
- •Лабораторна робота № з
- •3.1. Визначення кінематичної в'язкість нафтопродуктів
- •3.1.1. Загальні відомості
- •3.1.2. Методика виконання роботи
- •3.1.3. Підрахунок результатів вимірювання
- •3.2. Визначення умовної в'язкості
- •3.2.1. Будова приладу
- •3.2.2. Методика виконання роботи
- •3.2.3. Підрахунок результатів випробування
Лабораторна робота № з
Визначення кінематичної і умовної в'язкості нафтопродуктів
3.1. Визначення кінематичної в'язкість нафтопродуктів
відповідно до ГОСТу 33 - 82
Мета: навчити студентів визначати кінематичну в'язкість та індекс в 'язкості нафтопродуктів.
Завдання: визначити кінематичну в'язкість нафтопродукту при температурі 0 і 100 С віскозиметром та індекс в'язкості за допомогою номограми, перерахувати кінематичну в’язкість на динамічну.
Матеріальне забезпечення: набір капілярних скляних віскозиметрів типу ВПЖ-4, термостати з водою і гліцерином, термометри для вимірювання температури в межах 0-150 °С, секундоміри, середня проба нафтопродукту об'ємом 100 см .
3.1.1. Загальні відомості
В'язкістю називається властивість рідини створювати опір при взаємному переміщенні або ковзанні її шарів. Фізична суть в'язкості -внутрішнє тертя між частинками рідини, зумовлене молекулярним зчепленням.
Розрізняють в’язкість динамічну (абсолютну), кінематичну та умовну.
Динамічна в'язкість (η) - соефіцієвт внутрішнього тертя. Одиниця вимірювання динамічної в'язкості - паскаль-секунда (Па • с),на практиці використовується одиниця мПа • с= 10 ^-3 Па • с.
Паскаль-секунда чисельно дорівнює опору, який виникає при переміщенні двох шарів рідини площею 1 м^2 які знаходяться один від одного на відстані 1 м і рухаються з відносною швидкістю 1 м/с під дією сили 1 Н.
Динамічну в'язкість визначають за допомогою ротаційного віскозиметра або віскозиметра Хеплера, але частіше - перерахунком із кінематичної в'язкості.
Кінематична
в'язкість (
V)
-
питомий коефіцієнт внутрішнього тертя:
тобто кінематична в'язкість чисельно дорівнює відношенню динамічної в'язкості до густини нафтопродукту, визначених при одній і тій же температурі.
Кінематичну в'язкість визначають за допомогою скляних віскозиметрів, вимірюють в м /с, однак на практиці використовують меншу одиницю - 1 мм2/с= 10*6 м2/с. Суть визначення в'язкості заключається у визначенні часу витікання певного об'єму рідини під дією сили тяжіння.
Умовна в'язкість показує, у скільки разів в'язкість нафтопродукту при температурі вимірювання більша або менша в'язкості дистильованої води при температурі 20 °С. Умовну в'язкість виражають у градусах - °ВУ і визначають за допомогою віскозиметра ВУ.
Значення
в'язкості в значній мірі залежить від
температури, тому літера умовного
позначена її вказується з індексом,
рівним температурі, при якій
визначається в'язкість (п
,уг
,
).
В'язкісно-температурні властивості олив оцінюють індексом в'язкості. Індекс в'язкості (ІВ) - це відносна величина, яка показує ступінь зміни в'язкості олив залежно від температури порівнянно з еталонними оливами. За еталон вибрано дві групи олив, оливи першої групи незначно змінюють свою в'язкість при зміні температури, тобто мають похилу в'язкісно-температурну криву. Індекс в'язкості цих олив приймають за 100 одиниць. Друга група характеризується дуже крутою в'язкісно-температурною кривою, індекс в'язкості цих олив прийнято за 0 одиниць.
В основу визначення ІВ покладено умовні одиниці в'язкості (універсальні одиниці Сейболта), але так як визначити їх важко, в практиці частіше використовують спеціальні формули або номограму. Для цього необхідно знати кінематичну в'язкість нафтопродукту при температурі 40 і 100 °С (в першому випадку) і при температурі -Ш і 100 °С (в другому випадку).