Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ІОБ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
622.59 Кб
Скачать

5.4. Практичні завдання та методичні рекомендації до їх виконання

5.4.1. План практичного заняття (2 години)

Тема: «Розрахунок витрат електроенергії»

1). Письмове бліц-опитування.

2). Перевірка індивідуального домашнього завдання.

3) Розрахунок витрат електроенергії.

5.4.2. План практичного заняття (2 години)

Тема: «Проектування систем газопостачання»

1). Письмове бліц-опитування.

2). Перевірка індивідуального домашнього завдання.

3).Основи розрахунку та проектування зовнішніх та внутрішних газопроводів.

При розробленні проектів газопостачання населених пунктів у першу чергу знаходять витрати газу: річні та годинні з урахуванням перспективи розвитку об'єктів-споживачів природного газу. Розрахунковий період визначається планом розвитку населеного пункту і становить 20-25 років.

Витрати газу обчислюють окремо для кожної категорії споживачів: на комунально-побутові та санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будинків, на потреби промислових підприємств відповідно до вимог нормативних документів або на основі паспортних характеристик встановленого обладнання і устаткування.

Системи газопостачання повинні розраховуватися на максимальну годинну витрату газу.

Максимальна розрахункова годинна витрата газу , м3/год, при 0°С і тиску газу 0,1 МПа на господарсько-побутові та виробничі потреби слід визначати як частку річної витрати газу за формулою:

(5.1)

де – коефіцієнт годинного максимуму (коефіцієнт переходу від річної витрати до максимальної розрахункової годинної витрати газу);

– річна витрата газу, м3/рік.

Для окремих житлових та громадських будинків розрахункові годинні витрати газу м3/год, слід визначати за сумою номінальних витрат газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії за формулою:

(5.2)

де – сума добутків величин від 1 до m,

– коефіцієнт одночасності, значення якого слід приймати для житлових будинків за додатком 13;

– номінальна витрата газу приладом або групою приладів, м3/год , приймається за паспортними даними або технічними характеристиками приладів;

n – число однотипних приладів або груп приладів, шт.;

m – число типів приладів або груп приладів, шт.

Література: 1, 6. Тема 6. Системи зв’язку, телекомунікації, охоронної та протипожежної сигналізації

6.1. Методичні рекомендації до вивчення теми

Основний матеріал теми викладений в навчальному посібнику [8, с.5-11, 21-99, 120-141, 230-255].

При вивченні цієї теми слід розглянути питання систем зв'язку, внутрішні АТС та диспетчерський зв'язок, безпровідні мережі зв'язку, систем охоронної та протипожежної сигналізацій. Потрібно приділити увагу принципам побудови сучасних телекомунікаційних систем — телефонного зв’язку, мобільного радіозв’язку, супутникових систем, локальних та глобальних комп’ютерних мереж, а також систем електронної пошти і телеконференцій, комп’ютерної телефонії, IP-телефонії та ін. Особливу увагу слід приділити питанням організації інформаційних систем операторів зв’язку та використанню програмного забезпечення в телекомунікаціях.

Вивчаючи самостійно матеріал цієї теми, також необхідно звернути увагу на автоматизацію пристроїв систем інженерного обладнання будинків, що підвищує надійність та ефективність роботи цих систем і створює комфортні та безпечні умови життєдіяльності. Сучасні багатоповерхові будівлі повинні мати автоматичні або автоматизовані системи керування та диспетчеризації вертикального транспорту, теплових та насосних пунктів, лічильників обліку споживання електроенергії, води та тепла. Застосування пожежної сигналізації, автоматизованих протипожежних пристроїв, пристроїв для димовидалення на шляхах евакуації жителів при пожежах визначають за будівельними нормами.

Все обладнання для виконання основних функцій автоматизації і диспетчеризації систем інженерного обладнання будинків може бути встановлено в диспетчерському центрі. Як правило, це стандартне обладнання (датчики, клапани, приводи, контролери, модулі, інтерфейси, пульти керування, центральні станції тощо), основним елементом якого є сервер та робочі станції диспетчерів.