CHEMICAL INDUSTRY

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Ukraine inherited its chemical industry from self-sufficient chemical complex of the Soviet Union. The sector’s specifics in the former USSR were that often chemical enterprises were as a rule regionally based – closer to the raw stock production.

Хімічна промисловість дісталась Україні у спадок від самодостатнього хімічного комп-лексу Радянського Союзу. Спе-цифіка галузі колишнього СРСР полягала у тому, що, зазвичай, хімічні підприємства розташову-валися регіонально, як правило, наближаючись до сировинної бази.

Only producers of fertilizers were located in proximity to consuming agrarian regions. Many chemical sub-industries were of all-Union importance, and Ukraine was home to only a part of the vertical production cooperation structure. Segments, which used to manufacture end items out of semi-finished products and raw stock produced by other USSR republics, got into heavy economic situation after the Union collapse — as a result, the companies went bankrupts and changed ownership hands. This foremost regards petrochemical industry (Lysychansk Oil Refinery, OJSC Oriana, OJSC Chernihiv Chemical Fiber, etc).

More stable approach was seen among companies, which used Ukrainian-made raw stock, especially those with «access to raw stock» — such as CJSC Titan, OJSC Crimean Soda Plant, OJSC Lysychansk Soda Plant, State Production Union ArtemSil (ArtemSalt).

The most developed in technological way and having deep processing of chemical items and wide range of finished products are companies producing fertilizers — in particular, OJSC Azot (Nitrogen), OJSC DniproAzot, OJSC Odesa Port Plant, OJSC RivneAzot, OJSC Styrol Concern, OJSC SumyKhimProm, CJSC Severodonetsk Azot, and CJSC Titan.

Ukraine’s chemical enterprises are located in different regions, which prevents them from domestic competition, though also making them monopolists in home regions.

Over long time, mineral fertilizers and ammonia used to be one of the strategic export articles of Ukraine. The country is known to be home to eight large producers of fertilizers, six of them specializing on nitrogen fertilizers and composing the cornerstone of Ukraine’s export and production potential. Ukraine is one of the world leading exporters of nitrogen mineral fertilizers — it ships them to 70 countries worldwide. Each month the country’s exports include on average 290-300 ths. tons of urea and some 78-80 ths. tons of ammonium nitrate.

Attention should be paid to rather large share of inorganic chemical production — foremost, ammonia and alumina. Ammonia is produced by six large plants in Ukraine. Part of the commodity is used for own production needs of these plants, part is sold at the Ukrainian market, but the greatest part is exported. Meanwhile, as it has already been mentioned, Ukraine has serious positions in global ammonia trade.

One should also keep in mind ammonia pipeline Togliatty-Yuzhnyi built back in 1981. The pipeline is a unique structure at the continent — the USA has similar pipeline, but of shorter distance. Thanks to the ammonia pipeline, exports from Yuzhnyi also include Russian-made ammonia, besides to Ukrainian one.

The pipeline has extent of 1,396 km, diameter of 355.6 mm, and at the Ukrainian territory is maintained by the State Enterprise «UkrKhimTransAmmiak».

The issue of ammonia export did not receive much publicity in Ukraine. Ammonia is shipped abroad by six producers for total value USD 441 mn.

As regards complex chemicals, dyes, glues, enzymes, composites, and articles for plant protection, these occupy no less than 15% of the chemical products market. The lion’s share in chemical output consumption belongs to polymers and plastics.

Polymer group is developing with the most dynamics, though Ukraine has few producers of this article — again as a result of the USSR heritage. Polymer industry as harmful to environment was mostly built close to raw stock resources or not far from large industrial centers consuming polymers and plastics. Ukraine has the following polymer producers: OJSC Linos (TNK-Ukraine), CJSC CarpatNefteKhim or CJSC Lukor (LUKOil Ukraine), OJSC KhimProm (Pervomaysk), OJSC DniproAzot (Dniprodzerzhynsk), and OJSC Styrol Concern (Horlivka). Besides, there are small producing companies and plants, production facilities of which stand idle due to lack of raw stock.

