1. Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування

Розрізняють два основні види ілюстрацій: художньо-образні (вони “перекладають” для реципієнтів вербальні образи повідомлення на візуальні) та науково-пізнавальні (вони передають реципієнтам ті візуальні образи, які принципово неможливо створити і передати вербальними засобами). За жанрами ілюстрації поділяють на фотографії\ малюнки (художні),рисунки (технічні), креслення, схеми, карти, графіки та діаграми. За ступенем абстрагування вказані види ілюстрацій поділяють на типи¹: реально- предметні (фотографії, рисунки з натури), умовно-предметні (креслення, схеми, карти), абстрактні (графіки, діаграми тощо). Описані три типи можуть об’єднуватися й утворювати комбіновані ілюстрації.

Вимоги до художньо-образних і науково-пізнавальних ілюстрацій різні. Перші призначені для дублювання змісту тексту (наприклад, в художній літературі чи публі­цистиці), а другі — для доповнення повідомлень тим, що не може бути виражене вер­бальними засобами (у цьому виді ілюстрацій відносно тексту обов’язково повинна бути нова інформація).

Вкажемо на особливості деяких видів ілюстрацій. Малюнки та рисунки дають художникам змогу виділити кожну потрібну деталь, вони зрозумілі й доступні для реципієнтів будь-якої кваліфікації. Проте малюнки й рисунки в більшості випадків не є докумен­тальними, та й їх підготовка коштує достатньо дорого. Фотографії, на відміну від малюнків і рисунків, є документальними, їх виготовлення достатньо просте й дешеве, однак фотографи не завжди можуть з погрібною чіткістю виділити потрібну деталь². На противагу цим видам ілюстрацій технічні рисунки (креслення, схеми, карти, графіки, діаграми) чітко виділяють потрібні деталі і в певному розумінні є документальними, проте їх виконання вимагає значних витрат, а сприймати їх можуть лише реципієнта з достатньо високою або найвищою кваліфікацією.

З позицій співвідношення кількості ілюстраційного та текстового матеріалу в пові­домленні можна виділити два типи видань: текстові (в них ілюстрації займають менше половини обсягу) та ілюстровані (в них ілюстрації займають більше половини обсягу). До останнього типу видань належать, наприклад, художні альбоми з репродукціями картин, скульптур, архітектурних ансамблів, альбоми креслень основних пристроїв тощо. У таких виданнях текст відіграє допоміжну роль.

Ілюстрації обов’язково потрібні в тих випадках, коли вони описують нові для реципієнтів предмети, вимагають їх відтворення реципієнтами (наприклад, у навчальній літературі), є документальними підтвердженнями описуваних фактів (наприклад, у публіцистичній чи науковій літературі).

Редагуючи ілюстрації, редактор повинен тісно співпрацювати з автором художнього оформлення і конструктором видання.

2. Підписи до ілюстрацій

Підписи до ілюстрацій складаються з п’ятьох частин:

1. назви (іноді скороченої) різновиду ілюстрації (Рис., Мал., Фото, Схема, Графік, Креслення, Карта, Ілюстраціятощо);

2. нумераційної назви, тобто порядкового номера, ілюстрації;

3. тематичної назви, в якій іноді можуть вказувати складові частини ілюстрації (наприклад: Схема токарного верстата: а— вид спереду; б— вид зліва; в— вид справа);

4. пояснення, або експлікації, до окремих елементів ілюстрації [сюди можуть входити: для репродукцій творів образотворчого мистецтва — техніка виконання ори­гіналу, матеріал, рік закінчення роботи, місце збереження роботи і т. п.; для технічних рисунків — розшифрування цифрових, літерних чи інших позначень деталей рисунка (наприклад: 1— друкарська форма; 2— гвинт;3 — папір і т.<).)];

5. додаткових відомостей про ілюстрацію (вказівок на джерело її запозичення, автора ілюстрації, масштаб її відтворення тощо).

• Кожна ілюстрація повідомлення повинна мати підпис: вказаний різновид ілю­страції, її нумераційну й тематичну назви.

Виняток: у художніх та публіцистичних видах літератури підписи під ілюстраціями можуть бути або відсутні повністю (в цьому випадку ілюстрація повинна бути розташована поряд з текстом і пов’язана з ним асоціативним зв’язком), або подані в скороченому вигляді (наприклад, біля портретів вказують лише прізвища портретованих).

Порядковий номер для ілюстрації не потрібен лише тоді, коли вона в повідомленні

одна.

Якщо в повідомленні є ілюстрації різних видів (малюнки, фотографії, схеми тощо), тоді як загальну назву для всіх їх видів вживають слово Ілюстрація.

• У підписі ставлять: після нумераційної назви перед тематичною—крапку; після тематичної назви перед складовими частинами чи експлікацією — двокрапку.

• Елементи експлікації подають за таким шаблоном: позначення першої деталі на ілюстрації (тобто цифра чи літера) <тире> розшифрування позначення <крапкою з комою> позначення другої деталі на ілюстрації <тире> розшифрування позначення <крапкою з комою> і т. д.

• Додаткові відомості подають після вертикального пробілу з абзацу.

• Після останнього елемента підпису крапку не ставлять.

Приклад. Зразки оформлення підписів до ілюстрацій:

а) в ілюстрованих виданнях:

<Ілюстрація 1>

К.К.Костанді. В люди (На заробітки). 1885.

Полотно, олія. 80x62 см.

Національний музей українського мистецтва

б) в наукових і технічних виданнях:

• Ілюстрація 2>

Рис. 5. Розріз Кагарлицького родовища:

І — четвертинні відклади; 2 — гіпсово-глинисті шари; 3 — гіпси

Автор — Ю. А. Турчак [34/

в) у публіцистичних виданнях (газетах, журналах):

• Ілюстрація 3>

Переможці конкурсу краси (зліва направо):

І. /. Іваненко, А. А. Петренко, В. В. Сидоренко