5. Особливості проведення коректури

Раніше коректуру проводили в гранках, тобто в незверстаних у сторінки фрагментах повідомлення. Зараз при наявності комп’ютеризованих технологій коректуру книжкових видань часто проводять відразу за зверстаними сторінками. У газетних та журнальних виданнях першу коректуру роблять і в незверстаних сторінках, тобто в гранках.

Коректура у періодичних та неперіодичних виданнях дещо відрізняється. Так, на газетного коректора, як правило, покладають більшу відповідальність (часто йому паралельно доручають виконувати функції молодшого редактора), причина чого — обме­жений час на підготовку періодичного видання. Крім того, в центральних газетах, як правило, буває більше коректур, а в місцевих — менше.

Особливістю коректури газетних матеріалів є й те, що в них бувають включені пові­домлення інформаційних агентств. У таких повідомленнях найважливіші дані часто дублюють, тобто набирають двічі. В такому випадку коректор повинен проконтролювати (порівняти) продубльовані дані й, помітивши спотворення, видалити їх, а також видалити самі дублювання.

3. Норми для основного простого тексту

1. Числа

У повідомленнях числа можуть бути вказані словами (кількісними чи порядковими числівниками) або цифрами (арабськими чи римськими). Для їх контролю слід використовувати такі норми.

• Кількісні числівники в межах від нуля до дев'яти включно, біля яких нема одиниць вимірювання, слід подавати у словесній формі.

Приклад.На вулиці стояло три машини.

Кількісні числівники десять і далі в художньому, публіцистичному й дитячому видах літератури слід записувати словами, а в інших видах (офіційний, науковий, популярний, інформаційний, виробничий, навчальний, довідковий) — цифрами¹. Винятком для художнього, публіцистичного та дитячого видів літератури може бути лише той випа­док, коли біля кількісних числівників стоять одиниці вимірювання, наприклад: 5p.; 235 т; 2347 осіб; 20 л; 8 га.Ще одним винятком є той випадок, коли в офіційному, науковому, популярному, інформаційному, виробничому, навчальному й довідковому стилях мова йде про одну й ту ж величину, яка має значення від одиниць — до десятків і т. д. (у цьому випадку цифри від одиниці до дев’яти також пишуть цифрами).

• Коли абзаци чи речення зв’язного тексту починаються з кількісного числівника, то його слід подавати в словесній формі.

Приклад.Дванадцять годин між телефонними станціями не було зв'язку (неправильно було б писати: 12 годин між телефонними станціями не було зв'язку).

• Між цілою та десятковою частинами числа слід ставити кому². У текстах програм, згідно з прийнятими в мовах програмування стандартами, слід ставити крапку. Числа одне від одного слід відділяти крапкою з комою. У цифрових даних, що включають більше п’яти цифр зліва і справа від коми, після кожних трьох цифр слід ставити пробіл.

Винятком щодо пробілу є лише той випадок, коли цифри є літерними константами (іпатент № 725364).

Приклад. 13 456,789; 123,456 789; 76865 л; 46 532,5 кг.

• Порядкові числівники нульовий—дев'ятийу тексті слід писати словами. Порядкові числівники більше дев’яти наводять у тексті у формі цифр із нарощенням.

Нарощення повинно складатися з однієї літери (коли закінчення має дві голосні, приголосну чи -й)або двох літер (коли закінчення має приголосну й голосну).

Приклад.22-ї камери. 16-й рік, 70-х років, 5-та річниця, 3-тя редакція.

Якщо кілька порядкових числівників ідуть один за одним, то літерне нарощення додають лише до останнього числівника.

Приклад. 13,14,15 і 21-й саджанці.

Винятки, коли нарощення не ставлять: а) порядкові числівники, які стоять після іменника, наприклад: у формулі (18), частина 3, таблиця 17, у розділі 10;б) порядкові числівники, що стоять у датах, наприклад: 24 серпня 1991 p.;в) римські цифри.

• Вживати арабські чи римські цифри слід згідно з традицією.

Приклад.XII Олімпійські ігри, Сигізмунд III.

• Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, а другою — одиниці вимірювання, проценти, градуси тощо в художній, публіцистичній та дитячій літературі слід писати словами.

Приклад.Столітній ювілей, десятиградусний мороз (виняток: надто велика довжина слова, наприклад: тристасімдесятип'ятиріччя). У науковій та технічній літературі першу частину слова слід заміняти цифрами, наприклад: 99-процентний, 10-градусний, 42-кілометровий. Недопустимими є цифрово-знаково-літерні комбінації типу 10%-й.

• Числа, що входять в один ряд, повинні мати одну й ту ж розмірність.

Приклад.125,35; 125,40; 125,20 (помилковим є такий варіант запису того ж ряду: 125,35; 125,4; 125,205).

• Дати слід писати за такими шаблонами:

• у науковому, виробничому, інформаційному та довідковому видах літера­тури: 1.02.1997p.;

• в офіційному, навчальному та публіцистичному видах літератури: 1 лютого 1997 р.

• у художньому виді літератури допустимим є подання дати словами: Було двадцять друге червня тисяча дев'ятсот сорок першого року... .

Помилковим є написання дати за допомогою арабських та римських літер одночасно та інших розділювачів (1/ІІ-97).

Роки, що не збігаються з календарними, слід подавати за таким шаблоном: 1997/98 навчальний рік; 1996/97 бюджетний рік.

Під час редагування дат слід враховувати, що деякі країни мають спеціальні стандарти щодо їх написання¹. Це треба мати на увазі при опрацюванні перекладної літератури.

• Позначення десятиліть і століть слід подавати за таким шаблоном: у 20-тіроки XIXст. ...; у V—VIIIстоліттях...; у IX—X ст

Помилковими слід вважати варіанти з повтореннями: у 20-ті pp....; у V—VIIIcm.cm....; XIII і XIV вв.

• Числові інтервали слід оформляти за таким шаблоном: 10... 16 кеглі, 36—44роз­міри, 20-30 мм залежно від компактності видання.