Hundreds of companies in Ukraine are involved in polymer processing into plastics. Top articles among the Ukrainian output are polypropylene (OJSC Linos), polyethylene (CJSC Lukor), and polystyrene (OJSC Styrol Concern).

As regards production of dyes, pigments, enzymes, detergents, soaps, surface-active materials, and plant protecting agents, the country has minor production volumes of these articles. Producers of these commodities are oriented at the local market.

Chemical industry of Ukraine is mostly focused at industrial consumers, agrarian sector, and export supplies. Ukrainian chemicals meet the largest demand from agrarians and agricultural produce processing companies, which purchase fertilizers, plant protecting agents, as well as containers and polymers. Besides, Ukrainian chemicals are used as a semi-finished product in metallurgy, light and textile industries, as well as in pharmacy business. To lesser extent, Ukrainian-made chemical articles are demanded by average consumers, since processing of domestic chemical output is yet of low degree.

In the next five years Ukraine’s chemical industry will come into being and undergo global updating and reconstruction. It may cause temporary remission of global market positions. Yet, taking into account absolute and comparative advantages of Ukraine, its chemical industry will become one of the most profitable and promising segments.

Лише підприємства-виробни-ки добрив були наближені до споживачів – розміщені в аграр-них регіонах. Багато підгалузей хімічної промисловості мали загальносоюзне значення, в Україні розміщувалася лише частина вертикальної структури виробничої кооперації. Частина галузей, що випускали кінцеві продукти з напівфабрикатів і сировини, що вироблялася в інших республіках СРСР, відразу після розпаду союзу була поставлена в тяжкі економічні рамки, після чого підприємства стали банкротами і змінили власника. Це, перш за все, заводи нафтохімічної промисловості (Лисичанський НПЗ, ВАТ «Оріана», ВАТ «Чернігівське Хімволокно» тощо).

Більш стійкими виявилися підприємства, що використову-ють сировинну базу українсько-го походження, особливо ті, що мають «доступ до сировини» (ЗАТ «Титан», ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Лисичан-ський содовий завод», ДВО «Артемсіль»).

Найбільш розвинені техноло-гічно, а також мають глибоку переробку хімічних продуктів, широкий спектр готової продукції, – підприємства-виробники добрив (ВАТ «Азот», ВАТ «Дніпроазот», ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Концерн «Стирол», ВАТ «Сумихімпром», ЗАТ «Сєвєродонецький Азот», ЗАТ «Титан»).

Хімічні підприємства Украї-ни територіально розташовані в різних регіонах України, що дозволяє не конкурувати між собою, однак робить їх монополістами в регіоні.

Варто зазначити, що мінеральні добрива й аміак довгий час були одним зі стратегічних експортних продук-тів України. В Україні, як відомо, працює вісім великих виробників добрив, шість з яких спеціалізуються на азотних добривах і є кістяком експорт-ного і виробничого потенціалу України. Як відомо, Україна – один з провідних експортерів азотних мінеральних добрив у світі. Наша країна експортує мінеральні добрива в 70 країн світу. Щомісяця Україна експор-тує в середньому 290-300 тис. тонн карбаміду й близько 78-80 тис. тонн аміачної селітри.

Варто вказати на досить велику частку виробництва товарів неорганічної хімії (аміак і глинозем). Аміак виробляють в Україні шість великих заводів. Частина товару використову-ється для внутрішнього вироб-ництва цих заводів, частина продається в Україні і, більша частина, експортується. Причо-му, як уже зазначалося, Україна має досить вагомі позиції в світовій торгівлі аміаком.

Не варто також забувати про аміакопровод «Тольятті-Півден-ний», який було збудовано ще в 1981 році. Аміакопровод є уні-кальною спорудою на континен-ті. В США є аналогічний трубопровід, але меншою про-тяжністю. Завдяки аміакопро-воду, разом з українським, з Південного експортується і російський аміак.

