52 Шкварчук л.О. Ціноутворення

трапляє через одного із двох посередників. Перший з них –

це велика оптово_посередницька фірма із щорічним оборотом

1 млн. грн. (тобто платник ПДВ). Другий посередник –

приватний підприємець, який є платником ринкового збору

(тобто не є платником ПДВ). Оптові націнки обох

посередників становлять 25 % від ціни закупівлі. Тоді, оптова

ціна першої оптово_посередницької фірми складає:

Цопт І = (240 – 40 ) х 1,25 х 1,2 = 300 (грн .) , в тому числі ПДВ –

50 грн. Сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет складає 10

грн. (50 – 40 = 10), де 50 – це сума податкових зобов‘язань з

ПДВ, 40 – сума податкового кредиту.

Відповідно оптова ціна другої фірми складає:

Цопт ІІ = 240 х 1,25= 300 (грн.) – податкового зобов’язання із

податку на додану вартість не виникає.

Отже, при рівності оптових цін обох посередників, існують

суттєві відмінності в методиці їх розрахунку залежно від зобо_

в’язань щодо сплати ПДВ.

До складу витрат на виробництво і збут, які враховують при

розрахунку оптової ціни підприємства включають:

• собівартість продукції;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• фінансові витрати;

• інші операційні витрати.

Сума акцизного збору включається в ціну на стадії виробниц_

тва, оскільки згідно з діючим законодавством платником акциз_

ного збору є, перш за все, виробник підакцизної продукції на мит_

ній території України. Отож, при визначенні оптової ціни вироб_

ник додає до суми понесених ним витрат на виробництво даної

продукції і планової величини прибутку суму акцизного збору.

Решта складових, які входять в структуру ціни (ПДВ, мито), нара_

ховуються на суму (витрати + прибуток) із акцизним збором. При

подальшому русі підакцизних товарів до споживача акцизний збір

більше не нараховується, а усі націнки підприємства оптової та

роздрібної торгівлі здійснюють до ціни закупівлі із врахуванням

акцизного збору. При цьому необхідно пам’ятати, що для товарів,

вироблених на митній території України, акцизний збір обчис_

люється за ставками у процентах до обороту з продажу виходячи

Тема 2. Загальна класифікація цін 53

з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз_

дрібними цінами на товари, які він виробляє без податку на додану

вартість та акцизного збору.

На відміну від складу ціни, структура ціни являє собою відсот_

кове відношення окремих складових елементів ціни в загальному

її рівні. Тобто структура ціни характеризує питому вагу її елемен_

тів у ціні товару. Так, ціна товару з ПДВ становить 120%, а

собівартість відносно до ціни складатиме, наприклад, 57,7%, при_

буток – 25,3%, ПДВ – 20%.

Функції з оптової закупівлі, збереження та продажу продукції

споживачам_підприємствам або роздрібним продавцям викону_

ють постачальницько–збутові, заготівельні підприємства, оптово_

закупівельні фірми, торгово–закупівельні підприємства, підпри_

ємства оптової торгівлі. Всі перераховані суб’єкти сфери обігу не_

суть відповідні витрати на закупівлю товарів та їх реалізацію.

Покриття всіх витрат при оптовій торгівлі здійснюється за допо_

могою постачальницько_збутових (оптових) націнок.

У загальній системі цін роздрібні ціни на споживчі товари посі_

дають найважливіше місце. Вони визначаються пропорційно обміну

споживчих товарів на доходи населення і тому істотно впливають на

сферу розподілу і обігу, а також формують пропорції, що складають_

ся між попитом і пропозицією, визначають рівень життя населення.

Витрати, пов’язані з реалізацією товарів роздрібними торго_

вими підприємствами населенню, повертаються через торгову

(роздрібну) націнку. Торгові націнки оприлюднюються продавцем

самостійно відповідно до кон’юнктури ринку. В торгову націнку

включаються витрати роздрібного продавця, в тому числі транс_

портні витрати з доставки товару від постачальника (залежно від

виду франко, передбаченого у вільній відпускній ціні підприємст_

ва_виробника або ціні закупки продукції і вимог доставки, зазна_

чених у договорі про доставку), інші витрати із закупівлі та реалі_

зації товарів роздрібної торгової організації, а також прибуток.

Отже, торговельне підприємство прагне встановити такий рі_

вень торговельної націнки, який би забезпечував відшкодування

витрат обігу торговельного підприємства, отримання певного при_

бутку, а також розробити заходи щодо постійного коригування ціни

залежно від зміни кон’юнктури ринку.

Якщо підприємства_виробники відпускають продукцію за ві_

льною відпускною ціною, то постачальницько_збутові націнки