
- •Тема 3 злочини проти громадського порядку та моральності План
- •1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •2. Злочини проти громадського порядку.
- •3. Злочини проти суспільної моральності. Література:
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •2. Злочини проти громадського порядку
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •Стаття 296. Хуліганство
- •3. Злочини проти суспільної моральності
- •Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
- •Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
3. Злочини проти суспільної моральності
Посягання на основні моральні принципи та цінності у сфері духовного п культурного життя суспільства (статті 297-300)
Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
1. Об'єкт злочину - моральні засади суспільства в частині розповсюдження інформації про прийнятні способи поведінки людей, засоби вирішення конфліктів. Інтересам суспільства відповідає обмеження в поширенні серед населення чи навіть повна відсутність творів, у яких вихваляються, видається за норму поведінки застосування грубої фізичної сили, розправа над потерпілим, катування і навіть заподіяння смерті. Такі твори деформують психіку людей, особливо молоді, сприяють зростанню злочинності.
2. Предметом злочину є твори, що пропагують культ насильства і жорстокості. Ці твори характеризуються такими ознаками: а) становлять собою матеріальний предмет, тобто матеріалізовані у формі писаних чи відповідно розмножених (надрукованих) текстів, фільмів, магнітофонних записів, комп'ютерних програм на носіях інформації; б) їхній зміст полягає у демонстрації актів насильства і жорстокості (сцени та епізоди з проявами садизму, тортур, катування, смакуванням страждань жертви, безжалісності тощо в таких творах становлять головну частину сюжету); в) призначаються для пропаганди культу насильства і жорстокості. Це означає, що відповідні прояви не засуджуються, а видаються за поведінку правильну і таку, яка заслуговує на наслідування, поширення. Оскільки пропаганда передбачає поширення і роз'яснення певних положень серед широких верств, то предметом даного злочину є лише твори, призначені для збуту або розповсюдження, а не для власного використання; г) не мають іншого призначення - наукового, історичного тощо. Не можуть, наприклад, визнаватися предметом виготовлення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, дані оперативних зйомок, які провадяться працівниками правоохоронних органів. Про поняття твору див. коментар до ст. 176.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає в таких діях щодо творів, які пропагують культ насильства і жорстокості: 1) ввезення в Україну; 2) виготовлення; 3) зберігання;4) перевезення; 5) інше переміщення; 6) збут; 7) розповсюдження; 8) примушування до участі в їх створенні.
Ввезення в Україну - це дії, у ході яких вказані твори переміщуються через державний або митний кордон на територію України. їх виготовлення включає як авторство (створення заново чи внесення змін у вже існуючий твір), так і відтворення, розмноження таких творів - друкування, зняття копій, монтаж. Про поняття зберігання див. коментар до ст. 263. Перевезення чи інше переміщення - це зміна місця знаходження, доставляння з одного місця в інше транспортними засобами, шляхом здавання для пересилання поштою, кур'єрським зв'язком, перенесення пішки. Під збутом розуміється оплатна передача іншій особі, включаючи продаж, обмін, як плату за виконану роботу чи надані послуги, а під розповсюдженням - безоплатна передача іншим особам, включаючи дарування, передачу у спадок, надання в тимчасове користування.
Примушування до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, означає вплив на інших осіб шляхом застосування фізичного або психічного впливу з метою добитися того, щоб вони виступили авторами (заново написали книгу, сценарій, внесли відповідні зміни до існуючих), іншим чином взяли участь у виникненні твору (виступили акторами, режисерами, операторами фільму тощо).
Момент закінчення цього злочину визначається з урахуванням характеру виконуваної дії. Закінченим злочин є відтоді, коли дію виконано повністю.
4. Суб'єкт злочину загальний. Відповідальність за збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ч. 2 ст. 300), несуть особи, які досягли повноліття.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною та метою збуту чи розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості. Така мета має місце, коли вказані твори призначені для оплатної або безоплатної передачі іншим особам. Для примушування до участі у створенні вказаних творів зазначена мета не є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони.
6. Кваліфікований вид злочину має місце у разі, якщо: 1) предметом злочину була кіно- та відеопродукція, що пропагує культ насильства і жорстокості; 2) твори, що пропагують культ насильства і жорстокості, збуто неповнолітнім чи розповсюджено серед них (ч. 2 ст. 300), а кваліфікованим видом примушування до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, є таке примушування, якщо воно вчинене щодо неповнолітніх (ч. З ст. 300).
Під такою, що пропагує культ насильства і жорстокості, кіно- та відеопродукцією розуміються кіно- та відеоплівки, комп'ютерні дискети та інші цифрові носії інформації, на яких містяться цілі фільми чи окремі фрагменти фільмів відповідного змісту і призначення.
Неповнолітніми є особи, які не досягли 18-річного віку.
Особливо кваліфікований вид злочину наявний, якщо відповідні дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 300, вчинено: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - ст. 28 і коментар до неї.
Посягання на основні принципи моральності у сфері духовного та фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, частини 2 і 3 ст. 301, ч. З ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304).