Аміакопровод має протяж-ність 1396 км, діаметр – 355,6 мм, на українській території він обслуговується державним під-приємством УДП «Укрхімтранс-аміак».

В Україні тема експорту аміаку широко не розголошу-валася. Аміак експортується шістьма виробниками на 441 млн USD/тонна.

Щодо складних хімічних продуктів, барвників, клеїв, фер-ментів, композитів і групи това-рів із засобів захисту рослин, то вони займають менше 15% об’єму ринку хімічних продук-тів. Левова частка в споживанні товарів хімічної продукції нале-жить полімерам і пластмасам.

Найбільш динамічно розви-вається група полімерів. Однак в Україні мало виробників цієї продукції. Знову ж таки – результат спадщини СРСР. Полі-мерна промисловість, як промис-ловість, що забруднює довкілля, будувалася головним чином неподалік сировинних запасів або недалеко від них у великих промислових центрах, що спо-живали полімери і пластмаси. В Україні працюють наступні ви-робники полімерів: (ВАТ «Лінос» («ТНК-Україна»), ЗАТ «КАРПАТНАФТОХІМ» або ЗАТ «Лукор» («Лукойл-Україна»), ДП «Хімпром» (Первомайськ), ВАТ «Дніпроазот» (Дніпродзер-жинськ), ВАТ «Концерн Сти-рол» (Горлівка). Крім того, є невеликі підприємства-виробни-ки і заводи, які мають виробничі потужності, але через брак сировини не функціонують.

Переробкою полімерів у пластмасу в Україні займаються сотні компаній. Товарами-лідерами, серед полімерів, що виробляються в Україні, є полі-пропілен (ВАТ «Лінос»), полі-етилен (ЗАТ «Лукор»), полі-стирол (ВАТ «Концерн Стирол»).

Щодо виробництва фарб, пігментів, ферментів, миючих засобів, мила і поверхнево-ак-тивних речовин, засобів захисту рослин, то можна зазначити, що ця хімічна продукція має віднос-но незначні об’єми виробництва. Виробники цих груп товарів націлені на внутрішній ринок.

Хімічна промисловість України більшою мірою орієнто-вана на промислових спожива-чів, аграрний сектор, експорт. Найбільший попит українська хімічна продукція має в аграріїв і переробників сільськогоспо-дарської продукції, які закупову-ють як добрива, засоби захисту рослин, так і упаковку, полімери. Крім того, українська хімічна продукція використовується як напівфабрикат у металургії, легкій і текстильній промисло-вості, фармацевтиці. Меншою мірою українська хімія витребу-вана рядовими споживачами, адже ступінь переробки вітчиз-няної хімічної продукції допоки не досить глибокий.

У найближчі п’ять років в Україні буде проходити період становлення, глобальної модер-нізації й реконструкції хімічної промисловості. Це може викли-кати тимчасове послаблення присутності на світовому ринку, однак, враховуючи абсолютні й відносні переваги України, хімічна промисловість стане однією з найбільш прибуткових і перспективних галузей.

METALLURGY

МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

Metallurgy is number 1 in Ukrainian industrial sector. First of all we are talking about ferrous metallurgy but good progress is also seen in the production of nonferrous metals and ferroalloys.

Nature gifted Ukraine with all necessary resources for development of a complete metallurgical cycle. By reserves and production volumes of iron ore raw stock, Ukraine is one of the world leaders: the country has more than 30 mbn tons of explored iron ore deposits (around 6% of the world stock). Besides that, the country has most of resources essential for steel production. That is, Ukraine is one of the world leaders by reserves of manganese resources: explored stock makes 2.26 bn tons. Natural and geographical resources of the country gave an opportunity to establish a full cycle of ferrous metals production that is usually called mining and smelting complex. Enterprises that belong to this complex are mainly located in Eastern part of Ukraine — Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Donetsk, and Luhansk regions. Approximately 600 ths. workers are employed at 400 enterprises and organizations, which is more than 15% of the total amount of workers employed in the industry.

