фонду? Наведіть діючі нормативно-правові акти, направлені на врегулювання питань утримання і ремонту житлового фонду, надання житлово-комунальних послуг та врегулювання відносин між споживачем і виконавцем послуг. Які заходи щодо покращення стану житлового фонду здійснено за останній рік?
Яка ситуація склалася в даному регіоні з питною водою? Назвіть основі проблеми нормального водопостачання та водовідведення.
Визначити надзвичайні ситуаціях на системах життєзабезпечення. Заповнити таблицю 3.6.1. Визначити основні причини виникнення НС в даному регіоні. Зробити висновок.
3.7 Аналіз транскордонних та терористичних загроз
В Україні та суміжних з нею державах існує небезпека транскордонних загроз ураження населення і навколишнього середовища в межах прикордонних територій від радіаційних, хімічних, гідродинамічних та інших об’єктів.
Для території України суттєву загрозу радіаційної небезпеки створюють атомні електростанції Росії, Литви, Болгарії, Угорщини.
Небезпеку хімічного ураження (насамперед, повітря і водних ресурсів) спричиняють підприємства хімічної промисловості, розміщені в прикордонних районах Росії. Молдови, Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі, Білорусії.
Особливої уваги потребує ймовірне забруднення водного середовища. Це стосується, насамперед, р. Дунай, р. Дністер, р. Сіверський Донець.
Наявність на території України об’єктів (підприємств, лабораторій), на яких виробляються і використовуються небезпечні хімічні, біологічні та радіаційні матеріали і речовини створюють об’єктивні передумови для можливого вчинення актів технологічного тероризму.
Служба безпеки України співпрацює із зарубіжними партнерами у сфері боротьби з міжнародними тероризмом. Збільшення кількості нелегалів, можливе перебування на території України прихильників терористичних організацій збільшують ризик соціальних загроз для країни.
Завдання
Визначити можливі транскордонні загрози для даного регіону. Які аварії сталися у звітному році на території України або інших державах, що мали транскордонні наслідки? Які заходи були прийняті?
Які роботи ведуться з удосконалення існуючої системи реагування на надзвичайні ситуації соціального та технологічного тероризму?
