50.Розвиток міжнародного кооперування

Загальною об'єктивною основою міжнародного кооперування виробництва (МКП) є зростаючий рівень розвитку продуктивних чинностей, а отже, ступінь їхнього розчленовування на галузі, виробництва, підприємства. За короткий історичний строк радикально перетворився первинний осередок виробництва - підприємство, причому так, що це відображається на всіх сторонах суспільного (а отже, і міжнародного) поділу праці. Усе більше повне й послідовне виділення зі складу підприємств окремих стадій технологічного процесу, випуск складових частин кінцевого продукту й передача його «частковим» підприємствам знаменують собою новий якісний стрибок у поділі праці в промисловості. Це послужило небаченим стимулом для розвитку коопераційних процесів.

Змінився сам характер взаємодії між загальним, приватним і одиничним поділом праці. Нині останнє є «епіцентром» впливу, що викликає глибокі якісні зрушення у всім суспільному поділі праці як усередині країн, так і між ними. Виходити за межі підприємств і преобразуясь у приватний поділ праці, одиничний поділ праці могутньо стимулює його розвиток.

Під впливом цього процесу створюються не просто нові підрозділи суспільного виробництва, а цілі галузі й подотрасли з подетальной і технологічною спеціалізацією, кооперація яких з іншими секторами суспільного виробництва є невід'ємною рисою й умовою їхньої виробничої діяльності.

У результаті впливу НТР була створена матеріальна основа для широкого розвитку виробничого кооперування. НТР змінила й сам характер МКП, включивши в нього як найважливіший елемент науку. Таким чином, головна функція кооперації праці - служити коштами збільшення вироблених матеріальних благ при більше високій продуктивності праці - була доповнена іншою важливою функцією - реалізацією принципово нових завдань, які важко або неможливо вирішити без об'єднання зусиль виробників декількох країн.

Основні ознаки МКП:

♦  попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності;

♦  координація господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у певній, взаємопогоджуваній сфері цієї діяльності;

♦  наявність як безпосередніх суб'єктів виробничого кооперування промислових підприємств (фірм) з різних країн;

♦  закріплення в договірному порядку як головні об'єкти кооперування готових виробів, компонентів і відповідної технології;

♦  розподіл між партнерами завдань у рамках погодженої програми, закріплення за ними виробничої спеціалізації виходячи з основних цілей коопераційних угод;

♦  безпосередній зв'язок здійснюваних партнерами взаємних або однобічних поставок товарів з реалізацією виробничих програм у рамках кооперування.

Варто підкреслити, що спільна діяльність такого роду жадає від учасників кооперації дотримання ритмічності й синхронізації випуску часткової й кінцевої продукції в погоджених обсягах і асортиментах, необхідного якості, причому в обумовлений термін.

МКП у міру розвитку, залучення у свою орбіту суміжних процесів, придбання більше комплексного характеру одержало назву «міжнародне промислове співробітництво». Останнє ширше по своєму охопленню, чим кооперування виробництва в промисловості, і включає різноманітні форми діяльності в області виробництва, прикладної науки, техніки, торгівлі, технічного обслуговування й ін. Комплексність - найважливіша риса міжнародного промислового співробітництва.

Класифікація МКП прямо залежить від методологічних принципів, що становлять його основу. Можна досліджувати коопераційні зв'язки всесвітнього масштабу або їхнього прояву у внутрішньогалузевому або міжгалузевому розрізі. Зв'язку можна розглядати на галузевому й фірмовому рівнях. Існують і інші підходи