Considerable part of the mining and smelting complex production is exported. Ukraine is among the 10 leading countries in the world trade of ferrous metals. Its part constitutes 5%. Annual commodity turnover of the industry sector amounts up to 20 USD bn while inflow of foreign currency from sale of metal overseas is around USD 8 bn.

Strong position in the world market can be obtained by being competitive. In their traditional markets in South-East Asia, Ukrainian metal producers have started experiencing a growing competition from producers of metal from Russia, India, and, in particular, from China. Previously problems with trade barriers and quotas were occurring but with Ukraine’s accession to the World Trade Organization most of these issues will be eliminated.

Lately Ukrainian metallurgists pay more attention to markets of Middle East and North Africa. These potential for Ukrainian metal production markets are far from being exhausted. Therefore, foreign trade requires product diversification of metallurgical export as well as bringing it into accordance with the world structure.

Apart from overseas markets Ukrainian market still remains prospective. Consumption of metals at the domestic market is estimated to be around 200 kg per person, which is much less than similar indicators in the world’s most developed countries.

Apart from ferrous metallurgy enterprises, a significant share in world production is covered by ferroalloy production enterprises. Production facilities of only one of them — Nikopol ferroalloy plant is almost 20% of world production. Also there are several successfully operating enterprises that produce aluminum, copper-base, and other materials alloys.

Гірничо-металургійний ком-плекс – одна з провідних галузей економіки України. У першу чергу, мова йде про чорну металургію, але й інші напрямки – такі як виробництво кольоро-вих металів і феросплавів – також отримали достойний розвиток.

Природа наділила Україну всім необхідним для створення повного металургійного циклу. Україна за запасами та обсягами виробництва залізорудної сиро-вини належить до провідних країн світу: на Україну припадає більше 30 млрд тонн розвіданих запасів залізних руд (близько 6% світових запасів). Крім цього, в країні знаходиться більшість корисних копалин, необхідних для виробництва сталі. Так, за запасами марганцю Україна посідає провідне місце у світі: розвідані і підготовані до розвідування запаси складають 2,26 млрд тонн. Природні та географічні можливості країни дозволили сформувати повний цикл виробництва чорних металів, який прийнято називати гірничо-металургійним комплек-сом. Підприємства комплексу розташовані в основному в східній частині України – Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій і Луганській областях. Всього на 400 підприємствах та організаціях працює близько 600 тис. працівників, що складає більше 15% зайнятих у промисловості.

Значна частка продукції гірничо-металургійного комп-лексу відвантажується на екс-порт: у світовій торгівлі чорними металами Україна входить до першої десятки та її частка складає близько 5%. Річний товарний оборот галузі — понад 20 млрд USD, а валютні надход-ження від продажу металу за кордон складають близько 8 млрд USD.

Сильні позиції на світових ринках завойовуються в конку-рентній боротьбі. На традицій-них для українських металургів ринках збуту в Південно-Східній Азії вони все частіше стикаються з сильною конкуренцією з виробниками сталі з Росії, Індії й, особливо, Китаю. Раніше періодично виникали проблеми з торговими бар’єрами і квотами, але з вступом України до Світової організації торгівлі більшість цих проблем буде усунено.

Останнім часом українські металурги все більше уваги приділяють ринкам Близького Сходу і Північної Африки — їх потенціал для української мета-лопродукції далеко не вичерпа-ний. Крім цього, для зарубіжної торгівлі необхідна диверсифіка-ція асортименту металургійного експорту, приведення його відповідно до світової структури.

Окрім зарубіжних ринків, перспективним залишається внутрішній український ринок, на якому споживання металу складає близько 200 кг на одну особу, що значно відстає від показників найбільш розвинених країн світу.

Окрім підприємств чорної металургії, значну частку у світовому виробництві займають феросплавні підприємства – доля продукції тільки одного з них – Нікопольського заводу феро-сплавів – на світовому ринку складає 11,5%. Крім цього, успішно працюють декілька підприємств з виробництва алюмінію, сплавів на основі міді та інших металів.

