2. Структура естетичної свідомості. Категорії естетики.

Розвиток і поширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок розвитку як естетичної та художньої практики, так і наукової рефлексії стосовно них. Естетичні категорії не є не рухомими і незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку естетичного досвіду і пізнання. Сучасна естетична теорія внаслідок бурхливого розвитку нових напрямків дослідження й загально філософських методологічних засад не має чітко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточного визначення категоріального статусу.

Розглянемо деякі з них:

Гармонія - розглядається як породження двох основ - краси і боротьби, любові і війни ( мається на увазі міф про Гармонію, дочку бога війни Арея, і богині краси Афродіти). Значний внесок у розвиток категорії гармонії внесли Сократ, Платон, Арістотель.

Міра - середина між надмірністю і нестатком. Допомагає уникнути крайнощів.

Прекрасне - це вічне, не знає ні народження ні загибелі. За Платоном, це «одвічна ідея», до якої реальні предмети мають лише опосередковане відношення.

Потворне - особливого значення ця категорія набула в естетиці і мистецтві романтиків. В XIX ст. це була чи не найважливіша проблема. Резенкранц, послідовник Гегеля, розвиває теорію потворного - визнаючи свою нездатність переходити у комічне потворне досягає згоди з красою. Це концепція, де потворне є органічним моментом прекрасного.

Піднесене - розглядається як самостійна естетична категорія. У Канта піднесене пов'язується з високим моральним змістом, через подолання страху і моральне задоволення.

Низьке - це сфера несвободи людства, негативна естетична цінність, крайня сутність потворного, жахливого.

Трагічне - в одному з тлумачень розглядається як перехрестя найзагальніших суперечностей між ідеальним і реальним, індивідом і суспільством, між прагненням людини і «хитрістю» світового розуму.

Комічне - є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема як гумор, сатира, сарказм, іронія. Усі вони є знаряддям подолання недоліків у людині та соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людей про себе.

Вважаємо за необхідне розглянути категорію естетичного як типу духовності.

Естетичне - метакатегорія естетики, що характеризує певну сферу цінностей, пов'язану із суспільно значущою змістовною формою, яка дається людині в акті чуттєвого сприймання. Специфіка естетичного полягає в нерозривній єдності чуттєво-матеріальних, та ідеально-змістовних моментів, унаслідок чого воно пов'язане з усвідомленням специфіки людського почуття не як психофізіологічного процесу, а як інтелектуальної діяльності. Поняття «тип духовності» бере свій початок у філософській системі С. Кіркегора, який критикуючи раціоналізм Гегеля за принесення в жертву анонімному і безпристрасному абсолютному духу живої реальної людини, на перший план висуває потребу тісного зв'язку філософування з людським індивідом, його реальними переживаннями, настроями, почуттями, з «безвихідною трагічністю» людського існування. Кіркегор розглядає типи духовності по «висхідній» – від нижчого (естетичного) через етичне до вищого (релігійного). Типи духовності розглядає також М. Бахтін, широко використовуючи поняття для розкриття та глибокого філософського аналізу складних проблем людини і культури, виділяючи естетичний, етичний, теоретичний тип духовності. Важливо зазначити, що самоусвідомлення естетичним своєї духовної сутності протягом історичного процесу культуротворення здійснювалося в двоєдиному процесі: співвіднесення себе з суттєвим змістом інших типів духовності й відділення від них. Саме в естетизмі значною мірою здійснювалось як осягнення відмінності естетичного від інших типів духовності, так і прагнення до подолання суперечностей між раціоналізацією, соціологізацією, ідеологізацією світу й естетичним буттям.

Звісно, що в світі людини існує краса, яка інтуїтивно зрозуміла всім, людина любить і захоплюється красивим, прекрас­ним, піднесеним. Відповідно їй не подобається потворне, низьке. Але такого наївно-інтуїтивного розуміння світу краси недостатньо для здійснення орієнтації в ньому. Формуванню цілісності людських уявлень про цей світ краси сприяє повнота комплексу наших почуттів, уявлень і смаків, поглядів і ідей, які ми називаємо естетичною свідомістю.

Естетична свідомість як окремої особистості так і суспільства, формується на основі естетичної практики в усіх її багатоманітних формах прояву. Багатоманітність естетичної практики суспільства чи особи породжує, зрозуміло, і відповідну багатоспектровість естетичної свідомості, обумовлюючи тим самим і складність структури останньої.

