Структура залікового кредиту курсу

Тема	Лекції	Семінар-ські та практичні заняття	Самостійна робота
			Підготовка до семінарських занять	Самостійне опрацювання програмних питань
Змістовий модуль І. Російська імперія у XVIII ст.
Росія за доби правління Петра І	2	2	4	−
Російська імперія в епоху двірцевих переворотів	2	1	2	−
Росія У другій половині XVIII ст.	2	1	2	−
Російська культура другої половини XVIII ст.	−	−	−	2
Змістовий модуль ІІ. Російська імперія у першій половині ХІХ ст.
Російська імперія у першій чверті ХІХ ст.	2	1	2	2
Російська імперія у другій чверті ХІХ ст.	2	1	2	2
Російська культура у першій половині ХІХ ст.	−	−	2	2
Змістовий модуль ІІІ. Російська імперія у другій половині ХІХ ст. − на початку ХХ ст.
Доба великих реформ	2	3	4	−
Російська імперія у 80–90-ті рр. XIX ст.	2	1	3	−
Соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст.	2	1	2	−
Буржуазно-демократична революція 1905–1907 рр.	2	−	2	−
Росія між двома революціями	2	1	1	−
Російська культура другої половини  XIX – початку XX ст.	−	2	2	2
Загальна кількість	20	14	38

Критерії

оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою

а) аудиторна робота до 80 балів

робота на семінарському занятті до 7 балів

Оцінюються

– Відповідь на семінарському занятті до 5 балів

– Запитання на семінарському занятті до 3 балів

– Рецензування відповіді до 3 балів

– Доповнення до 5 балів

– Участь у дискусії до 3 балів

робота на лекції до 15 балів

контрольна робота до 16 балів

б) самостійна робота до 20 балів

в) залік до 25 балів

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. Право на одержання балів за лекційну роботу має студент, який був присутній на лекції та законспектував її. Оцінювання лекційної роботи студента здійснюється, виходячи з наявності у конспекті усіх компонентів лекцій, які відповідають її змісту. Відсутність студента на лекції за наявності конспекту не дає підстави для нарахування балів.

Відповідь на семінарському занятті являє собою повідомлення з питання, винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків.

Студенти мають змогу ставити питання іншим студентам в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації, можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру.

Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.

Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача.

Контрольна робота передбачає виконання тестових завдань за допомогою відповідної комп’ютерної програми. Оцінюється до 20 балів.

Самостійна робота передбачає, з одного боку, роботу по підготовці до семінарських занять, з іншого – написання есе на тему «Людина і суспільство в Російській імперії» після відповідного прочитання й аналізу одного із запропонованих зразків російської літератури ХУІІІ – початку ХХ ст.

Складання заліку. В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен складати залік. Студент, який набрав більше 59 балів, може бути, за власною згодою, звільнений від складання заліку. Підвищення рейтингу здійснюється виключно за бажанням студента, шляхом складання усного або письмового заліку згідно з запропонованим переліком питань.

Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів, до складання заліку не допускаються і залишаються на повторний курс.

Шкала оцінювання якості знань студентів:

90–100 балів – відмінно (А);

75–89 балів – добре (ВС);

60–74 балів – задовільно (DE);

35–59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

А (Відмінно)	90 – 100	Видатна робота з мінімальними помилками
В (Добре)	83 – 89	Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками
С (Добре)	75 – 82	В цілому хороша робота, але з помітними помилками
D (Задовільно)	68 – 74	Пристойно, але із значними помилками
Е (Достатньо)	60 – 67	Задовольняє мінімальні вимоги
FX (Не прийнято)	35 – 59	Необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання (доопрацювати)
FF (Не прийнятно)	0 – 34	Необхідна значна подальша робота (переробити)

ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Росія за доби правління Петра І

1. Росія напередодні внутрішніх перетворень

2. Основні напрямки реформ Петра І

3. Зовнішня політика

Тема 2. Російська імперія в епоху двірцевих переворотів

1. Російська імперія після смерті Петра І. Воцаріння Катерини І та Петра ІІ.

2. Росія за доби правління Анни Іоанівни.

3. Внутрішня політика Єлизавети Петрівни.

4. Правління Петра ІІІ.

5. Зовнішня політика Російської імперії у другій чверті XVIII ст.

Тема 3. Росія у другій половині XVIII ст.

1. Внутрішня політика Катерини Великої.

2. Зовнішня політика Катерини ІІ.

3. Правління Павла І.

Тема 4. Російська імперія в першій чверті ХІХ ст.

1. Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XIX ст.

2. Росія за доби правління Олександра І. Рух декабристів.

3. Зовнішня політика Росії в першій чверті XIX ст.

Тема 5. Російська імперія у другій чверті ХІХ ст.

1. Внутрішня політика Миколи І.

2. Суспільна думка і суспільний рух в Росії другої чверті XIX ст.

3. Основні напрямки зовнішньої політики царизму в другій чверті XIX ст.

Тема 6. Доба великих реформ

1. Соціально-економічні і політичні передумови буржуазних реформ 60–70-х років XIX ст.

2. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.

3. Суспільний рух в Росії 50–60-х років XIX ст.

4. Основні напрямки зовнішньої політики Росії за доби правління Олександра ІІ.

Тема 7. Російська імперія у 80–90-ті рр. XIX ст.

1. Олександр III і політика контрреформ.

2. Соціально-економічний розвиток Російської імперії у 80–90-ті рр.

3. Громадський рух в Росії 70–90-х років XIX ст.

4 Зовнішня політика Росії в 80–90-ті роки XIX ст.

Тема 8. Соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст.

1. Внутрішня політика Миколи II.

2. Розвиток промисловості і сільського господарства. Загострення економічних, соціальних і політичних протиріч в країні на межі XIX – XX ст.

3. Зовнішня політика Росії у кінці XIX – на початку XX ст.

Тема 9. Буржуазно-демократична революція 1905–1907 рр.

1. Характер, рушійні сили і особливості російської революції 1905–1907 рр.

2. Основні події революції.

3. Робота І та ІІ Державної думи.

4. Причини поразки і значення революції.

Тема 10. Росія між двома революціями

1. III і IV Державна дума

2. Столипінська аграрна реформа.

3. Зовнішня політика Росії в 1907–1917 рр. Росія у Першій світовій війні.

4. Економіка Росії в роки Першої світової війни.

5. Лютнева революція 1917 р.