CONSOLIDATION AND ENERGY SAVING

УКРУПНЕННЯ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

The main tendency of the sector in recent years was a process of consolidation and expansion of enterprises. Main players of the sector created holding companies with various levels of vertical integration. Also Ukrainian manufacturers proceed to acquire assets abroad — in European countries (Poland, Hungary, Bulgaria, and Italy) as well as in North America (USA and Canada). However, international integration in metallurgical sector develops in two directions. In 2005 «Kryvorizhstal» the largest metallurgical plant of the county was sold in a transparent tender to the leading international metallurgical corporation ArcelorMittal.

Most of the Ukrainian metallurgical enterprises were built during the Soviet period and they are based on energy intensive technologies, for example «marten» furnace steel casting method. Taking into consideration significant increase of costs for energy resources most of enterprises today are under reconstruction. A good example of this is Alchevsk Iron & Steel works. At the end of 2007 the oxygen-converter process was launched at the plant.

Efforts to modernize enterprises of metallurgical sector are aimed at productivity enhancement, introduction of alternative resource saving and energy-efficient technologies for increasing investment attraction of the sector.

Success in metallurgical business to a large extent depends on international integration. Introduction to stock markets is very important in this process. Last year more than 100 Ukrainian enterprises announced about their plans on entering to IPO, which highlights the above mentioned tendency.

В останні роки основною тенденцією галузі була пропози-ція об’єднання та укрупнення підприємств. Основні гравці галузі сформували холдинги з тим чи іншим ступенем вертикальної інтеграції. Крім цього, українські промисловці продовжують придбання мета-лургійних активів за кордоном – в країнах Європи (Польща, Угорщина, Болгарія й Італія), а також у Північній Америці (CLLJA і Канада). Процес міжнародної інтеграції в мета-лургії двосторонній – у 2005 році найбільший металургійний комбінат країни «Криворіж-сталь» на відкритому конкурсі було продано провідній міжна-родній металургійній корпорації ArcelorMittal.

Більшість підприємств української металургії побудова-но за радянських часів, і на них використовуються енергоємні технології – наприклад, марте-нівський спосіб лиття сталі. Враховуючи значне подорожчан-ня енергоресурсів, на більшості підприємств нині триває рекон-струкція. Прикладом може бути Алчевський металургійний ком-бінат, на якому в кінці 2007 року було запущено киснево-конвер-терне виробництво.

Зусилля щодо модернізації підприємств металургії направ-лені на підвищення ефективності виробництва, впровадження ре-сурсозберігаючих і енергоефек-тивних технологій для підви-щення інвестиційної привабли-вості галузі.

Успіх у металургійному бізнесі багато в чому залежить від міжнародної інтеграції. У цьому процесі важливим є вихід на міжнародні фондові ринки. Показовим є той факт, що в минулому році більше сотні українських підприємств заявляли про перспективні плани виходу на ІРО.

GROWTH INDUSTRY

МАШИНОБУДУВАННЯ

ENGINEERING COMPLEX

МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

As reported by the State Statistics Committee of Ukraine, country Jan-Dec 2007 engineering industry’s production gain totaled 28.6%. This rise of engineering industry’s cumulative indexes is highest within last 4 years.

Production gain was assured mainly by significant boost (+ 42.3%) of transport means and equipment output, stimulated by domestic companies’ dynamically growing demand (companies have much activated investment activity and raised expenses for fixed production assets’ renewal) and enhancing of competitiveness of domestic engineering industry’s investment products on global market.

Reference: within Jan-Dec 2007, output of fixed-pedestal bridge cranes surged by 35.4% against Jan-Dec 2006 (other cranes — 12.9 %, agricultural/forestry tractors — 42.6%, excavators — 29.4%, lathes, boring lathes, drilling machines, milling machines — 17.1%).

