
- •Ю.О. Малик Енергозберігаючі технології
- •12. Методи прямого перетворення енергії
- •12.1. Хімічні методи перетворення енергії
- •12.2. Цикл термоелектричної установки
- •12.3. Цикл термоелектронного перетворювача енергії
- •12.4. Цикл магнітогідродинамічних (мгд) генераторних установок
- •13. Вторинні енергоресурси (вер) та енерготехнологічне комбінування
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Класифікація вторинних ресурсів
- •13.3. Джерела вторинних енергоресурсів
- •13.4. Обладнання для використання теплових вер
- •13.5. Використання низько-потенціальних теплових вер
- •13.5.1. Теплозабезпечення
- •13.5.2. Виробництво електроенергії з відпрацьованої пари
- •13.5.3. Комбіноване використання відпрацьованої пари
- •13.5.4. Одержання холоду
- •13.5.5. Використання теплоти виробничої води
- •13.5.6. Агротеплофікація
- •13.5.7. Виробництво електроенергії з відпрацьованої води
- •13.5.8. Використання низькотемпературних продуктів горіння
- •13.6. Використання фізичної теплоти технологічних продуктів
- •13.7. Використання фізичної теплоти технологічних потоків у виробництві сірчаної кислоти
- •13.8. Утилізація теплоти продуктів піролізу в виробництві етилену
- •14. Паливо. Основи горіння та організація процесу спалювання палива
- •14.1. Сучасний стан та перспективи розвитку енергетичних ресурсів України
- •14.2. Види та характеристики палива
- •14.2.1. Тверде та рідке паливо
- •14.2.2. Газоподібне паливо
- •14.2.3. Технічні характеристики палива
- •14.3. Елементи теорії горіння та організація процесу спалювання палива
- •14.3.1. Гомогенне горіння. Горіння газоподібного палива
- •14.3.2. Горіння рідкого палива
- •14.3.3. Гетерогенне горіння
- •14.4. Розрахунки процесів горіння палива
- •14.4.1. Розрахунки витрат повітря на спалювання 1 кг палива
- •14.4.2. Склад та об’єм продуктів згоряння 1 кг палива
- •14.4.3. Ентальпія продуктів згоряння
- •14.5. Види пристроїв для спалювання палива
- •14.5.1. Спалювання твердого палива у факелі
- •14.5.2. Спалювання мазуту та газу в паленищах
- •Література
- •Енергозберігаючі технології
13.5. Використання низько-потенціальних теплових вер
Тиск відпрацьованої виробничої пари на різних підприємствах коливається в широких межах - від 0,13 до 1 МПа і більше. Крім цього відпрацьована пара багатьох підприємств забруднена механічними і агресивними хімічними домішками. Деякі виробничі установки працюють із змінним навантаженням, що пов’язане з періодичним використанням відпрацьованої пари. Відпрацьована виробнича пара може бути використана для цільового технологічного використання теплозабезпечення, виробництва електроенергії, комбінації теплозабезпечення та виробництва електроенергії, одержання холоду та інше.
Використання відпрацьованої пари для технологічного призначення надзвичайно різноманітне і визначається в кожному конкретному випадку характером технологічного процесу. Наприклад, пропарювання бетону в промисловості будівельних матеріалів, нагрівання аміаку на підприємствах азотної кислоти, підігрівання мазуту в нафтопереробній промисловості та інше.
Цей напрямок є найпростішим для виконання, капітальні експлуатаційні витрати не великі, а енергетичний ефект досить високий і залежить тільки від температури конденсату, який відводиться.
13.5.1. Теплозабезпечення
Відповідно до цієї схеми (рис. 13.5) відпрацьована пара від виробничої установки 1 проходить очищення в апараті 2 і направляється теплоспоживачу 3. При різких коливаннях в споживанні гострої пари на паропроводі встановлюється пароводяний акумулятор 5. При невідповідності режимів відпрацьованої пари і теплових навантажень споживачем передбачено акумулятор 4.
Р
ис.
13.5.
Принципова схема використання
відпрацьованої пари.
13.5.2. Виробництво електроенергії з відпрацьованої пари
Відпрацьована пара для виробництва електроенергії може бути використана в турбінах м’ятої пари, в турбінах подвійного тиску, а також в теплофікаційних турбінах з проміжковим підводом водяної пари.
На рис. 13.6а показана схема установки з виробництва електроенергії з використанням турбіни м’ятої пари. В зв’язку з можливими перервами при подачі відпрацьованої пари від виробничого агрегату акумулятор 5 повинен використовуватись з великим запасом акумулятивної енергії. Робота установки з турбінами подвійного тиску протікає в більш відповідних умовах, оскільки в турбіну 4 (рис. 13.6б) незалежно від роботи виробничого агрегату 1 забезпечується безперервно подача пари і акумулятор 6 в даному випадку не встановлюється. При наявності на підприємстві місцевої ТЕЦ відпрацьованої пари вона може бути використана в теплофікаційних агрегатах (рис. 13.6в).
В зв’язку з тим, що електрозабезпечення не має сезонного характеру, а надлишки виробленої електроенергії завжди можуть бути передані в загальну мережу, то це дає можливість використовувати відпрацьовану пару цілодобово.
Р
ис.
13.6. Схеми використання відпрацьованої
пари для виробництва електроенергії:
1- виробничий агрегат; 2- апарат для
очищення пари; 3- турбіна м’ятої пари;4-
конденсатор, турбіна подвійного тиску;
5,6 – теплові акумулятори; 7- котел;
теплофікаційна турбіна
В зв’язку з цим комбіновані установки для теплозабезпечення і виробництва електроенергії є перспективними.