Найістотнішими елементами естетичної свідомості є: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал та естетична теорія.

Естетичне почуття - це емоційно-чуттєве переживання людини викликане спогляданням естетичних цінностей. Естетичне почуття не є вродженим, а формується в процесі розвитку людини, її культури і виражає в любому конкретному випадку небайдужість людини до оточуючого, здатність її до сприйняття , до переживання і співпереживання на основі результатів відображуваного. Сфера почуттів людини формується не лише і тільки як практичний, але і як духовний зв’язок її з оточуючим світом.

Естетичний смак - це здатність людини розрізняти і стало ви­значати естетичну цінність предметів і явищ дійсності та творів ми­стецтва. Він є своєрідним почуттям міри, вмінням знаходити необхідну достатність в особистому ставленні до світу культури та її цінностей, визначаючи тим самим своєрідність позиції і поведінки суб’єкта. В ньому при цьому втілюються певні діалектичні суперечності між: суспільним і індивідуальним, раціональним і чуттєвим, ідеальним і почуттєвим. Естетичний смак детермінує здатність особистості до індивідуального вибору нею естетичних цінностей і уподобань на основі потреб.

Під естетичною потребою розуміється потреба сприймати, оцінювати і створювати естетичні цінності в житті і мистецтві, яка виступає основою для творчого сприйняття і перетворення світу за законами краси, сприяє саморозвитку людини.

Такий структурний елемент естетичної свідомості, як естетичний ідеал – являє собою історично зумовлений образ естетичної досконалості, конкретно-образне уявлення про прекрасне в його найвищому вияві. Він виступає в якості смислової детермінанти, що визначає структуру естетичної свідомості, її характер та всю спрямованість естетичної діяльності.

Як бачимо, структура естетичної свідомості являє собою не що інше, як специфічну спробу відображення комплексу тих основних проблем, які розкривають предмет самої естетики: природу естетичного і багатоманітність його прояву в житті та мистецтві; принципи естетичного і художнього освоєння та перетворення людиною світ; сутність та закономірності функціонування мистецтва.

Слід зауважити, що подальший розвиток естетичної проблематики, − будь то пошуки більш адекватного розуміння обсягу предмету естетики чи визначення можливостей її впливу на всебічний, гармонійний розвиток людини в рамках природного та суспільного буття як і раніше відбувається в гострих дискусіях, що свідчить про принципово різне розуміння і оцінку теоретиками окремих фактів, подій, станів, явищ. На це, зрозуміло, впливає тісний зв’язок естетики зі змінами, що відбуваються в людському бутті в умовах нашої повсякденності.

Контрольні запитання:

1. Роль естетики в сучасній філософській науці.

2. Історія становлення предмету естетика.

3. Естетика і філософія: проблеми взаємозв'язку.

4. Які ви знаєте категорії естетики.

5. Розкрити суть естетичного, як типу духовності.

Теми рефератів та доповідей:

1. Прекрасне як цінність.

2. Проблеми сучасного естетичного виміру.

3. Мистецтво, як вид естетичної діяльності.

4. Мистецтво і мораль: проблеми взаємодії.

5.Свобода і детермінізм в мистецтві.

Рекомендована література:

1. Адорно Теодор В. Естетическая теория. - М.,2001.

2.Естетика: Підручник /Л.Т. Левчук, В.І.Панченко, О.І.Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища шк., 2005.

3. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності.

Тести проміжного контролю знань (мод.2)

Знайдіть правильні відповіді у кожному із запропонованих тестових завдань.

1. Свідомість - це:

а) властивість мозку формувати розуміння;

б) властивість мозку відображати об`єктивну реальність;

в) властивість мозку відображати об`єктивну реальність в

чуттєвих чи логічних образах;

г) здатність відчувати все оточуюче.

2. Чи є вірним те, що:

а) свідомість є вищою формою відображення матерії;

б) причиною свідомості є біологічна еволюція;

в) свідомість детермінована соціально-практичним і культурно -

історичним способом людського існування;

г) свідомість пов`язана з мовою;

ґ) свідомість існує в єдності індивідуальної та суспільної форми;

д) свідомість існує у формі пізнавальної та оціночної діяльності.