Within Jan-Dec 2007, domestic cars’ output continued significantly growing (up 42.2% against Jan-Dec 2006) due to population incomes’ stable rise and widening of crediting schemes which assured acquiring of long-term usage non-food articles.

Improvement of Ukrainian investment products’ quality, usage of aggressive marketing strategies by country engineering industry’s companies on foreign markets global market, high rates of production gain and investments’ growth in countries which are Ukrainian main trading partners (incl. CIS countries) have enabled domestic engineering industry to raise its ready products’ sales on traditional markets as well as win new markets. Thus, within Jan-Oct 2007, export of Ukrainian mechanic equipment boosted by 1,5 times against Jan-Oct 2006 (transport vehicles and road equipment — 1,6 times). In Jan-Oct 2007, share of Ukrainian engineering industry’s ready products in country total goods’ export lifted to 16.7%, up against 13.7% in 2006 similar.

За підсумками січня-грудня 2010 року, за даними Держкомстату, приріст обсягів виробництва машинобудування становив 28,6%. Таке зростання кумулятивних показників про-дукції машинобудування є найбільшим за останні 4 роки. Це було забезпечено, в основ-ному, за рахунок суттєвого збільшення виробництва транс-портних засобів та устаткування на 42,3%, що є наслідком динамічного розширення попиту як з боку вітчизняних підпри-ємств, які активізували інвести-ційну діяльність та збільшили витрати на оновлення основних фондів, так і підвищення кон-курентоспроможності вітчизня-ної інвестиційної продукції машинобудування на зовнішніх ринках. Довідково: виробництво кранів мостових на нерухомих опорах за січень-грудень 2007 р. (до січня-грудня 2006 року) зросло на 35,4%, інших кранів – на 12,9 %, тракторів для сільського та лісового господар-ства – на 42,6 %, екскаваторів – на 29,4%, верстатів токарних, розточувальних, свердлуваль-них, фрезерувальних – на 17,1%.

За рахунок тривалого зростан-ня доходів населення та розширення схем кредитування на придбання непродовольчих товарів довгострокового викори-стання продовжує суттєво зро-стати виробництво вітчизня-них автомобілів легкових (за підсум-ками року на 42,2%). Покра-щення якості української про-дукції інвестиційного призначен-ня, агресивні маркетингові стра-тегії підприємств галузі на зовнішніх ринках, високі темпи зростання промислового вироб-ництва та інвестицій в країнах – основних торговельних партне-рах України, в тому числі в країнах СНД, дозволили збіль-шити обсяги продажу вітчизня-ної машинобудівної продукції на традиційних ринках та успішно опановувати нові. В результаті обсяги експорту механічного обладнання у січні-жовтні 2007 року (порівняно з аналогічним періодом 2006 року) зросли у 1,5 p., транспортних засобів та шляхового обладнання у 1,6 р. Питома вага продукції машино-будування в загальному обсязі експорту товарів склала 16,7% (проти 13,7% у 2006 році).

AGRICULTURAL INDUSTRY OF UKRAINE

АПК УКРАЇНИ

Ukraine has steady agricultural traditions founded back in Kyiv Rus period and later developed by economies of free Cossacks, production at which was oriented at the market. In fact, those Cossack economic were the prototype of farms. Modern agrarian segment has big ambitions to supply the world with Ukrainian foodstuffs.

Україна має сталі традиції ведення сільського господарства, які були започатковані ще в часи Київської Русі і знайшли свій розвиток у господарюванні віль-них козаків, так званих «зимів-никах», виробництво на яких було орієнтовано на ринок і які, власне, були тим, що тепер називають фермою. Сучасний аграрний сектор має амбітні наміри щодо забезпечення світу українськими продуктами харчу-вання.

Even in the first years after serfdom was abolished, with population around 14 mn people Ukraine produced up to 400 mn poods (pood = 16 kg) of grain.

Ще в перші роки після звільнення від кріпацтва, при чисельності населення близько 14 млн осіб, Україна вирощувала до 400 млн пудів зерна.

