
- •Товарознавство будівельних матеріалів та меблів Частина 2 «Меблеві товари» Методичні рекомендації до виконання лабораторних занять
- •І. Загальні положення
- •Теми лабораторних занять
- •Лабораторна робота № 1
- •Тема 1. Ознайомлення з сировиною для меблевого виробництва й особливостями конструкції меблів
- •Контрольні запитання
- •Завдання 1. Вивчити номенклатуру для меблевого виробництва
- •Завдання 2. Вивчити види конструкції меблів
- •Лабораторна робота №2
- •Тема 2. Вивчення методів дослідження властивостей деревини: фізичних, механічних й технологічних
- •Контрольні запитання
- •Механічні й технологічні властивості деревини
- •Дефекти деревини
- •Сушіння деревини
- •Завдання іі. Дослідити показники якості деревини
- •Лабораторна робота № 3
- •Тема 3. Дослідження макро- і мікроскопічної будови, порід, дефектів та властивостей деревини
- •Контрольні запитання
- •Завдання 1. Ознайомитись зі структурою деревини
- •Завдання 2. Дослідити способи розпізнавання порід деревини
- •Лабораторна робота № 4
- •Тема 4. Вивчення асортименту меблів
- •Контрольні запитання
- •Завдання 1. Вивчити асортимент меблів
- •Завдання 2. Ознайомитися з основними напрямами розвитку асортименту меблів
- •Лабораторна робота №5
- •Тема 5. Оцінка якості меблів
- •Контрольні запитання
- •Додатки
- •Характеристика деревини деяких хвойних порід
- •Характеристика деревини деяких листяних кільцесудинних порід
- •Характеристика деревини деяких розсіяносудинних порід
- •Основні характеристики зовнішнього вигляду деревини і схема визначення порід деревини.
- •Матеріали і напівфабрикати з деревини
- •Тести товарознавство меблів
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Періодичні видання
- •Інтернет-ресурси
Механічні й технологічні властивості деревини
До механічних властивостей належать: твердість, міцність, в’язкість.
Твердістю деревини називають здатність її чинити опір проникненню твердого тіла.
Твердість деревини має велике значення, оскільки різальні інструменти для обробки деревини добирають і заточують з її урахуванням. Чим вища твердість деревини, тим важче її обробляти. Майже в усіх породах деревини торцева твердість більша бокової (радіальної або тангентальної). Твердість деревини значною мірою залежить від вологості. Із збільшенням вологості її твердість зменшується.
Таблиця 4
Порода |
Густина, кг/м3 |
Межа міцності, МПа |
Торцева твердість, Н/мм2 |
Ударна в’язкість, Дж/м2. |
|||
Стискання уздовж волокон |
Статичний згин |
Сколювання уздовж волокон |
|||||
Радіальне |
Тангентальне |
||||||
Модрина |
666 |
65 |
112 |
9,9 |
9,4 |
44 |
51993 |
Сосна |
500 |
49 |
66 |
7,5 |
7,3 |
29 |
41202 |
Ялина |
445 |
48 |
80 |
6,9 |
6,8 |
26 |
39240 |
Дуб |
690 |
56 |
108 |
10,2 |
12,2 |
68 |
76518 |
Ясен |
680 |
59 |
127 |
13,9 |
13,4 |
80 |
88290 |
Бук |
670 |
56 |
109 |
11,6 |
14,5 |
61 |
80442 |
Береза |
650 |
55 |
110 |
9,3 |
11,2 |
47 |
93195 |
Міцністю деревини називають здатність її чинити опір руйнуванню від механічних зусиль. Міцність деревини залежить від напряму і швидкості дії навантаження, породи дерева, густини, вологості та наявності дефектів.
Залежно від того, які деформації викликають діючі сили: розтяг, стиск або згин – і в якому напрямі, тобто вздовж чи упоперек волокон, деревина по-різному чинить їм опір. Наприклад, під час розтягу вздовж волокон деревина має міцність 117,6… 147,0 МПа/ м2, а при стиску – майже в 3 рази меншу.
В’язкість – властивість деревини поглинати механічну енергію без руйнування при ударі. Чим більші залишкові деформації деревини під дією механічних сил, тим в’язкість її вища.
В’язкість деревини у листяних порід, як правило, чинить опір згину в 1,5–3 рази більший, ніж деревини хвойних порід.
Технологічні властивості деревини, як конструкційного матеріалу, характеризуються можливістю утримувати металеві кріплення, здатністю до згину, зносостійкості та опору розколюванню.
Рис. 3. Прилад для визначення ударної твердості: 1 – напрямна трубка з подовжнім прорізом; 2 – вантаж; 3 – гвинт; 4 – буйок; 5 – зразок деревини; 6 – штатив
Властивість деревини утримувати в собі металеві кріплення (цвяхи, нагелі, шурупи тощо) пояснюється її пружністю. Цвях, який забивають у деревину, розсовує волокна, які через свою пружність тиснуть на поверхню цвяха і тим самим чинять опір його витягуванню.
Здатність деревини утримувати цвяхи та інші металеві кріплення визначається силою, потрібною для їх витягування. Сила утримування цвяхів і шурупів у деревині залежить від площі дотикання забитої частини цвяха до деревини й глибини загвинчування різьби шурупа в деревину.
Для витягування цвяха, забитого в торець, прикладають менше зусилля (на 10–15%) порівняно із зусиллям, яке необхідне для витягування такого ж цвяха, забитого в поперек волокон. Чим більша густина деревини, тим вищий опір витягуванню цвяха або шурупа.
Найбільшу здатність до згинання мають листяні кільцесудинні породи (дуб, ясен) і розсіяносудинні (береза). У хвойних порід невелика здатність до згинання. У вологої деревини (20–30%) здатність до згинання вища, ніж у сухої.
Стійкість до стирання деревини характеризується здатністю її поверхневих шарів протистояти зношуванню (стиранню).
Деревина має досить високу зносостійкість, яка прямо залежить від її твердості та об’ємної маси.
Волога деревина більше схильна до стирання, ніж суха.
Розколюваність – це здатність деревини розщеплюватись уздовж волокон під дією клина. Легко розколюються усі хвойні породи, а також бук, осика, липа, а в радіальному напрямі – дуб. Цю властивість деревини широко використовують, заготовлюючи колоту клепку, штукатурні дранки, спиці.
Проробіть дослід на визначення ударної твердості зразків деревини, модрини і бука розміром 50х50х80 мм. Для цього: 1) помістіть один зразок деревини під буйок 4-го приладу для визначення ударної твердості деревини,( рис.3); 2) зафіксуйте буйок у верхній частині напрямної трубки 1; 3) відпустіть вантаж 2; 4) заміряйте діаметр лунки, яка утворюється на зразку від удару буйка; 5) операції повторюйте з наступним зразком; 6) порівняйте значення діаметрів лунок і зробіть висновок про відносну твердість модрини і бука.