3.1.2. Методика виконання роботи

3.1.2.1. Підбирають віскозиметр з таким розрахунком, щоб час витікання даного продукту був не менше 200 с. При меншому часі ви­тікання рідини зменшується точність вимірювання.

Рекомендовані ді­аметри капілярів віскозиметрів для різних видів олив наведені в табл. 1.

1.Рекомендовані діаметри капілярів віскозиметрів, мм

Вид та марка оливи	Рекомендований діаметр капіляра при температурі випробування 100 °С 50 °С
Індустріальні: И-Л-А-22 И-Г-А-32 И-Г-А-46 И-Г-А-68 Моторні: М-6, М-8 М-10,М-12 М-16 Авіаційні, трансмісійні, циліндрові	0,4-0,6 0,8-1,0 0, 6-0,8 1,0-1,2 0,6-0,8 1,2-1,5 0,8-1,0 1,2-1,5 0,8-1,0 1,2-1,5 0,8-1,0 1,2-1,5 1,0-1,2 1,5-2,0 1,2-1,5 2,0-2,5

3.1.2.2. Перед визначенням в'язкості віскозиметр декілька разів промивають розчинником, який добре змішується з досліджуваним продуктом, потім розчинником, який повністю випаровується. Сушать віскозиметр, пропускаючи через нього слабкий потік чистого сухого повітря, до повного видалення слідів розчинника.

Періодично віскозиметр промивають хромовою сумішшю для видалення відкладів органічних речовин, старанно промивають послі­довно дистильованою водою та ацетоном, а потім сушать сухим чис­тим повітрям.

Відклади неорганічних солей видаляють соляною кислотою, пе­ред промиванням хромовою сумішшю, особливо якщо передбачається присутність "солей барію.

3.1.2.3. Пробу, яку відібрали для випробування, очищують па­ перовим фільтром. При наявності води пробу збезводнюють безвод­ним сульфатом натрію або прокаленою сіллю і також фільтрують.

3.1.2.4. У термостаті встановлюють температуру, необхідну для визначення в'язкості з похибкою, яка не перевищує ±0,1 С Рідину в термостаті необхідно перемішувати, щоб температура була рівномірна по всьому об'єму. Ртутна кулька термометра повинна бути близько бі­ля віскозиметра на висоті середини його капіляра.

3 .1.2.5. Віскозиметр наповнюють продуктом, який мають випро­бувати, для чого на відвідну трубку 5 (рис.З) надівають гумову труб­ку. Потім, закривши пальцем коліно 6 і перевернувши віскозиметр, опускають коліно 7 у посуд з нафтопродуктом, засмоктують його за допомогою гумової груші, водоструминного насоса або інший спосо­бом до відмітки М2, слідкуючи за тим, щоб в рідині не було бульба­шок повітря. Виймають віскозиметр і швидко повертають його в нор­мальне положення. Знімають із зовнішнього боку кінця коліна 7 над­лишок рідини і надягають на нього гумову трубку. Капіляр віскозиме­тра, встановленого в термостаті (бані), повинен бути вертикальним, а розширення 8 - нижче рівня рідини (в крайньому разі на 1/3 внести розширення нижче рівня рідини).

Після витримки в термостаті не менше 15 хв. при даній температурі засмоктують нафтопродукт в коліно 7 приблизно на І/З висоти розширення 8 (не вище рівня рідини).

З'єднують коліно 7 з атмосферою і визначають час переміщення рідини від відмітки М1 до відмітки М2.

Дослід проводять ш:ька разів (не менше трьох). Окремі результати не повинні відрізнятися один від одного більш як на 0,5%, якщо розходження більше - вим рювавня повторюють.