3. Людській свідомості існує здатність:

а) до породження об`єктивної реальності;

б) до адекватного відображення реальності;

в) переважно користуватися першою сигнальною системою;

г) до безпосередньої дії на навколишню дійсність.

4. У структуру свідомості можна включити:

а) мрії, образи, уявлення, почуття;

б) несвідоме, підсвідоме, свідоме та самосвідомість;

в) мислення, почуття та емоції, волю;

г) знання, ідеї, теорії, уявлення, бажання.

5. Серед перерахованих нижче виділіть те, що стосується

функцій свідомості:

а) орієнтування; б) пізнання;

в) контроль; г) регулювання;

ґ) бажання; д) оцінювання;

е) комфорт; є) боротьба за існування;

ж) агресія.

6. Що ви розумієте під несвідомим?

а) все, що не усвідомлюється людиною;

б) інтуїтивні дії;

в) всі елементи спонтанних дій;

г) явища і процеси, що впливають на поведінку людини, але не усвідомлюються нею;

ґ) потяги і інстинкти.

7. Виділіть рівні наукового пізнання:

а) природничий і гуманітарний;

б) чуттєвий та раціональний;

в) емпіричний та теоретичний;

г) антагоністичний та неантагоністичний;

ґ) прогресивний та регресивний.

8. Вкажіть емпіричні методи наукового пізнання:

а) моделювання;

б) спостереження;

в) абстрагування;

г) експеримент;

ґ) аналіз.

9. Методами теоретичного наукового пізнання є:

а) вимірювання з допомогою приладів;

б) спостереження;

в) абстрагування;

г) синтез;

ґ) формалізація.

10. Виділіть форми чуттєвого пізнання:

а) поняття;

б) уявлення;

в) відчуття;

г) сприйняття;

ґ) подразнення.

11. Що таке істина?

а) знання, що відповідають об`єкту буття і своєму розумінню;

б) конвенція, угода вчених;

в) знання, що раціонально і просто описують досвід;

г) це те, що підтверджується досвідом.

12. Яке визначення логіки як науки ви вважаєте правильним:

а) логіка – це наука, яка досліджує мислення людини;

б) логіка – це наука, яка досліджує мислення людини, виражене в

мові;

в) логіка – це наука, яка досліджує міркування людей;

г) логіка – це наука, яка досліджує форми (схеми) міркування людей.

13. Яке визначення поняття є правильним:

а) поняття – це думка, яка шляхом указівки на деяку ознаку

виокремлює з універсаму та узагальнює в клас предмети, яким

притаманна ця ознака;

б) поняття – це висловлювання, в якому відображено суттєві

ознаки якогось явища;

в) поняття – це ланцюжок міркувань, певним чином пов`язаних

поміж собою.

14. Хто з філософів започатковує напрям «філософська антропологія»?

а) Е. Гуссерль;

б) М. Шелер;

в) Л. Фейєрбах;

г) Сократ;

ґ) Поппер.

15. Яке визначення поняття «людина» найбільш повно розкриває її сутність:

Людина - це:

а) індивід з властивою йому генетичною програмою;

б) тварина, що здатна виготовляти знаряддя праці;

в) соціальна істота;

г) біосоціальна істота, здатна до мислення та ціленаправленої

діяльності.

16. Що таке «особистість»?

а) зріла людина;

б) людина з властивими їй суспільно значимими якостями;

в) синонім людини;

г) свідомий історичний діяч;

ґ) все разом.

17. З яким визначенням поняття «свобода» Ви згідні?

Свобода - це:

а) повна незалежність від обставин;

б) усвідомлена необхідність і можливість вибору;

в) здатність суб`єкта прийняти рішення зі знанням справи;

г) що хочу, те і роблю;

ґ) небажання рахуватися з необхідністю.

18. Суспільство – це:

а) сукупність людей, що проживають на даній території;

б) союз людей, що об`єднані виробничими, релігійними,

національними та іншими інтересами;

в) матеріальне утворення, яке виокремилось від природи та

продукує всі форми людського життя і являє собою специфічну

форму життєдіяльності, які історично склалась.

19. Який критерій є основою для формаційного підходу до спеціального розвитку?

а) риночні відносини;

б) тип культури;

в) рівень розвитку продуктивних сил;

г) спосіб виробництва;

ґ) рівень цивілізованості суспільства.

