
- •2.1. Класифікаційні ознаки
- •Тема 2. Загальна класифікація цін
- •2.2. Види цін за ступенем врахування в них витрат і прибутку
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 29
- •30 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 31
- •32 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 33
- •34 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 35
- •36 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 37
- •38 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 39
- •40 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 41
- •42 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 43
- •44 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 45
- •46 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •5. Ціни «франко».
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 47
- •48 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 49
- •52 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 53
- •54 Шкварчук л.О. Ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін 55
- •56 Шкварчук л.О. Ціноутворення
52 Шкварчук л.О. Ціноутворення
трапляє через одного із двох посередників. Перший з них –
це велика оптово_посередницька фірма із щорічним оборотом
1 млн. грн. (тобто платник ПДВ). Другий посередник –
приватний підприємець, який є платником ринкового збору
(тобто не є платником ПДВ). Оптові націнки обох
посередників становлять 25 % від ціни закупівлі. Тоді, оптова
ціна першої оптово_посередницької фірми складає:
Цопт І = (240 – 40 ) х 1,25 х 1,2 = 300 (грн .) , в тому числі ПДВ –
50 грн. Сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет складає 10
грн. (50 – 40 = 10), де 50 – це сума податкових зобов‘язань з
ПДВ, 40 – сума податкового кредиту.
Відповідно оптова ціна другої фірми складає:
Цопт ІІ = 240 х 1,25= 300 (грн.) – податкового зобов’язання із
податку на додану вартість не виникає.
Отже, при рівності оптових цін обох посередників, існують
суттєві відмінності в методиці їх розрахунку залежно від зобо_
в’язань щодо сплати ПДВ.
До складу витрат на виробництво і збут, які враховують при
розрахунку оптової ціни підприємства включають:
• собівартість продукції;
• адміністративні витрати;
• витрати на збут;
• фінансові витрати;
• інші операційні витрати.
Сума акцизного збору включається в ціну на стадії виробниц_
тва, оскільки згідно з діючим законодавством платником акциз_
ного збору є, перш за все, виробник підакцизної продукції на мит_
ній території України. Отож, при визначенні оптової ціни вироб_
ник додає до суми понесених ним витрат на виробництво даної
продукції і планової величини прибутку суму акцизного збору.
Решта складових, які входять в структуру ціни (ПДВ, мито), нара_
ховуються на суму (витрати + прибуток) із акцизним збором. При
подальшому русі підакцизних товарів до споживача акцизний збір
більше не нараховується, а усі націнки підприємства оптової та
роздрібної торгівлі здійснюють до ціни закупівлі із врахуванням
акцизного збору. При цьому необхідно пам’ятати, що для товарів,
вироблених на митній території України, акцизний збір обчис_
люється за ставками у процентах до обороту з продажу виходячи
Тема 2. Загальна класифікація цін 53
з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз_
дрібними цінами на товари, які він виробляє без податку на додану
вартість та акцизного збору.
На відміну від складу ціни, структура ціни являє собою відсот_
кове відношення окремих складових елементів ціни в загальному
її рівні. Тобто структура ціни характеризує питому вагу її елемен_
тів у ціні товару. Так, ціна товару з ПДВ становить 120%, а
собівартість відносно до ціни складатиме, наприклад, 57,7%, при_
буток – 25,3%, ПДВ – 20%.
Функції з оптової закупівлі, збереження та продажу продукції
споживачам_підприємствам або роздрібним продавцям викону_
ють постачальницько–збутові, заготівельні підприємства, оптово_
закупівельні фірми, торгово–закупівельні підприємства, підпри_
ємства оптової торгівлі. Всі перераховані суб’єкти сфери обігу не_
суть відповідні витрати на закупівлю товарів та їх реалізацію.
Покриття всіх витрат при оптовій торгівлі здійснюється за допо_
могою постачальницько_збутових (оптових) націнок.
У загальній системі цін роздрібні ціни на споживчі товари посі_
дають найважливіше місце. Вони визначаються пропорційно обміну
споживчих товарів на доходи населення і тому істотно впливають на
сферу розподілу і обігу, а також формують пропорції, що складають_
ся між попитом і пропозицією, визначають рівень життя населення.
Витрати, пов’язані з реалізацією товарів роздрібними торго_
вими підприємствами населенню, повертаються через торгову
(роздрібну) націнку. Торгові націнки оприлюднюються продавцем
самостійно відповідно до кон’юнктури ринку. В торгову націнку
включаються витрати роздрібного продавця, в тому числі транс_
портні витрати з доставки товару від постачальника (залежно від
виду франко, передбаченого у вільній відпускній ціні підприємст_
ва_виробника або ціні закупки продукції і вимог доставки, зазна_
чених у договорі про доставку), інші витрати із закупівлі та реалі_
зації товарів роздрібної торгової організації, а також прибуток.
Отже, торговельне підприємство прагне встановити такий рі_
вень торговельної націнки, який би забезпечував відшкодування
витрат обігу торговельного підприємства, отримання певного при_
бутку, а також розробити заходи щодо постійного коригування ціни
залежно від зміни кон’юнктури ринку.
Якщо підприємства_виробники відпускають продукцію за ві_
льною відпускною ціною, то постачальницько_збутові націнки