2. Функції документів

Документам, подібно до мови і мовлення, властиві сутнісні і прикладні функції. Сутнісні функції, нагадаємо, це ті властивості предмета, які йому властиві, зумовлені його природою, а для штучних об'єктів — їх призначенням. Втрата якої-небудь сутнісній функції означає руйнування предмета. Сутнісні функції не вичерпують галузь практичного застосування предмету: вони доповнюються прикладними функціями. Прикладні функції — це ті властивості предмета, які не обов'язково йому властиві, а привнесені ззовні. Іншими словами, прикладні функції — результат пристосування цього предмета до потреби теперішнього моменту.

Документам властиве спочатку соціальне призначення, яке витікає з авторського задуму. Соціальне призначення визначає ті сутнісні функції, які повинні виконувати документи. З іншого боку, документи створюються для розуміння їх індивідуальним користувачем; якщо людина не може прочитати текст документа, документ втрачає свої сутнісні функції. Таким чином, галузями прояву сутнісних функцій документів, як і у випадку мови і мовлення, залишаються: суспільне життя і особистий світ. Легко здогадатися, що прикладні функції документів також представлені в цих світах. В результаті отримуємо таблицю функціональних властивостей документів (табл. 4.3).

1. Соціальне призначення документів виявляється в трьох функціях:

1а. Соціально-тимчасовій, або мнемічній – фіксація і збереження в часі духовних творчих досягнень – членів суспільства.

Таблиця 4.3

Функціональні властивості документів

Галузіі реалізації функцій	Типи функцій
	сутнісні	прикладні
Суспільне життя (соціальний простір)	1.Соціальне призначення	3. Соціальний прагматизм
Особистий світ (індивідуально-психічний простір)	2.Споживчі вимоги	4. Реальне використання

1б. Соціально-просторовій — функції розповсюдження в соціальному просторі актуальних сенсів (знань, емоцій, стимулів).

1в. Ціннісно-орієнтаційній функції, витікаючій з штучного походження документів. Немає документів, створених їх авторами без глибинного задуму, без певної мети. Всякий документ задумується для того, щоб вплинути на ціннісні орієнтації реципієнтів, на їх поведінку. Тому ціннісно-орієнтаційна функція виявилася сутнісною для штучно створених повідомлень, тоді як для мовних повідомлень вона є прикладною (функція 3а, що використовує силу слова, що управляє).

2. Споживчі вимоги обумовлюють використання документа індивідуальними читачами (слухачами, глядачами). Це:

2а. Змістовність — безглуздий набір знаків не може вважатися документом; документ повинен бути осмислений, тобто служити джерелом знань, емоцій, стимулів.

2б. Зрозумілість — якщо зміст тексту не може бути сприйнятим (прочитаним), то такий текст — не документ, бо не можна розшифрувати його зміст.

2в. Матеріальність — зображення, що не має стабільної, відчутної форми не сприймається людьми як документ.

3. Соціальний прагматизм полягає у використанні сутнісних функцій документів для вирішення актуальних суспільних завдань; тут ініціатива часто належить органам управління.

3а. Освітня функція (педагогічна, просвітницька, виховна) — розповсюдження знань, етичних норм, ідеалів, переконань, що забезпечують соціалізацію особи.

3б. Ідеологічна функція (агітаційно-пропагандистська) — популяризація суггестії яких-небудь політичних, релігійних, субкультурних доктрин (учень).

3в. Допоміжна функція — сприяння розвитку спеціальних комунікацій, обслуговуючих професійні потреби соціальних інститутів; сюди відносяться науково-допоміжні, технічно-допоміжні, виробничо-допоміжні, військово-допоміжні і тому подібне функції документів, що демонструють різні типи літератури.

3г. Бюрократична функція — оскільки бюрократія засновується на документних потоках і немислима без них, підтримку бюрократичних систем можна вважати однією із затребуваних функцій документації.

3д. Художньо-естетична функція — функція формування і розвитку художньої літератури як особливого, словесного виду мистецтва, а також образотворчого мистецтва, заснованого на іконічних документах.

3е. Товарна функція зумовлена тим, що всі взагалі документи є продуктом праці, володіють ринковою вартістю і можуть функціонувати як товар. Книготорговий соціальний інститут використовує цю якість творів друку. Рідкісні книги, старовинні рукописи, твори живопису, графіки, скульптури можуть стати предметом вкладення капіталу і перетворитися на скарби.

3ж. Меморіальна функція — окремі документи набувають особливої соціальної цінності, аж до музейних експонатів, якщо вони безпосередньо пов'язані з тією або іншою історичною особою, тією або іншою подією (мають автографи, позначки на полях, екслібриси, легенди, що відносяться до них і т. д.). Такі документи стають культурними пам'ятками.

4. Реальне використання – це фактичне функціонування документів в духовному житті окремих людей:

4а. Пізнавальна функція. Загальновідомо, що «книга — джерело знання» і, строго кажучи, будь-який документ може бути використаний в цій якості; ця функція грає центральну роль в освіті і самоосвіті.

4б. Функція гедонізму властива творам художньої літератури і образотворчого мистецтва, як джерелам естетичної насолоди, позитивних емоцій або просто захоплюючого читання.

4в. Бібліофільська функція — книги можуть бути предметом пристрасного колекціонування, так само як і витвори мистецтва; тут зачіпається емоційна сфера особи.

4г. Представницька функція — книжкові полиці в будинку — свідчення начитаності, культурності господаря.

4д. Функція особистих реліквій виконується документами, так або інакше пов'язаними з біографією даного індивіда. Сюди відносяться сімейні альбоми, подарунки з автографами, дипломи, ордени та інші відзнаки. Цю функцію можна назвати ще особисто-архівною.

4е. Функція самовираження автора, коли твір документа стає невимушеним актом творчого виразу особистих талантів, здібностей, переконань, знань, емоцій.

4ж. Інструментальна функція — створення документів за покликом професійного обов'язку, ради честолюбства, славы, заробітку або інших меркантильних розрахунків.

Доцільно порівняти сутнісні і прикладні функції документів з сутнісними і прикладними функціями мови і мовлення. Сутнісні комунікаційні функції в обох випадках фактично збігаються і зводяться до передачі сенсів в часі і просторі. Проте мові і мов ленню властива ще сутнісна розумова функція (функція знаряддя мислення), яку документи не виконують, проте останні володіють ціннісно-орієнтаційною функцією, що випливає з їх штучного походження. Прикладні функції природних і штучних каналів різні; якби документи просто дублювали мовні повідомлення, то не було б потреби в їх створенні.