During the Soviet Union existence, Ukraine was its main agricultural producer. In 1980-1990, with Ukraine’s population accounting for 18.8-17.9% of all people living in the Union, according to the State Statistics Committee the country produced 20.8-25.7% of all-Union grain volumes, 46.2-52.6% of sunflower produce, 19.5%-27.8% of potato crop, 52.8-58.9% of sugar production, 21.8-23.1% of meat production, and 22.3-23.4% of dairy yield.

Протягом періоду існування Радянського Союзу Україна була його основним виробником сільськогосподарської продукції. У 1980-1990 роках при частці населення 18,8-17,9% країна, за даними Держкомстату, виробляла 20,8-25,7% зерна, 46,2-52,6% соняшнику, 19,5%-27,8% картоплі, 52,8-58,9% цукру, 21-8-23,1% м’яса, 22,3-23,4% молока.

Dynamics of structural changes in crop areas is rather interesting. By estimates of the Agrarian economy institute, in 1913 more than 88% of crop areas in Ukraine were sown with grain. Gradually — as processing industry was developing and population requirements were growing to fill food basket with miscellaneous foodstuffs, the portion of grain crops in the period till 1990 narrowed by 40-49%, while the technical crops share expanded more than three times. At the same time, fodder crop volume grew more than 10 times – because of increasing productive herd.

Цікавою є динаміка змін у структурі посівних площ. За підрахунками Інституту аграрної економіки, у 1913 році в Україні понад 88% посівних площ займали зернові, та поступово, з розвитком переробної промисло-вості та вимог людей щодо наповнення продовольчого кошика різноманітними товара-ми, питома вага зернових у період до 1990 року зменшилася на 40-49% при зростанні частки технічних культур більше ніж у три рази, а кормових, у зв’язку зі зростанням продуктивного стада, більше ніж у 10 разів.

There were considerable changes in the capacity level of particular crops. Most of agricultural crops reached their productivity high in 1990 – the record-high productive year for Ukrainian agriculture, when grain crop capacity made 35.1 centners/hectare. To compare, capacity of grain crops in 2007 was 21.8 centners/hectare. Gross yields of grain did change too. Grain yield in 1990 totaled impressive 51 mn tons (per capita indicator of nearly a ton). Grain harvest in 2007 was 42.5% lower than in 1U90 – only 29.3 mn tons.

Відбулися значні зміни рівня врожайності окремих культур. Свого піку врожайність більшо-сті сільськогосподарських куль-тур досягла у 1990 році – найбільш продуктивному для сільського господарства України за всі роки її існування, коли врожайність зернових досягла 35,1 ц/га. Врожайність зернових у 2007 році склала 21,8 ц/га. Зміни відбулися і у валових зборах зерна. Загальний врожай зерна в 1990 році сягнув 51 млн тонн, або майже по тонні зерна на душу населення. Збір зернових культур у 2007 році був на 42,5% нижче, ніж у 1990-му, склав всього 29,3 млн тонн.

Changes in meat production are mirror reflection of dynamics in grain production, as well as reducing population of all livestock. In 1990, gross production of meat (slaughter weight) in Ukraine made 4,358 ths. tons, whereas meat production in 2007 was far below – at 1,912 ths. tons.

Зміни виробництва м’яса дзеркально відбивають зміни виробництва зерна, а також зменшення поголів’я всіх видів сільськогосподарських тварин. У 1990 році загальне виробництво м’яса (у забійній вазі) по Україні становило 4358 тис. тонн, то в 2007 році виробництво м’яса було значно нижчим і складало 1912 тис. тонн.

In general, first steps of the country’s agriculture in the years after independence can be seen negative and of low efficiency. Production volumes went down in comparison to 1990. It is natural that indicators of 2007 do not correspond to Ukraine’s capacities.

Перші кроки сільського госпо-дарства країни після здобуття незалежності в цілому можна вважати негативними та малое-фективними. Обсяги виробниц-тва продукції порівняно з 1990 роком скоротилися. Природно, показники, наприклад, 2007 року не відповідають можливостям України.

