
- •Ю.О. Малик Енергозберігаючі технології
- •12. Методи прямого перетворення енергії
- •12.1. Хімічні методи перетворення енергії
- •12.2. Цикл термоелектричної установки
- •12.3. Цикл термоелектронного перетворювача енергії
- •12.4. Цикл магнітогідродинамічних (мгд) генераторних установок
- •13. Вторинні енергоресурси (вер) та енерготехнологічне комбінування
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Класифікація вторинних ресурсів
- •13.3. Джерела вторинних енергоресурсів
- •13.4. Обладнання для використання теплових вер
- •13.5. Використання низько-потенціальних теплових вер
- •13.5.1. Теплозабезпечення
- •13.5.2. Виробництво електроенергії з відпрацьованої пари
- •13.5.3. Комбіноване використання відпрацьованої пари
- •13.5.4. Одержання холоду
- •13.5.5. Використання теплоти виробничої води
- •13.5.6. Агротеплофікація
- •13.5.7. Виробництво електроенергії з відпрацьованої води
- •13.5.8. Використання низькотемпературних продуктів горіння
- •13.6. Використання фізичної теплоти технологічних продуктів
- •13.7. Використання фізичної теплоти технологічних потоків у виробництві сірчаної кислоти
- •13.8. Утилізація теплоти продуктів піролізу в виробництві етилену
- •14. Паливо. Основи горіння та організація процесу спалювання палива
- •14.1. Сучасний стан та перспективи розвитку енергетичних ресурсів України
- •14.2. Види та характеристики палива
- •14.2.1. Тверде та рідке паливо
- •14.2.2. Газоподібне паливо
- •14.2.3. Технічні характеристики палива
- •14.3. Елементи теорії горіння та організація процесу спалювання палива
- •14.3.1. Гомогенне горіння. Горіння газоподібного палива
- •14.3.2. Горіння рідкого палива
- •14.3.3. Гетерогенне горіння
- •14.4. Розрахунки процесів горіння палива
- •14.4.1. Розрахунки витрат повітря на спалювання 1 кг палива
- •14.4.2. Склад та об’єм продуктів згоряння 1 кг палива
- •14.4.3. Ентальпія продуктів згоряння
- •14.5. Види пристроїв для спалювання палива
- •14.5.1. Спалювання твердого палива у факелі
- •14.5.2. Спалювання мазуту та газу в паленищах
- •Література
- •Енергозберігаючі технології
14.4.2. Склад та об’єм продуктів згоряння 1 кг палива
За умови повного згоряння палива гази згоряння містять продукти повного окиснення елементів горючої маси палива, тобто СО2 та Н2О. Тому склад сухих газів у відсотках до об’єму може бути представлений сумою
.
(14.36)
Позначаючи об’єм триатомних газів, RO2, отримаємо вираз (14.36) у вигляді
.
(14.37)
Повний об’єм газів згоряння палива складається із суми об’ємів сухих газів Vс.г. та водяних парів Vв.п., м3/кг.
,
(14.38)
де
;
.
Для твердих та рідких палив (окрім сланців) об’єм триатомних газів визначається, як і витрата кисню, на основі розрахунку стехіометричного рівняння відповідної реакції:
Для вуглецю
або
12 кг С + 32 кг О2 = 44 кг СО2,
1 кг С + (32/12) кг О2 = 44 (12 1,964) м3 СО2.
Тобто на 1 кг вуглецю палива отримуємо такий об’єм вуглекислого газу:
44/ (12 1,964) = 1,866 м3.
Тут 1,964 – густина СО2 за нормальних умов, кг/м3. Аналогічно визначаються VSO2 та VH2O. Сумарний об’єм триатомних газів визначається за формулою, м3/кг.
(14.39)
де Кр = Ср + 0,0375 Sp.
У випадку спалювання сланців об’єм триатомних газів додатково включає в себе продукти розкладу карбонатів.
Теоретичний об’єм азоту палива та повітря в продуктах згоряння визначається за формулою
,
або
,
(14.40)
де 1,251 – густина азоту за нормальних умов, кг/м3
Водяна пара в продуктах згоряння палива утворюється в результаті згоряння водню у кількості 9Нр/100 0,804) = 0,111 Нр та випаровування вологи палива Wp /(100 0,804) = 0,0124 Wp. Окрім того, волога надходить з повітрям, яке подається на горіння. За умови вологовмісту повітря dn = 10 г/кг або 13 г/м3, об’єм водяної пари, що надходить з повітрям, становить
.
За умови наявності парового (форсуночного) дуття GФ (кг/кг) в продуктах згоряння буде міститися ця пара в об’ємі GФ/0,804=1,24 GФ., де 0,804 – густина водяної пари за нормальних умов, кг/м3.
Таким чином теоретичний об’єм водяної пари визначається за формулою
.
(14.41)
Аналогічно визначається об’єм продуктів згоряння газового палива. Розрахункові формули у цьому випадку мають такий вигляд; м3/м3
,
(14.42)
.
(14.43)
(14.44)
де dr – вололговміст газового палива, г/м3.
За умови значення коефіцієнта витрати повітря 1, продукти згоряння містять додатковий об’єм повітря та вологу цього повітря. Тому для твердого, рідкого та газоподібного палива розрахунок об’єму продуктів згоряння ведеться за формулою, м3/кг (м3/м3):
,
(14.45)
,
(14.46)
.
(14.47)
В процесі випробування діючих агрегатів для визначення складу димових газів користуються різними газоаналізаторами, основаних на вибірковому поглинанні продуктів згоряння відповідними реактивами.
Водяні пари конденсуються і отримані результати аналізу відносяться тільки до сухих продуктів згоряння. Для повного згоряння:
або в об’ємних відсотках
.
Оскільки VС.Г=(VRO2/RO2)100, то підставивши VRO2 із (14.39) отримаємо
VС.Г = 0,01866 КР/RO2, (14.48)
де КР = СР + 0,375 SP; CP та SP – в %.
Знаючи склад продуктів згоряння за даними аналізу газів, можна визначити коефіцієнт надлишку повітря за умови повного горіння
(14.49)
де Vнад – надлишковий об’єм повітря, коефіцієнти 79 та 21 – відповідно об’ємні вмісти азоту та кисню в повітрі (%). У випадку неповного згоряння до СО коефіцієнт надлишку повітря розраховується за формулою
.
Для розрахунків пристроїв для спалювання палива, печей та парогенераторів, необхідні дані про парціальний тиск триатомних газів та водяних парів, що мають здатність до випромінювання. У цьому випадку парціальний тиск визначається за об’ємними частками компонентів за формулами для газових сумішей
.
(14.50)
,
(14.51)
де p – загальний тиск продуктів згоряння, що дорівнює за відсутності наддуву атмосферному, тобто 0,0981 МПа.