20. Вкажіть визначальний критерій суспільного прогресу:

а) рівень розвитку духовної культури;

б) ступінь розвитку свободи і демократії;

в) ефективність вирішення внутрішніх суспільних проблем;

г) рівень розвитку продуктивних сил;

ґ) рівень доходів населення.

21. Виділіть сучасне розуміння цивілізації:

а) це синонім культури;

б) це рівень розвитку суспільства і культури;

в) це культурно-історичне об`єднання, яке характеризується

спільністю духовних та близькістю суспільно-економічного і

політичного розвитку людей;

г) ступінь розвитку суспільства після варварства;

ґ) високий рівень розвитку суспільства.

22. Чим викликана криза сучасної цивілізації?

а) розвитком науки;

б) відсутністю розумової стратегії розвитку суспільства;

в) дефектами соціальної системи;

г) науково-технічним прогресом;

ґ) безвідповідальністю людей та політиків.

23. Чим обумовлено зростання досліджень проблеми культури XX ст.:

а) загальне зниження рівня культури;

б) перетворення питання про збереження рівня культури на

глобальну проблему;

в) обернення досягнень культури проти людини;

г) поява некласичної масової культури.

24. Нормативно-оцінний спосіб відношення до дійсності в основі якого лежить фундаментальна розрізненість добра і зла – це:

а) естетичне;

б) естетичний смак;

в) мораль;

г) моральність;

ґ) відповідальність.

25. Найпершою ознакою культури можна вважати:

а) таку людську поведінку, в якій відчувається вишкол;

б) створення чогось нового;

в) «другу природу», створену людиною;

г) зміна природного стану грошей.

26. Що означає термін «ноосфера»?

а) об`єднання людства в єдину світову систему;

б) система глобального моделювання навколишнього середовища;

в) сфера панування розвитку;

г) глобалізація суспільства;

ґ) все разом.

27. Найбільш перспективним для людства у XXI ст. є:

а) діалог «локальних структур»;

б) соціально-культурний ізоляціонізм;

в) загально цивілізаційна єдність при збереженні соціокультурного

різноманіття;

г) опора суспільств на «власні сили»;

ґ) вирішення глобальних проблем.

28. Священним Писанням християнства є:

а) Старий Заповіт;

б) Новий Заповіт;

в) Біблія, що включає Старий і Новий Заповіти;

ґ) Євангелія.

29. Унаслідок Брестської церковної унії виникла:

а) Українська автокефальна православна церква;

б) Українська греко-католицька церква;

в) Римо-Католицька церква в Україні;

г) Українська католицька церква.

30. Основний принцип буддійської етики:

а) незаподіяння шкоди священним тваринам;

б) незаподіяння шкоди всьому живому;

в) незаподіяння шкоди людині;

г) незаподіяння шкоди священним рослинам.

31. Моральна оцінка – це:

а) вивчення значимості буття з точки зору уявлення про прекрасне

та повторне;

б) рух людської думки та пізнання;

в) стан природного і людського буття;

г) складний синтез зовнішніх і внутрішніх чуттів;

ґ) виявлення значимості поведінки людини з точки зору добра і

зла, справедливості і несправедливості, відповідальності і

безвідповідальності.

32. Такі поняття моралі як «обов`язок», «справедливість» і «відповідальність» за своїм смисловим значенням пов`язані між собою, як саме?

а) в них відбиваються вищі ідеали і взірці поведінки;

б) вони виступають структурою моральної свідомості;

в) це процеси творчого процесу митця;

г) разом ця сукупність дає побудову головних категорій моральної

свідомості;

ґ) разом ця сукупність дає побудову головних категорій моральної

самосвідомості.

33. Серед запропонованих суджень виберіть ті, які характеризують особливість естетики:

а) прояв ціннісного ставлення людини до дійсності;

б) вчення про прекрасне і досконале;

в) сфера людської дійсності функцією якої є вироблення

об`єктивних знань про дійсність;

г) форма регуляції суспільних відносин;

ґ) становлення чуттєвої культури людини.

34. Які з названих понять становлять структуру естетичної свідомості?

а) дизайн;

б) естетичний ідеал;

в) естетичний смак;

г) прекрасне;

ґ) знання.

35. Конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне в його найвищому вияві – це:

а) піднесене;

б) естетичний смак;

в) героїчне;

г) естетичний ідеал;

ґ) мистецтво.