Among 17 countries – main producers of grain in the world, Ukraine ranked the fifth in 1961 and tenth in 2005; by sunflower seeds production – first and second ranks correspondingly, sugar beet production – first and fifth ranks, and potato yield – 4 rank. Therefore, by production of main agricultural crops Ukraine worsened its positions in the world over the last 44 years, except for potato production.

Україна серед 17-ти країн (основних виробників зерна) займала у 1961 році 5 місце, в 2005 році – 10 місце, по соняшнику – відповідно, 1 та 2 місця, цукрових буряках – 1 та 5 місце, картоплі – 4 місце. Тобто, за обсягами виробництва основних сільськогосподарських культур Україна за останні 44 роки погіршила свої позиції в світі, за винятком картоплі.

Rebuilding of economy in general and agricultural sector reforms in particular also had negative effects on development of agricultural business. Under such conditions, per capita indicators got worse, and as a result the country went lower in ratings of global indicators, as well as corresponding rankings of major agricultural producers.

Негативно на розвиток сільсько-го господарства вплинули і перебудова економіки в цілому і реформування аграрного сектору зокрема. Безумовно, за таких умов скоротилося виробництво на душу населення та погіршилися рейтинги країни як відносно світових показників, так і відповідних показників країн основних виробників сільськогосподарських товарів.

Despite all negative factors, Ukraine has a huge potential to boost agricultural production – not only to ensure proper level of the population nutrition, but to help enter foreign markets with competitive products and take direct part in international programs of food aid to poor countries.

Проте, попри всі негаразди та негативи, Україна має величез-ний потенціал нарощування виробництва сільськогосподар-ської продукції, щоб забезпечити не тільки гідний рівень харчу-вання населення країни, а й допомогти вийти на зовнішні ринки з конкурентоспроможною продукцією і взяти безпосеред-ню участь у міжнародних прог-рамах продовольчої допомоги бідним країнам.

With its most fertile land in the world, Ukraine has unused potential and can produce much more agricultural produce. If the country can raise agricultural crops capacity and animal productivity to average indicators of the European Union, then – with the same crop area size and cow stock – Ukraine will be able to produce around 70 mn tons of grain, 6.5 mn tons of sugar, over 4 mn tons of sunflower seeds, 40 mn tons of milk, and 4.6 mn tons of meat.

Україна, з її найродючішою у світі землею, має невикориста-ний потенціал і може виробляти набагато більше сільськогоспо-дарської продукції. Якщо підвищити врожайність сільсько-господарських рослин і продук-тивність тварин до середніх показників ЄС, то Україна зможе при тих самих розмірах посівних площ та поголів’ї корів виробля-ти близько 70 млн тонн зерна, 6,5 млн тонн цукру, більше 4 млн тонн соняшнику, 40 млн тонн молока, 4,6 млн тонн м’яса.

If state-of-art technologies are implemented, Ukraine will be able to double or triple per capita production and export foodstuffs to the world market for total value USD 16-18 bn, forecast export volumes including 10-15 mn tons of grain, 1.5 mn tons of sugar, and 2 mn tons of meat.

При реалізації сучасних технологій Україна може в 2-3 рази збільшити виробництво на душу населення та експортувати продовольство на світовому ринку на 16-18 млрд USD при прогнозованих обсягах експорту 10-15 млн тонн зерна, 1,5 млн тонн цукру, 2 млн тонн м’яса.

There are two most urgent problems in the Ukrainian agriculture for now: solve the issue of land property right and encourage people to work at the land. Dnieper black earth will bring full return upon the newest technologies applied in order to increase production through higher productivity.

Головними наразі в українсь-кому АПК є дві проблеми: вирі-шити питання власності на землю і заохотити людей працю-вати на землі. Дніпровські чорноземи віддячать сповна при застосуванні новітніх техноло-гій, які забезпечать зростання виробництва шляхом росту врожайності.